Ринок праці в Україні: коли цифри не відображають істину
В Україні майже півмільйона офіційних безробітних, – такі статистичні дані оприлюднюються Держстатистикою України. Зрозуміло, що офіційне безробіття – це не цілісна картина, далеко не всі українці після втрати робочого місця йдуть в центр зайнятості та реєструють свою нездатність самостійно знайти роботу.
Тим не менше ця цифра дещо вражає. Якщо взяти до уваги, що за даними Держстатистики станом на 1 лютого 2016 року в Україні проживає 42 738 070 людей, а працездатних і того менше, то показник офіційного безробіття в Україні на рівні менше 2%.
Голова Державної служби зайнятості Сергій Кравченко зробив взагалі сенсаційну заяву. Він запевнив, що 40% усього ринку праці зараз знаходиться в тіні, а лише за 2015 рік з легального ринку праці пішли 600 тисяч людей.
Заступник міністра соціальної політики Валерій Ярошенко розповів, що рівень безробіття серед населення – найвищий за всі роки існування України. Посадовець повідомив, що в України майже чверть молодих людей в країні не може знайти роботу.
Наразі в Україні кількість претендентів на одне робоче місце варіюється від 13 до 19 осіб.
За оцінками Міжнародної організації праці, станом на кінець 2015 року в порівнянні з ІІІ кварталом безробіття серед населення віком 15–70 років в Україні збільшилося на 0,9 в.п. та становило 9,5%. Цей показник серед осіб працездатного віку в 4 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до економічно активного населення працездатного віку.
До слова, в ЄС рівень безробіття у листопаді 2015 року становив 9,1%. Це найнижчий рівень безробіття у Євросоюзі з липня 2009 року. В Україні, виявляється, справи зовсім трошки гірші, ніж у Європі. МОП поставили Україну за результатами 2015 року в ряд з Фінляндією та Латвією. Хоча як міжнародна організація рахує безробіття в 40% тіньової економіки – незрозуміло.
На початку 2016 року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомляв, що в 2016 році країна зіштовхнеться з масою викликів. Один з головних – безробіття. Із цією проблемою, зазначив прем’єр-міністр, українці мають справлятись самотужки. Люди, каже голова Кабміну, мають створювати самозайнятість – відкривати власний бізнес.
Крім «самозайнятості», українська влада покладала великі надії на зменшення податкового навантаження. В теорії це мало призвести до того, що роботодавці мали б почати виводити з тіні свій бізнес. На практиці цього не сталося. Проблема в тому, що немає механізму стимулювання цього процесу. Роботодавець, який не платив ніяких податків за свого працівника, не стане дивитися на те, що податкове навантаження впало – для нього воно і так було на рівні нуля.
Ще однин цікавий спосіб подолання безробіття запропонував голова Верховної Ради України Володимир Гройсман. Посадовець переконує, що значний потенціал щодо створення робочих місць полягає у реалізації інфраструктурних проектів, а також розвитку аграрної галузі. Нагадаємо, що 23% молоді – безробітні; важко уявити, що молодь з вищою освітою та амбіціями погодиться їхати в село та реанімувати сільське господарство, при тому, що на це потрібно чимало коштів, а грошей в держави немає, а пов’язувати своє життя з гноєм і кіньми ніхто не хоче. Єдине, що зроблено в цьому напрямку – розробляються закони про продаж землі, що не має нічого спільного з ринком сільського господарства.
Ще одною голослівною заявою Володимира Гройсмана була пропозиція підтримувати вітчизняний ІТ-сектор, який здатен «стати точкою підтримки розвитку національної економіки».
Для прикладу, в США заробітна плата такого спеціаліста в середньому 100 000 доларів в рік, американські фірми радо беруть наших програмістів на роботу, адже професія не потребує прив’язки до місця. Щоправда, потім більшість з них все ж мігрують до Америки.
Не треба їхати так далеко: в сусідній Білорусі давно зрозуміли потенціал IT-індустрії, а відтак спростили для неї систему державного контролю і знизили податкове навантаження. В результаті до них «перетікло» багато кадрів з країн СНД, що привабило й інвесторів. Нещодавно білоруські розробники вчергове прославилися, продавши свій продукт соцмережі Facebook. Наздогнати таких сусідів для України зараз – нереальне завдання.
При тому, що всі цифри у сфері зайнятості невтішні, а реальних можливостей виходу з цієї кризи влада немає, Уряд знову звітує про здобутки. На брифінгу в кінці березня очільник Державної служби України з питань праці Роман Чернега заявив, що їх службі вдалося реалізувати першочергові завдання, які стояли перед нею, та досягти бажаного проміжного результату.
«Пріоритетні завдання Держпраці на 2016 рік – це продовження роботи щодо проведення заходів, у тому числі превентивних, спрямованих на зниження рівня заборгованості з виплати заробітної плати та рівня нелегальної зайнятості, робота над проектом нового Трудового кодексу, зокрема, Книги сьомої «Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства», міжнародна співпраця, відкритість у роботі, а також зниження рівня виробничого травматизму, у тому числі із смертельними наслідками, шляхом запровадження ризик-орієнтованого підходу. Крім того, Голова Служби зазначив, що Держпраці у своїй діяльності акцентує увагу на проведенні превентивної роботи, здійснюючи, в першу чергу, не каральну, а роз’яснювальну та аудиторську функції», – повідомляють в Уряді.
Таким чином у 2016 році сподіватися на вирішення проблеми безробіття в Україні не доводиться.
Джерело: 7dniv.info