ВИКЛИКИ ТА РИЗИКИ НОВІТНІХ ПОДАТКОВИХ НОВАЦІЙ

Як відомо, наприкінці грудня 2016 року Верховна Рада України внесла зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності вже з 1-го січня 2017 року. Українське суспільство, бізнесова спільнота від дрібного підприємця до великих платників податку несамовито шукали і поки що продовжують шукати відповіді на чисельні новітні фіскальні виклики

Маємо надію, що відповіді безпосереднього учасника законотворчого процесу, члена Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики Тетяни ОСТРІКОВОЇ на запитання журналу «РоботодавецЬ» деякою мірою роз’яснять ситуацію.

– Пані Тетяно, як Ви можете охарактеризувати ефективність грудневих змін Податкового кодексу України за результатами перших місяців 2017 року?

– Наприкінці минулого року Парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу України з метою удосконалити систему адміністрування податків, зробити її більш дружньою та ефективною для платника, а в результаті, підвищити інвестиційну привабливість України. Відповідним законопроектом, який так і називався щодо підвищення інвестиційної привабливості, в кодекс внесено чимало змін. Зараз варто зупинитися на тому, як вони реалізовуються на практиці, бо з кожним днем зростає ризик того, що зміни в не будуть працювати так, як задумав законодавець.  І навіть навпаки – приносити шкоду.

З початку своєї каденції Міністерство фінансів критикувало ДФС, зокрема в частині функціонування баз, реєстрів, електронних систем, митниці. Закидали ДФС непрозоре відшкодування ПДВ, втручання в систему електронного адміністрування ПДВ,  знищення терабайтів інформації і взагалі ручне керівництво адмініструванням податків. Тому, щоб цю ситуацію виправити, головною реформаторською ідеєю народних депутатів, яку Мінфін взяв “на щит”, було забрати у ДФС адміністрування баз  даних, інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Зокрема, мова йде про реєстр відшкодування ПДВ. Однак, був сильний спротив податкової, яку неочікувано підтримав МВФ, тому в Податковий кодекс увійшла норма, що перед тим, як передавати право адміністрування чи моніторингу інформаційних систем від ДФС до Мінфіну, треба провести їх аудит та визначити порядок їх адміністрування. Однак, за 2,5 місяці діі змін в кодекс ми так і не почули про проведення урядом аудиту всіх інформаційних систем і реєстрів ДФС. І цей приклад дуже яскраво демонструє, що прийнято добрий закон, але він не працює без його належної імплементації та ухвалення необхідних підзаконних актів. Так, ми можемо простежити всі недопрацювання в роботі Мінфіну на аналізі того, які підзаконні акти досі не ухвалено. Зауважу, що строк прийняття Урядом чи Мінфіном більшості документів спливає першого квітня 2017 року, водночас досі не прийнято зокрема  такі документи:

• порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності;
• порядок контролю та моніторингу адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів, що використовується для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
• не прийнятий алгоритм зупинки реєстрації податкових накладних та критерії ризику, згідно з якими, ДФС матиме право зупинити реєстрацію податковоі накладної;
• порядок комісійного розгляду скарги платника на зупинку реєстрації податкових накладних;
• немає єдиного публічного прозорого хронологічного реєстру відшкодування ПДВ з усіма необхідними положеннями, які повинні в ньому бути відповідно до норм Податкового кодексу, щоб можна було простежити, хто подав заявку на відшкодування бюджету першим, хто десятим і чому той десятий отримав перед тим першим.

Також до першого липня  потрібно забезпечити розробку, створення та впровадження електронного кабінету, який досі працює  лише в тестовому режимі. Для того, щоб його перевести в повноцінну нормальну роботу потрібні відповідні технічні дії, оновлення програмного забезпечення, серверного обладнання, що вочевидь потребує  фінансування. Чи закладено Мінфіном фінансування робіт по електронному кабінету платника в Державний бюджет – це велике питання. Щоб він не просто був інтерфейсом на комп’ютері бухгалтера, а став тим інструментом, який дасть можливість отримати будь-яку довідку, чи будь-яку інформацію з податкової через електронні засоби з накладенням цифрового підпису, з визнанням електронних документів і т.д.

