Віктор Хмільовський: Формат соціального діалогу має відповідати євроінтеграційним намірам

Формат діалогу між владою та бізнесом не відповідає міжнародним нормам і задекларованому країною євроінтеграційному вектору розвитку. Про це йдеться в резолюції позачергового з’їзду Громадської організації «Спілка орендарів і підприємців України», який відбувся наприкінці літа в Києві. «Відтоді минуло досить часу, але й досі не бачимо з боку влади реальних кроків, здатних виправити ситуацію», — вважає голова спілки, заслужений економіст України Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ.

Позачерговий з’їзд Громадської організації «Спілка орендарів і підприємців України» відзначив поступальні кроки влади щодо лібералізації державної регуляторно-податкової політики, сервісного обслуговування платників податку, поліпшення прозорості дій влади, розширення компетенції мережі центрів надання адміністративних послуг, запровадження е-урядування, удосконалення функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO».

«Водночас громадсько-підприємницький рух та сторона роботодавців у соціальному діалозі не сформувалися як соціально відповідальний за наповнення державної скарбниці та фондів соціального захисту партнер. Ця питання не розв’язано через низький рівень взаємної довіри між владою та бізнесом», — вважає Віктор Хмільовський.

Чинна система комунікацій «влада — бізнес» у форматі як соціального, так і публічного діалогів не відповідає європейським прагненням українського суспільства. Фактично не діють Рада підприємців при Кабміні, сформована в непрозорий спосіб у 2013 році, та регіональні ради підприємців. Таким чином, історично сформовані всеукраїнські громадські організації (спілки) підприємців не мають інституціональної можливості брати участь у діалозі з урядом щодо регуляторної політики та проведення економічних реформ.

Громадські ради при органах виконавчої влади, утворені з дорадчо-консультативною метою, часто використовуються їх очільниками для політичного тиску на інститути влади та лобіювання власних корпоративних чи політичних інтересів.

«Держава фактично ігнорує конституційні права роботодавців — представників малого та середнього бізнесу — щодо участі у соціальному діалозі, — переконує Віктор Хмільовський. — Закони України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» та «Про соціальний діалог в Україні», які містять низку положень, що не відповідають окремим статтям Конституції України, не забезпечують дотримання сторонами соціального діалогу постанов Конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною (зокрема, Конвенції МОП
№ 87), негативно позначаються на якості переговорного процесу та можливостях участі громадянського суспільства в державному управлінні. Окрім того, сторони соціального діалогу та їх учасники перебувають у постійній конфронтації між собою».

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (СПО), сформований свого часу в непрозорий спосіб у картельно-олігопольному форматі нехтує участю малого та середнього бізнесу в переговорному процесі з урядом, профспілковою стороною, взаємодією з Міжнародною організацією праці. Сторона роботодавців, не представляючи всього загалу підприємців, не несе соціальну відповідальність перед суспільством, бізнесом та державою. Сумнівною є представницька репрезентативність її СПО, що негативно позначається на дієвості соціального діалогу, а також Генеральної, галузевих, регіональних та колективних угод. Це своєю чергою деструктивно впливає на економічний розвиток та соціальну стабільність у країні.

Органами влади консультації щодо регуляторної політики проводяться переважно з великим бізнесом, корпоративними бізнес-асоціаціями та неформальними лобістськими бізнес-угрупуваннями, які всіляко намагаються дискредитувати мале підприємництво та спрощену систему оподаткування.

Дискримінаційна регуляторна політика стосовно бізнесу є чинником тінізації економіки, нагадують у Спілці орендарів і підприємців України. Посилюється адміністративний тиск та фіскальний контроль за легальним бізнесом, у той час як у тіньовому секторі процвітають різноманітні фінансові схеми, функціонує незареєстрований бізнес, спрощена система оподаткування використовується для мінімізації податкових платежів. Триває оптимізація податкових зобов’язань і інших обов’язкових платежів (єдиного соціального внеску та військового збору) великими платниками податку за рахунок укладання договорів підряду з фізичними особами — підприємцями, які є платниками єдиного податку.

Відбувається блокування податкових накладних органами фіскальної служби без доведеної свідомої участі платника податку на додану вартість у схемах з ухиляння від сплати податку. А перевірки дотримання роботодавцями норм законодавства про зайнятість та бухгалтерського діловодства із застосуванням фінансових санкцій у неадекватних розмірах загрожують банкрутством легальним платникам єдиного податку з числа представників малого та середнього бізнесу, скороченням робочих місць та іншими соціальними потрясіннями. Адже фізичні особи — підприємці несуть повну відповідальність усім своїм майном за наслідки господарської діяльності.

