Прогноз для бізнесу: чого чекати взимку 2016-2017
Наразі українська бізнес-спільнота вкрай спантеличена неясністю як власного майбутнього, так і долею нашої держави взагалі. Країну не на жарт лихоманить, економіка потерпає від внутрішніх потрясінь та зовнішнього цькування. Якими ж сьогодні є прогнози фінансово-економічного стану України? Що чекає на бізнес взимку 2016-2017?
Передусім, найголовнішим фактором існування будь-якої економіки є сталість національної валюти: вона впливає як на бізнес, що займається імпортом, так і на експортоорієнтовані галузі, та на життєдіяльність компаній, зорієнтованих на вітчизняного споживача.
Слід сказати, що курс гривні по відношенню до сталих світових валют вже почав потроху зростати ще цього серпня, і ми це чудово могли спостерігати. Деякі аналітики переконані, що це сталося через активацію військових дій Росії на кордоні з Україною. Іншими словами, експерти вважають, що бряцання зброєю північним сусідом погіршило становище української гривні.
Проте зрушення курсу нацвалюти має значно глибші причини. Нещодавно Американська інвестиційна компанія Goldmen Sachs опублікувала свій прогноз щодо поведінки гривні у найближчі півроку. Так, за даними західних аналітиків, ще в 2016 році (тобто до нового 2017 року) гривня повинна сягнути показника 27 за один американський долар, а в 2017 році (ближче до середини) — курс дійде до 32 грн за долар. Як бачимо, ці показники невтішні, але прикметно, що західні експерти часто розписують подібні прогнози за так званим песимістичним сценарієм.
Нагадаємо, що згідно з бюджетною резолюцією на 2017 рік, що її затвердив Кабінет Міністрів України, середньорічний курс гривні прогнозується значно скромніше — 27,2 грн за долар.
Керуючий партнер юридичної фірми «Правовест» Гліб Сегида вважає, що на сьогодні доцільно, враховуючи деяке просідання курсу нацвалюти, орієнтуватися саме на показник, який і буде фактично на початку зими 2016-2017 років, що закладено в бюджетній резолюції. Загалом, пана Сегиду підтримують й інші експерти.
«Як на мене, існують фактори, які впливають на цей важливий показник. Так, наразі в країні триває надто слабке відновлення економіки. Його можна назвати стабілізацією. По-друге, присутнє скорочення обсягів експорту та експортної виручки. Це викликано зниженням цін на агропродукцію на світових ринках. По-третє, все ще затримується надання чергового траншу від МВФ, яке ми очікуємо вже рік, тому інвестори не квапляться вкладати великі кошти у різні проекти. По-четверте, золотовалютні резерви Нацбанку України все ще залишаються досить невеликими, щоби більш активно впливати на курсоутворення. По-п`яте, наближення опалювального сезону вимагає більше закуповувати газ за кордоном і, звісно, за валюту. І нарешті останнє — саме влітку було знято деякі обмеження на вивід дивідендів за кордон. А це є значним каналом витоку валюти з країни», — зазначає Гліб Сегида.
Стосовно чергового траншу МВФ, можна додати, що днями Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що ця поважна світова структура є дуже близькою до того, аби ухвалити рішення про надання Україні грошей. Нагадаємо, що спершу йшлося про 1,7 мільярдів доларів, а потім, правда, (можливо дивлячись на значні українські «успіхи» в різних сферах, включаючи імітування боротьби з корупцією), цю суму знизили до 1 мільярда доларів. І те, ще невідомо, коли ці гроші надійдуть.
Вочевидь, що на заваді цьому стає наша звичайна розхлябаність та небажання йти з духом часу — в МВФ чекають, коли буде по-справжньому запроваджено цивілізоване електронне декларування доходів наших чинуш та великих слуг народу.
Що ж буде в тому разі, коли Україна насамкінець так і не отримає чергового траншу від МВФ? Чи виживе країна, її економіка та підприємства?
Той же самий пан Данилюк нещодавно зауважив, що відсутність грошей від МВФ може спровокувати перегляд державного бюджету на 2016 рік в аспекті скорочення видаткової частини бюджету. Іншими словами, як вважає пан Сегида, можна цілком точно сказати: деякі програми, зокрема соціальні, та статті видатків можуть бути переглянуті на користь суттєвого скорочення.
Цілком логічно, що й бюджет-2017 стане далеко не соціальним, а навпаки, таким, що послабить умови діяльності вітчизняного бізнесу.