Також треба ретельно розглянути питання належної імплементації Мінфіном структурноі реформи ДФС відповідно до нових функцій. За задумкою депутатів, Мінфін отримав від фіскальної служби частину функцій, які раніше виконувало ДФС: це і функція координації діяльності податкової, функція методологічна, нормотворча, адже він тепер розробляє нормативно-правові акти з питань податкової політики та затверджує їх. Функція надання узагальнюючих консультацій, функція роз’яснення норм податкового законодавства. Все це перейшло на Мінфін. Відповідно, податкові органи позбавилися частини невластивих простій службі повноважень. А також контрольно-перевірочна робота повинна була згідно волі законодавця перейти з районних ДПІ на обласний рівень. Отже,  Мінфін, як визначальний орган в податковій політиці, протягом найближчих днів  з моменту вступу закону в силу, мав довести до відома всіх податкових, яка в них тепер структура і як вони мають  тепер виконувати цей закон.

Платники можуть спитати: «А як мене це обходить? Яка мені різниця що там в них за функції, чи в районну Дпі чи в обласну мені ходити?» Відповідь на це питання   дуже практична, бо якщо Ви підприємець з м.Богуслав Київської області за 180-190 км м. Києва, і раніше за будь-якими довідками по відсутності заборгованості по сплаті податків, Ви зверталися в свою районну Богуславську податкову, то тепер Ви туди можете подати запит на отримання довідки, але вона не може проводити контрольно-перевірочні заходи, тому, щоб перевірити інформацію, чи є у Вас заборгованість, чи ні, вона має відправити запит на рівень області. І забрати довідку треба буде в м. Києві. Більше того, її немає кому підписати в Богуславі, бо функції перейшли на обласний рівень.

Передбачалося, що все це повинно бути в електронному кабінеті і проводитись в електронній формі. Але, як ми бачимо, електронний кабінет досі не працює. І належна структура податкових органів Мінфіном до податкової  не доведена. І це показує, на мою думку, про зволікання, затягування, можливо, навіть на саботаж реформи функцій податкової, спрямованої на те, щоб вона дійсно стала сервісною службою.

Які виклики та ризики в результаті, на Вашу думку, склалися для наповнення бюджету та для бізнесу?

– Почну з ризиків та невизначеностей для бізнесу. В грудневих змінах до Податкового кодексу є норма про те, що реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку, визначеному Кабміном, якщо така податкова накладна відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатній для рішення про зупинку. Досі відповідні зміни до порядку ведення Єдиного Реєстру податкових накладних не внесені, відповідно платники податків не знають, якими саме будуть ті критерії ризику. Чи не призведе це до масової зупинки реєстрації будь-яких податкових накладних, які реєструються сумлінними платниками податків.

Другий ризик: візьмемо, наприклад, аграріїв –з 1 січня 2017 року було повністю скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ для аграріїв. Натомість, вдалося домовитися з Урядом про виділення 4 млрд грн з сум того ПДВ,  що буде аграріями сплачений, для того, щоб надати державні дотації окремим галузям, насамперед тваринництву, птахівництву та молочарству у вигляді повернення сплаченого ними ж ПДВ, за підсумками місяця. Пройшов січень, податкова декларація була подана до 20 лютого, але аграрії залишилися без дотації, бо на той час не було затверджено постановою Кабміну порядок розподілу сум бюджетної дотації. Підходить 20 березня, в згаданий порядок розподілу сум бюджетної дотації від Уряду вже прийнято, однак від Мінфіну та ДФС немає порядку ведення реєстру отримувачів дотації. Допоки вони будуть з цим тягнути, є ризик того, що аграрії не отримують свої дотації і за лютий. А для того, щоб вони отримали за березень, то цей документ повинен з’явитися хоча б до 20 квітня 2017 року.

Питання з аграріями ще в чому?  Ми домовлялися, що буде пропорція вираховуватися лише від суми ПДВ, сплаченого в бюджет від реалізації продукції, яка підпадає під дотації. Натомість, в постанові Кабміну  говориться, що пропорція буде вираховуватися від загально сплаченого ПДВ, від будь-яких видів діяльності. В цьому проблема, насправді.

