ЄВРОПЕЙЦІ ГОТОВІ ПОСИЛЮВАТИ ЕКОНОМІЧНУ СПІВПРАЦЮ. СПРАВА ЗА НАМИ
Цього року вперше співорганізатором чергового Європейського бізнес-саміту в бельгійській столиці – наймасштабнішої ділової події ЄС – став Український союз промисловців і підприємців. Вітчизняні делегати презентували український інвестиційний потенціал, величезні можливості у співпраці, а також долучилися до обговорення торговельної стратегії ЄС, яка була оприлюднена Єврокомісією наприкінці 2015 року, а нині зазнає актуальних змін. Про те, чи вдасться українцям швидко наростити експорт в ЄС, скористатися усіма потенційними можливостями зони вільної торгівлі з європартнерами, залучити в Україну додатковий іноземний капітал ми розмовляємо із екс-прем’єр-міністром, президентом УСПП Анатолієм КІНАХОМ.
– Анатолію Кириловичу, нещодавно Ви очолили українську делегацію із майже п’ятдесятьох поважних підприємців, політиків та лідерів громадської думки на бізнес-саміті в Брюсселі. Які результати перемовин з європейськими партнерами?
– Цьогоріч на саміті в Брюсселі отримали унікальний шанс донести партнерам свої ключові позиції, адже на ньому було присутнє керівництво ЄС: Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц, Президент Європейської Ради Дональд Туск, Високий Представник ЄС Федеріка Могеріні, Президент Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, еврокомісар Йоханес Хан тощо. Загалом було більше 2 тисяч учасників: представники іноземних урядів, впливові європейські, азійські, американські ділові асоціації, транснаціональні компанії з усієї Європи, Південно-Східної Азії, американського континенту. Українська делегація в перемовинах намагалася показати: для України ЄС важливий не тільки як ринок збуту, а в першу чергу як джерело передових технологій та інвестицій. Процес євроінтеграції для України – це унікальний шанс прискорити динаміку модернізації української економіки. Тому програми ЄС для України і наша політика повинні, спрямовуватись на стратегічні цілі модернізації і розвитку.
Українському бізнесу, чиновникам і дипломатам необхідно активізуватись на євронапрямку, адже попри дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС об’єми зовнішньої торгівлі не збільшуються. Зокрема, у січні-березні 2016 року загальний товарообіг між Україною та Європейським Союзом становив 7057,8 млн дол., що на 2% менше, ніж в аналогічний період 2015 року. УСПП, Антикризова рада громадських організацій прагне домогтися пришвидшення адаптації до європейських стандартів та регламентів, спрямування фінансової допомоги, інвестицій на модернізацію економіки, а не покриття різних дефіцитів. Це наше «домашнє завдання», таке ж, як і викорінення корупції, формування гарної законодавчої, податкової, митної бази задля створення цивілізованих, «розумних» правил гри, прийнятних як для вітчизняного бізнесу, так і іноземних партнерів.
– Які головні перепони для розвитку українського експорту?
– Треба почати з комплексної програми адаптації всієї економіки та окремих сфер до роботи в ЄС, переходу на технічні стандарти та регламенти, показники безпеки та якості, прийняті в Європі. Щодо процесів адаптації вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках варто відзначити, що хоча деякі великі виробники самостійно впорались із завданням, решті українських підприємств, особливо малих та середніх, це не під силу. Процес адаптації і модернізації потрібно прискорити, адже відсутність цільових програм неприпустима для країни, яка хоче подолати кризу, наростити виробництво та забезпечити валютний потік на внутрішній ринок. У «розтягуванні» того, що ми мали зробити ще до започаткування зони вільної торгівлі, за 1,5 роки, і криється одна з причин падіння експорту і в 2015 (на 30%), і за перші місяці 2016 року. Дуже шкодять розвитку зовнішньої торгівлі жорсткі валютні обмеження НБУ. Терміни повернення валютної виручки унеможливлюють успішну діяльність підприємств із тривалим циклом виробництва. Окрім того, багато іноземних замовників працює за принципом «розрахунок після реалізації товару». Однак НБУ дотримується саме таких норм, тому часовий «люфт» у вітчизняних експортерів дуже обмежений. Варто розуміти також, що європейський ринок – конкурентний. Український товар за показниками може бути навіть якіснішим, але без сертифікатів, без перевірки безпечності циклу виробництва його ніхто в Європу не пустить. Тому найуспішніші позиції в експорті наразі – це сировина (до 75% всього обсягу). Знову ж таки, саме за сировину передбачені ф’ючерсні розрахунки, тому таким постачальникам дещо легше, ніж виробникам і експортерам продукції з високою доданою вартістю.
– На що найбільше звертають увагу європейські інвестори?
– Від них прозвучала така думка: можна якось змиритися поки що із високими ставками податків чи не зовсім сприятливим інвестиційним кліматом, але щоб кошти «зайшли» в країну, необхідні: стабільність, мінімізація корупції та надійний захист прав інвестора. Європейці готові надавати кредитні кошти, але їх стримує відсутність зрозумілих прозорих програм, механізму їх використовування. Ділову спільноту турбує й те, що велика кількість коштів ЄС на підтримку підприємництва надходить через посередників – українську банківську комерційну систему. Чинна облікова ставка НБУ наразі на рівні 18%, а реальна вартість кредитних ресурсів зашкалює – майже 30%. Тому допомога, яка могла би переломити ситуацію, залишається невикористаною, не надходить до бізнесу. Ці питання формулюємо і пропонуємо Євросоюзу вирішувати разом із нами. І звичайно ж, вони повинні бути передбачені і в Плані дій уряду, на чому ми давно наголошуємо.