Якщо ж МВФ взагалі згорне свою програму допомоги, то в нашої влади відпаде один із головних стимулів — проведення всіляких реформ, зокрема й болісне питання боротьби з корупцією, що найбільше шкодить нашій економіці загалом та різним компаніям й підприємствам зокрема.
Експерти констатують й інший негативний чинник, що може «спалахнути» в разі відмови МВФ кредитувати нашу країну. Так, саме ці кошти від поважної фінансової інституції частково скеровуються на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку, тому їх накопичення дедалі меншатиме або взагалі дійде мертвої точки. Все це, своєю чергою, призведе до того, що наш головний регулятор — Нацбанк України — призупинить лібералізацію валютного ринку, що безумовно, негативно вплине й на бізнес.
Таким чином, у країні панує економічна і політична нестабільність, підтримувана падінням експорту, й звісно, всі ці фактори не можуть не провокувати «просідання» та руйнацію економічного ринку та бізнес-галузі.
Чи є шанси в малого, середнього й великого бізнесу вижити взимку? Чи вдасться українським підприємцям вистояти та бодай хоча б частково вирішити свої проблеми, враховуючи складність економічної й політичної ситуації та чинники, що впливають на його розвиток?
За словами Голови товариства «Центр Конфліктології і Права» Дениса Ципіна, значним позитивом сьогодення є те, що держава створила-таки певні умови для розвитку малого й середнього бізнесу:
«Я маю на увазі систему єдиного оподаткування, на яку тепер перейшло чимало невеликих підприємств, і саме завдяки якій малий та середній бізнес може успішно розвиватися. Утім, у багатьох інших питаннях ми спостерігаємо стрімке погіршення умов для життєдіяльності підприємств. Нагадаю, що в Україні діє так званий мораторій, згідно з яким перевірки підприємств, установ та організацій фізичних осіб-підприємців із обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік здійснюється виключно з дозволу Кабінету міністрів України. Дійсно, начебто податкові органи і не мають права перевіряти такий бізнес. Проте контролюючі інстанції вирішили виробити новий «рецепт» — не маючи змоги перевіряти, вони роблять все для того, аби відкривати різні кримінальні справи проти підприємців. Зазначу, що за останній рік кількість таких справ було збільшено майже вдвічі. Позатим, значно активізувалося рейдерство — випадки незаконних захоплень підприємств зростають щомісяця й щодня. Я вже не кажу про зростання в астрономічній прогресії кількості кримінальних правопорушень. І держава мала б у цьому питанні робити все можливе, аби не дати розповсюджуватися цим украй негативним процесам. Проте робиться в цьому напрямку дуже мало позитивних змін».
Пан Ципін вважає, що ці процеси, які вкрай негативно впливають на бізнес, триватимуть і найближчі півроку, призводячи до неабияких проблем у функціонуванні різноманітних підприємств та фірм.
а думку Гліба Сегиди, така нестабільність триватиме й надалі, водночас украй негативно впливаючи на бізнес-клімат у країні.
«Я прогнозую, що великий бізнес втрачатиме зовнішні ринки, передусім, країни Митного союзу, а підтримка держави для виходу на ринки розвинених країн, є дуже обмеженою. Малий та середній бізнес, своєю чергою, страждатимуть від зниження споживчого попиту населення, яке активніше стало бідніти. Таким чином, бізнеси, які орієнтуються на внутрішній ринок, також дуже сильно потерпатимуть від цих проблем», — зазначає він.
Утім, інші приклади нам кажуть про зворотне. Вже понад рік у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі працює програма активної допомоги нашим бізнесменам у питаннях виходу на різні ринки світу. Автор статті нещодавно зустрічався із представниками бізнес-спільноти, які завдяки цим доробкам органу влади, вийшли на нові та навіть екзотичні ринки.
Чимало з бізнесменів відкрили для себе Африку та Латинську Америку. У ці сторони світу почали збувати свою продукцію українські виробники ліків (особливо в африканські країни), машинобудування (багато наших верстатів, обладнання тощо) закуповують країни Близького Сходу, зокрема Саудівська Аравія. І слід додати, що експортерами в ці регіони світу виступають не лише великі компанії, але й більш дрібні підприємства.
До того ж українські бізнесмени стали виходити на ринки державних закупівель іноземних країн. А це є великим здобутком, адже беручи участь у таких заходах, підприємці укладають великі контракти на постачання своїх товарів чи послуг. Десятки фірм різного ґатунку вже перейшли на суворі європейські стандарти якості продукції та експортують її не лише до країн ЄС, а й до інших держав світу. Проте не можна не сказати, що для експорту до Європи ЄС встановлює надто низькі річні квоти, чимало з яких визначають уже в 1-2 кварталах року.