Що ще бачимо? Ризики наповнення бюджету: вже говорила про недоліки структурної реформи ДФС, коли частину функцій передали до Мінфіну, частину – забрали знизу на обласний рівень. Ввели цю норму з 1 січня 2017 року в дію, тобто через 10 днів після ухвалення закону. Ніхто не встиг до цього підготуватися: ні сам контролюючий орган, ні Мінфін. Тому на місцях ризикуємо отримати повний розвал в адмініструванні податків та контрольно-перевірочній роботі. Люди не знають, чи залишаться вони працювати за нової штатної структури і якщо так, то,  що саме входить в іх трудову функцію та службові обов’язки. Результати податкових перевірок за актами, складеними районними ДПІ можуть бути оскаржені в судовому порядку, бо контрольно-перевірочна робота повинна з 01 січня здійснюватися на рівні обласних ГУ ДФС. Бракує юридичної визначеності та методологічного забезпечення з боку профільного Міністерства. Тому є велика загроза остаточного розвалу фіскальної служби.

– Зменшення ставки єдиного соціального внеску раніше та встановлення мінімальної заробітної плати у 3200 грн.: які преференції від цих трансформацій отримало підприємництво диференційовано – МСБ та великий бізнес, зокрема рітейли?

– Я думаю, що треба розділяти ці дві законодавчі новели. Зменшення ставки єдиного соціального внеску відбулося в грудні 2015 року, тому ставка ЄСВ в розмірі 22% діяла протягом всього 2016 року. Натомість, істотне підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн, яке відбулося в грудні 2016 року, почало діяти з січня 2017 року.

Якщо говоримо про ЄСВ, то зменшення податкового навантаження на Фонд оплати праці дало змогу сумлінним роботодавцям вивести заробітні плати з тіні, і, за рахунок цієї суми економії в податках, можливо, навіть підвищити заробітню плату найманим працівникам. Однак, глибоко переконана, що потрібно й далі знижувати податкове навантаження на фонд оплати праці, яке сукупно повинно становити не більше 30 % замість 41,5 %, які діють сьогодні (22% ЄСВ, 18% ПДФО та 1,5 % ВЗ).

Якщо говоримо про мінзарплату в 3200, то за 2 місяці її діі, можемо говорити про два ефекти:
позитивний та негативний. Як вони будуть врівноважені, будемо бачити за результатами першого кварталу, а краще за результатами першого півріччя 2017 року. Почну з позитивного. Сьогодні є неофіційна поки що інформація, про те, що бюджети міст, громад зросли внаслідок збільшення  мінімальної з/п саме від податку з доходів фізичних осіб  на суму близько 6,5 млрд. грн. додатково у порівнянні з аналогічним періодом (січень-лютий) минулого року. Тобто, зросла заробітна плата і зросли надходження від ПДФО. Цей ефект від збільшення мінімальної з/п  – є безумовним плюсом, якщо ми припускаємо, що громади мають добрі наміри, і ці гроші будуть використані за призначенням: на будівництво доріг, садочків, шкіл, щоб мешканці громад відчули ефект від того, що громади збагатіли. По зростанню надходжень місцевих бюджетів також  треба дивитися, а які додаткові витрати на них лягли. Адже на їх плечі лягло фінансування комуналки освітніх та медичних закладів. Тому треба дивитися, що вийде в підсумку. Одна сторона – урядова – говорить, що зросли доходи місцевих бюджетів від зростання МЗП. А інша сторона, розпорядники місцевих бюджетів, говорить – порахуйте, скільки нам треба забезпечити додаткових витрат. Так от, ми зможемо зрозуміти, наскільки зростання доходів місцевих бюджетів буде зменшене на їх нові види витрат по результатах хоча би першого кварталу.

Щодо негативного ефекту від різкого підвищення мінімалки, то слід згадати про зростання єдиного податку для спрощенців другої групи. В Податковому кодексі зазначено, що єдиний податок для спрощенців другої групи сплачується у розмірі до 20% від мінімальної з/п. Це означає, що місцева рада може встановити своїм рішенням, до прикладу, ставку в розмірі 10%. Деякі місцеві ради з Сумщини, Рівненщини, пішли таким шляхом: спрощенці другої групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% від мінімальної з/п. Фактично, це ті самі гроші, які спрощенці сплачували і в попередньому році. Але більшість населених пунктів не зробили цього. Тому єдиний податок для цієї категорії спрощенців, фактично, зріс в 2 рази Звісно, це зростання податкового навантаження на бізнес. І який це ефект вчинило на економіку, ми можемо побачити по результатах, хоча б першого півріччя.

