Бізнес на експорт: чому українцям не щастить за кордоном

Серед українських бізнесменів, які два роки тому активно відкривали свої представництва за кордоном, лише одиниці змогли досягти успіхів. Більшість же зафіксували збитки. У чому причина невдач? Українські підприємці виявилися не готові до того, що вимоги громадян сусідніх країн істотно відрізняються від українських, а конкуренція виявилася дуже жорсткою.

Два роки тому на рейсах, які йдуть з Києва до Астани або Алмати, можна було зустріти чи не всіх відомих представників будівельної галузі. “В Казахстані активно будувалися житлові будинки та торгівельні центри. Ринок цієї країни приблизно на п’ять років відстає за темпами розвитку від українського, тому багато девелоперів намагалися на цьому заробити”, – розповідає директор великої будівельної компанії, який побажав залишитися неназваним.

Такими візитами багато забудовників і девелоперів прагнули компенсувати практично повну відсутність замовлень в Україні, каже керівник аналітичного департаменту однієї з девелоперських компаній Ганна Лаєвська. Слідом за забудовниками в Казахстан вирушили представники торгових мереж, а ресторатори звернули свої погляди на країни ЄС.

Їх активність теж можна зрозуміти. Продажі в магазинах fashion-сегмента (одяг, взуття тощо) в 2014 році знизилися приблизно в два-три рази в порівнянні з більш успішним 2013 роком. За цей же час кількість відвідувачів у столичних ресторанах скоротилася приблизно на 50%.

Крах надій

Замовлення на роботи в країнах СНД не дозволили забудовникам компенсувати втрати в Україні, розповідає Ганна Лаєвська. “Надії українських компаній одержати замовлення на виконання будівельних робіт в Казахстані не виправдалися”. Пов’язано це з тим, що близько року тому у цій країні почалася економічна криза, яка призвела до девальвації національної валюти. Подібні ситуації спостерігаються і в інших країнах СНД. “Замовлень стало набагато менше, і вони виявилися не такими вигідними”, – підкреслює вона.

“Я не бачу можливості працювати в Казахстані”, – зізнається почесний президент компанії “Ліко-Холдинг” Ігор Лисов. “Для цього необхідно дуже добре знати місцевий ринок і володіти зв’язками”, – говорить він. Виграти тендер українській компанії самостійно практично неможливо. Причому, це стосується не тільки державних, але і приватних замовлень на виконання робіт (прокладання мереж, будівництво, укладання даху тощо). Необхідно знайти місцевого фахівця, який володіє хорошими зв’язками. Але зробити це не так і просто.

Українські рітейлери, які вийшли на ринок Казахстану, також переживають не кращі часи. “Через девальвацію тенге, рівень життя населення впав. Нам довелося брати участь в акціях протесту, під час яких вимагали від власника торгового центру знизити орендні ставки”, – розповідає генеральний директор групи компаній “Ультра” (мережі Baldinini, levi’s та ін) Андрій Макаров.

Ресторанний провал

На відміну від забудовників і рітейлерів, ресторатори звернули свій погляд на країни Європейського союзу. “Більшість рестораторів, які вийшли за кордон, не домоглися значних успіхів”, – відзначає генеральний директор компанії “Ресторанний консалтинг” Ольга Насонова.

Наприклад, відомий український ресторатор Діма Борисов відкрив два своїх заклади Crab’s Burger в Барселоні і Валенсії, але в підсумку змушений був їх закрити і купити франшизу відомої іспанської мережі Roku. Інший відомий ресторатор Геннадій Медведєв (співвласник мережі “Сушія”, власник GrilldoBrazil, StarBurger) зізнавався, що не знає, яким чином розвивати успішний ресторанний бізнес за кордоном.

Смаки іноземців та українців суттєво відрізняються, говорить про причини невдач Ольга Насонова. Наприклад, в середземноморських країнах відвідувачів не здивуєш наявністю в меню устриць або екзотичних риб, як це відбувається в нашій країні. “У багатьох країнах ЄС культура споживання інша і, наприклад, подавати страви із заморожених продуктів – неприйнятно. В Україні до цього ставляться лояльніше”, – говорить експерт. Сюрпризом для багатьох наших рестораторів став і той факт, що європейці, на відміну від українців, не готові гуляти “на широку ногу”. Вони набагато більш економні.

Цікаві напрямки

Українські бізнесмени не здаються і шукають нові можливості для розвитку на Батьківщині. Багато хто розуміють, що криза в Україні затягнеться ще, як мінімум, на три-п’ять років. “Ринок нерухомості та непродовольчого рітейлу знаходиться в глибокій кризі. Завдання максимум для більшості бізнесменів – не нести збитки, про прибутки вже давно ніхто не думає”, – каже керівник великої девелоперської компанії, що побажав залишитися неназваним.

Деякі девелопери все ж переорієнтувалися на ринки країн ЄС, зокрема, на Німеччину і Польщу, розповідає Ганна Лаєвська. “Українські компанії запропонували замовникам привабливі ціни при високій якості робіт”, – пояснює аналітик.

У країнах СНД розвивається український франчайзинговий бізнес. Наприклад, мова йде про мережі Burger Club, Fruit Life, салони мережі “Експрес-стрижка” та ін. За даними голови директорату Асоціації франчайзингу Андрія Кривоноса, всього за кордоном розвивається понад 30 різних мереж під брендами українських компаній. Головна причина їхнього успіху – відносно невелика плата за можливість користування брендом, яка в середньому вдвічі нижча в порівнянні з місцевими конкурентами.

Корнєєв Андрій

Джерело: http://ua.112.ua