А експорт чималої кількості товарів поза квотуванням є в багатьох випадках нерентабельним. Як зазначає незалежний економічний експерт Володимир Кафтан, яскравим прикладом цього є вітчизняна соняшникова олія:
«У 2016 році підприємства, які мали змогу ввозити цей продукт до країн ЄС, дуже швидко вибрали квоту. Дійсно, експортувати її без квотування було б неприбутково. Проте наразі держава й підприємства галузі намагаються зробити все можливе, щоби такі квотні ліміти на 2017 рік було значно збільшено, і ми маємо великі сподівання, що таке буде не лише по відношенню до соняшникової олії, а й до багатьох наших інших продуктів харчування чи сільськогосподарської сировини».
Натомість справедливості заради слід додати, що обсяги експорту українських підприємств на нові (або частково призабуті старі) ринки є доволі невеликими і вони, авжеж, ніяк не компенсуватимуть загальні показники експорту й надалі.
Які ж бізнес-галузі є найприбутковішими в 2016 році і по суті утримуватимуть першість року 2017-го?
Держстат інформує, що частка збиткових підприємств у першому півріччі 2016 року знизилася до 34,6% порівняно із аналогічним періодом минулого року. Сама собою ця цифра не може не радувати. Проте вона, звісно, ще є узагальнюючою. Картина в іншому не така вже й райдужна. Хоча є чимало позитивних прикладів.
Так, згідно з інформацією того ж Держстату, за підсумками першого півріччя 2016 року, найприбутковішою виявилася науково-технічна галузь (показник прибутків склало +28,3 мільярдів гривень). Це — дуже позитивний сигнал. Адже ще рік-два тому флагманами експорту та обсягів виробництва у грошових вимірах були металургійна та харчова промисловість, а також непогані прибутки давало звичайне вивезення за кордон товарів із низькою доданою вартістю — сільгоспсировина. Все це свідчило про те, що Україна тоді залишалася суто сировинною державою. А на цьому, як відомо, не побудуєш успішну й процвітаючу сучасну країну.
Коли ми кажемо про науково-технічну сферу, то маємо на увазі нашу гордість – космос, авіабудування, IT-технології, виробництво складних ліків, тощо. Саме в цих сферах діяльності Україна стала набагато сильнішою останніми роками, ніж була раніше.
Чималих прибутків у першому півріччі 2016 року отримали і підприємства транспортної індустрії — 7,3 мільярди гривень.
Саме ці галузі й бізнес (великий чи середній), що згуртований біля них, даватимуть найбільші прибутки в 2017 році. Поступово відновлюватиметься й вітчизняне будівництво. Особливо майбутнього року слід чекати великого розмаху будівництва доріг, адже уряд Володимира Гройсмана заявляв саме про це. І слід зазначити, що така думка є доволі слушною — адже чимало країн, які знаходилися в стані тяжких економічних криз (приміром, Німеччина та Італія наприкінці 20-х — початку 30-х років 20 століття) «оживляли» економіки саме програмами будівництва шляхів. Адже на одного будівника припадає 4-5 працівників інших професій, які тісно пов’язані з будівництвом автошляхів (виробники асфальту, машинобудівельники, працівники сфери обслуговування тощо).
До речі, до роботи в галузі будівництва доріг та інших об’єктів залучаються й малі, й середні підприємства, даючи їм додаткові прибутки, а найманим працівникам — гідні зарплати.
А от сфери, що не зможуть надати підприємцям наступного року вагомих прибутків, — це готельно-ресторанна, розважальна та операції з нерухомістю. Цьогоріч такі підприємства вже потерпають від збитків.
Саме так Україна крокує до нового 2017 року. Економічний шлейф 2016 року, як ми могли простежити це вище, є дуже складним і строкатим на негативи та позитиви водночас. Без грошей МВФ, в умовах імітації боротьби з корупцією та тиском контролюючих органів на бізнес-структури, українським підприємцям та пересічним громадянам буде дуже важко жити і працювати в 2017 році. Враховуючи астрономічні підвищення цін на газ та житлово-комунальні послуги, які наші громадяни та бізнес вже почали відчувати, втриматися на плаву буде ще важче. Українське суспільство в очікуванні рушійних змін — реформування всіх галузей держави.
Джерело: ckp.in.ua