– «Реформатори» звинувачують МСБ у використанні спрощеної системи оподаткування в ухилянні від оподаткування та «відмиванні» коштів. І це за умов, що з кожної гривні доходу «спрощенець», наприклад 3-ї групи (у тому числі юридична особа) сплачує без відворотно 4 чи 5% єдиного податку за умов, коли більшість економіки працює в «тіні». В чому їх логіка?

– В Меморандумі з МВФ, дійсно були пункти з приводу того, що Уряд України зобов’язується переглянути умови застосування спрощеної системи оподаткування та трансформувати її з тим, щоб зменшити можливості для ухилення від сплати податків. І тут варто  провести чітке розмежування: між сумлінними спрощенцями і між «тіньовиками»: тими, хто зловживає спрощеною системою, насправді будучи великим магазинами, мережами і використовує спрощену систему для реалізації необлікованого товару та відповідно мінімізації податків. Наявність магазинів по продажу дорогих годинників, брендового одягу, величезних мереж та гіпермаркетів електроніки, наприклад в центрі Києва, які оформлені на спрощенців другої групи кидає тінь на справжніх підприємців та створює загрозу для них. Якби не було в Україні недобросовісного використання режиму системи спрощеного оподаткування, то і МФВ про це не говорив би. Однак, вирішувати цю проблему треба не шляхом скасування чи звуження спрощенки, а в першу чергу треба вживати комплексні заходи щодо боротьби з контрабандою, реформи митниці, наявності програмного забезпечення щодо визначення правильної митної вартості. Знову ж таки, вживати заходів по контролю за обігом великих торгових мереж, щоб унеможливити їх перебування на спрощеній системі. Тому, на мою думку треба чітко на законодавчому рівні відокремити «тіньовиків» з недобросовісного бізнесу від справжніх ФОПів.

– Чи варто розраховувати на введення особистої фінансової відповідальності чиновників за прийняття незаконних, корупційних рішень?

– Дякую за дуже слушне та наболіле питання: його часто пишуть та задають у своїх зверненнях підприємці – нещодавно отримала подібну вимогу від однієї з Асоціацій ринків. Для того, щоб ввести фінансову відповідальність держслужбовця «з власної кишені», треба комплексні зміни в ряд законодавчих актів. Це стосується і Кодексу законів про працю. І Цивільного кодексу, і Закону України «Про державну службу». Тобто, ввести відповідну норму в Податковий кодекс буде замало, оскільки вона буде суперечити спеціальним законам щодо державної служби та щодо відшкодування шкоди найманим працівником. Впевнена, що допоки не зміниться філософія і рівень правової культури державного управлінця, буде дуже складно переконати Парламент проголосувати за такі зміни.

– Чи буде ліквідовано податкову міліцію, як і планувалося?

– Як ви знаєте, через технічну помилку в пунктах щодо набрання чинності нормами змін в Податковий кодекс пункт про податкову міліцію було виключено з Податкового кодексу, і таке виключення помилково набрало чинності з 1 січня 2017 року. Оскільки розділом про податкову міліцію в Податковому кодексі визначалися права, функції, правові засади діяльності, матеріально-технічне забезпечення тощо органів податкової міліції, де-юре це поставило податкову міліцію в ситуацію її фактичного існування поза законом. Більше того, зі статті 41 ПКУ зник пункт про те, що в складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції (Ред.:див. таблицю).

Я є співавтором законопроекту 3357 про податкову лібералізацію. В рамках його реалізації, я взялася за підготовку законопроекту про створення нового органу – фінансової поліції, який було зареєстровано у Верховній Раді України 15.03.2016 року за номером 4228. Створення нового органу згідно з даним законопроектом, вирішує багато нагальних питань, що сформувалися в правоохоронній системі держави.