«Спілка орендарів і підприємців наполягатиме на зміні регуляторного законодавства, яке містить дискримінаційні положення для бізнесу на користь органів державної влади та місцевого самоврядування — власника нерухомості, цілісних майнових комплексів та земельних ресурсів, — наголошує Віктор Хмільовський. — Зокрема, це стосується законодавства про оренду державного та комунального майна, а також земельного законодавства».

Йдеться про набуття права на користування, оренду та власність земельних ділянок для господарської діяльності (зокрема, про визначення розміру орендної плати); обмеження термінів чинності договорів оренди за відсутності порушення орендарем істотних умов договору; фактичну відсутність пріоритетного права орендаря на їх пролонгацію та приватизацію орендованого державного та комунального майна чи земельних ділянок; необґрунтовану індексацію земельного податку за орендовані земельні ділянки; необґрунтований обов’язок орендаря здійснювати всі підготовчі процедури для укладання договорів оренди замість орендодавця (власника майна чи земельної ділянки) за свій рахунок тощо. Досі не вдалося подолати бюрократичну тяганину при отриманні в користування чи власність земельної ділянки, а також її реєстрації. Підкладає дров до багаття відсутність комунікації між комунальними бюро технічної інформації, які здійснювали реєстрацію нерухомого майна до 2002 року та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, а також місцевими земельними кадастрами та Державним земельним кадастром.

«Усе це створює передумови для рейдерського захоплення бізнесу», — каже Віктор Хмільовський.

Щоб належним чином налагодити соціальний діалог у країні на національному, регіональному та місцевому рівнях, уряд та парламент мають подбати про внесення змін до Законів «Про соціальний діалог в Україні», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про колективні переговори та угоди» з метою їх приведення у відповідність до положень статей 9, 22 та 36 Конституції України та Конвенцій Міжнародної організації праці № 87 та № 98, ратифікованих Україною. Час законодавчо врегулювати участь у соціальному діалозі інститутів громадянського суспільства у форматі «соціальний діалог+» з питань, передбачених їхніми статутами, стосовно їхньої консультативно-дорадчої участі в реалізації державної соціально-економічної та соціально-трудової політики.

«Вважаємо за необхідне запровадити механізм представницького визначення репрезентативності сторін соціального діалогу та їх учасників на засадах саморегулювання, без адміністрування державними органами виконавчої влади», — додає Віктор Хмільовський.

Спілка виступає за надання так званим нерепрезентативним організаціям роботодавців і їх об’єднанням, громадським організаціям підприємців, які користуються найманою робочою силою, та їх об’єднанням, права брати участь у колективних переговорах з урядовою та профспілковою сторонами з підготовки та підписання угод на всіх рівнях.

«Маємо забезпечити баланс інтересів між різними сегментами економіки та бізнесу (великий, середній, малий бізнес) шляхом забезпечення їх квотної участі в органах соціального діалогу», — пояснює Віктор Хмільовський.

Варто законодавчо врегулювати відповідальність сторін соціального діалогу перед суспільством за взяті на себе зобов’язання в результаті переговорів (зокрема, роботодавці мають відповідати за наповнення бюджетів і фондів соціального захисту всіх рівнів, дотримання фіскально-податкового законодавства та норм законодавства про працю, створення гідних її умов). У взаємодії з органами місцевої влади мають бути створені моделі соціального діалогу на регіональному та місцевому рівнях.

«Уряд має зробити реальні кроки задля захисту власності і протидії рейдерському захопленню підприємств», — вважає Віктор Хмільовський.

Необхідно внести зміни до законодавства щодо реальної відповідальності посадових осіб за дії або бездіяльність у разі завдання шкоди майну та збитків суб’єкту господарської діяльності, особливо в період проведення перевірок, та за їхню бездіяльність у протидії рейдерству.

Підприємці просять послабити тиск фіскальних та інших контролюючих структур — здійснювати перевірки господарської діяльності за принципом презумпції невинуватості та без судового рішення не застосовувати штрафні санкції в разі виявлення несистемних порушень платником податку (суб’єктом господарювання), якщо він погоджується добровільно їх усунути. Зрештою, без прагнення уряду до взаємодії з бізнес-спільнотою на паритетних засадах навряд чи можна розраховувати на забезпечення сталого розвитку країни.

За матеріалами “Голос України”

Коментарі

kazmetal l.com