– Які спільні напрацювання українського бізнесу в напрямі поглиблення співпраці з ЄС?
– У Брюсселі вже більше року працює представництво УСПП в ЄС, через яке організовуються прямі контакти із Європарламентом, Єврокомісією, нашими партнерами у громадській та діловій сферах. Не так давно була проведена масштабна конференція в ЄП, півроку тому підписаний меморандум із Businesseurope – одним із найвпливовіших бізнесових об’єднань. Воно представляє 20 млн дрібних, середніх і великих компаній, об’єднаних у 40 національних асоціацій промисловців і підприємців із 34 різних країн Європейського союзу, Європейської економічної зони та деяких країн Центральної і Східної Європи. Наразі український бізнес запропонував європейцям декілька кроків щодо розширення інвестиційних можливостей заради модернізації вітчизняної економіки, переходу на випуск продукції із високою доданою вартістю, які вигідні обом сторонам. Зокрема, йдеться про створення Фонду гарантування європейських інвестицій в Україні.
– Ви нещодавно зазначали в ЗМІ і про потребу окреслення позицій критичного імпорту.
– Так, це потрібно для ввезення в Україну інноваційних технологій та обладнання для переоснащення виробництв. В’їзне ПДВ для виробника, який прагне бути учасником світових ринків, робить його неконкурентоспроможнім, і українська держава має допомогти підприємцям. Критичний імпорт – це те обладнання, яке в нас відсутнє, але дуже необхідне для модернізації переробної галузі. І не тільки. Ми пропонуємо європейцям створити спеціальний фінансовий механізм, щоб мати доступ до критичного імпорту, і це буде, в тому числі, в інтересах європейських постачальників. Потрібно разом відпрацьовувати систему, яка б дала можливість модернізації вітчизняних галузей економіки і конкретних підприємств. Окрім того, виходимо і на більш глобальний рівень. Вперше ми стали не просто співорганізаторами заходу, але й долучилися до обговорення торговельної стратегії ЄС.
– Що це означає для української сторони?
– Наразі європейське співтовариство роздумує над можливим удосконаленням стратегії, яка була прийнята в 2015 році. Як відомо, інтереси малого та середнього бізнесу дедалі більше впливають на торгову політику ЄС. Для успішної співпраці Україні потрібно прискорено розвивати ділове середовище і виступити повноцінним партнером для західних інвесторів та компаній. Це вигідно обом сторонам, адже вітчизняний ринок використовує далеко не весь свій потенціал. Тому УСПП наполягає на спільному моніторингу використання фінансової допомоги, інвестицій ЄС за призначенням: на відновлення доступного кредитування для вітчизняного підприємництва, модернізацію економіки, а не покриття різних дефіцитів. Необхідно докладати більше зусиль для допомоги невеликим компаніям у використанні можливостей вільної торгівлі, впливу на торгову політику ЄС. Українські промисловці й підприємці, спираючись на своє представництво в Брюсселі, готові брати участь у цьому процесі. В свою чергу, Україна має виконати власне «домашнє завдання» щодо повної адаптації вітчизняної продукції до стандартів та регламентів ЄС, більшого правового захисту прав власника та інвестора та розвитку ділового клімату.
– Які ринки, окрім загальноєвропейського, відкриваються нашим експортерам?
– Українська делегація зосередилась на перемовинах не тільки із колегами із ЄС, але й досягла попередніх домовленостей із відповідними діловими асоціаціями з низки європейських та інших країн. Зокрема, мова йде про партнерів із Канади. Так, УСПП спільно з Канадською федерацією незалежного бізнесу ініціював підписання угоди про співпрацю, яка міститиме ключові домовленості з активізації двосторонніх економічних контактів. Виконавчий директор Федерації Даніель Келлі пропонує зосередити увагу на співпраці у сфері малого і середнього бізнесу та інвестиціях, що, в принципі, співпадає і з нашим баченням. Вже влітку цього року в Канаді будуть проведені переговори між організаціями, ми складемо спільний план дій із конкретними завданнями, термінами та зобов’язаннями. Знову ж таки, очікуємо на найшвидше підписання Угоди про ЗВТ між Канадою та Україною, що, за деякими даними, має відбутися вже цього літа.
– Яка Ваша оцінка розвитку економічного партнерства з ЄС?
– Для повноцінного використання всіх можливостей зони вільної торгівлі, що діє між Україною та ЄС, необхідно ще докласти чимало зусиль. Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною, яка набрала чинності з 1 січня 2016 року – важлива віха у відносинах між ЄС та Україною, і наша держава разом із європейськими партнерами має добре попрацювати, щоб використати економічні переваги Угоди, значно покращити бізнес-клімат і залучити необхідні іноземні інвестиції. Щодо найближчих планів УСПП: надалі інформувати ділову спільноту про потенційні напрями співпраці, цікаві як для іноземних партнерів, так і української сторони, проводити семінари, конференції, зустрічі у форматі B2B тощо.