Основна задача законопроекту– створення органу (фінансової поліціі) з керівником та співробітниками, відібраними за процедурами аналогічними процедурам обрання детективів НАБУ, а також усунення дублювання функцій та принципу колективної безвідповідальності в боротьбі з економічними злочинами, якими  почне займатися один правоохоронний орган замість всіх існуючих (прокуратура, СБУ, МВС, ДФС). Це має бути ефективний орган з якісними фахівцями, які в першу чергу будуть бити прицільно по тим платникам чи схемам, де дійсно є велика шкода фінансовим інтересам державного та місцевих бюджетів. Бо в нас на сьогоднішній день можуть зусилля особового складу податково міліціїї витрачатися на справу про ухилення від сплати податків в розмірі наприклад мільйона гривень, при цьому податковий борг Укрнафти в розмірі десятків мільярдів гривень залишається без будь-якої реакції податкової міліції.

Звісно, ми повинні забезпечити новий орган належною матеріально-технічною базою, доступом до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, в тому числі до реєстрів ДФС, нерухомого майна, баз даних фінмоніторингу. Вони повинні всією інформацією володіти шляхом натискання декількох кнопочок, а не скеровувати запити з одного органу в інший. Це має бути орган з налагодженими зв’язками з фінансовими розвідками, з органами фінансових розслідувань інших країн. Податкова міліція не могла цього робити ефективно, бо вона є фактично структурним підрозділом ДФС. Все це прописано в моєму законопроекту «Про фінансову поліцію» номер 4228. Саме цей законопроект взяв за основу Міністр фінансів О.О. Данилюк при підготовці урядового законопроекту. Як ми знаємо, він кілька разів анонсував, що такий законопроект буде внесено Урядом, однак робоча група з числа керівників силових відомств та Міністерства юстиції України, се ніяк не може домовитись про перерозподіл повноважень та підслідності злочинів, а також про те, кому має підпорядковуватись новий орган – МВС, ДФС чи Мінфіну. Натомість, зауважу, що цей орган фінансових розслідувань повинен бути незалежним від будь-яких політичних впливів та окремих політиків, а підкорятися лише Закону. Як це забезпечити – прописано в моєму законопроекті, а щоб позбавити цей орган каральних функцій запропоновано., що його діяльність спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Також, Президент України П.О. Порошенко заявив про його готовність внести спільно напрацьований законопроект в Раду, як невідкладний. Радує також і позиція Прем’єр-Міністра України, який в листі нашому податковому Комітету зазначив, що питання ліквідації податкової міліції може бути вирішено одним чином –створенням фінансової поліції. Отже, новому органу – бути!

– Які перспективи податку на виведений капітал для МСБ?

– В змінах до Податкового кодексу зазначено, що уряд, в особі Мінфіну, повинен розробити і внести в Парламент відповідний законопроект про податок на виведений капітал до 1 липня 2017 року. Тому ми очікували, що в січні Мінфін почне активно діяти в напрямку розгляду пропозицій по цьому податку і вже в січні почнеться робота. Слід зазначити, що відповідний законопроект було напрацьовано нами разом з експертами, з професійними аудиторами та правниками. Він навіть розміщений для публічної дискусії на сайті b2future.org.ua, де є питання, які найчастіше турбують платників і відповіді на них. Суть цього податку дуже проста і зводиться до того, що  момент сплати податку на прибуток відстрочується у часі до моменту розподілу дивідендів або вчинення операцій, прирівняних до виведення капіталу з обігу підприємства. Якщо ви здійснюєте господарські операції і перераховуєте за це кошти між платниками податку на виведений капітал, відсутній об’єкт оподаткування. Це би перекрило всі наявні схеми з виведення капіталу з України. А це є серйозною проблемою – ми займаємо 14те місце в світі по виведенню грошей з країни.

На сьогоднішній день Мінфін провів 2 робочі групи: 14 та 17 березня. На жаль, це були пленарні дні, тому не могла брати в них участь. Але хочу зауважити: своє ставлення до цього податку я висловила, як співавтор законопроекту про виведений капітал. Міністр фінансів О. Данилюк повідомив нас, що він передав концепцію цього податку в громадську організацію Реанімаційний пакет реформ. На жаль, народним депутатам вона не направлялась. При цьому, не зрозуміло, які концепції передаються, адже є готовий законопроект, і треба сідати та обговорювати його по статтях. Бо Верховна Рада не доручала Міністерству фінансів розбиратися, треба чи не треба такий податок. Норма закону зобов’язує уряд до 1 липня 2017 року розробити та подати законопроект, яким податок на прибуток скасувати, замінивши його податком на виведений капітал.