НЕ ДІЛИ УКРАЇНУ НАВПІЛ або Як закон про державну мову може вплинути на бізнес та злагоду в суспільстві

Президент Спілки орендарів і підприємців України, Заслужений економіст України Віктор Хмільовський прокоментував, як закон про державну мову може вплинути на бізнес та злагоду в суспільстві

Одразу після президентських виборів Верховна Рада України повернулася до активної діяльності, яку спікер Андрій Парубій назвав реалізацією стратегічного курсу держави. Зокрема парламентарі працюють над законопроектом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» й обіцяють прийняти його у Чистий четвер.

За словами Голови Верховної Ради, ще потрібно розглянути близько триста поправок до цього законопроекту, але загалом він оптимістично налаштований щодо спроможності своїх колег прийняти злагоджене й осмислене рішення.

А ми нагадаємо, що 4 жовтня минулого року народні обранці прийняли законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в першому читанні. З березня цього року вони розглядають поправки – їх було понад 2500. Також питання статусу української мови, її захисту і підтримки в якості державної широко піднімалося на загал під час нещодавніх перегонів.

Чинний Президент України Петро Порошенко в своїй передвиборчій кампанії обіцяв виборцям мову і має можливість підписати відповідний закон, якщо парламентарі його затвердять.

То які ж права та преференції надає державній мові законопроект №5670-д і як його норми стосуватимуться малого і середнього бізнесу України? Закон про мову регламентуватиме певною мірою стосунки між роботодавцем і найманим працівником (стаття 20 законопроекту), а також спроможний українізувати сферу IT (стаття 27), сферу торгівлі й послуг (стаття 30).

Державна мова і трудові відносини

Стаття 20 законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної» декларує, що мовою трудових відносин в Україні стає державна. А отже ніхто не може бути змушений, виконуючи обов’язки за трудовим договором, використовувати іншу, окрім української, мову. Також трудові угоди в Україні повинні укладатися виключно державною мовою (з перекладом за необхідності).

Коментуючи цю норму законопроекту Віктор Хмільовський зауважив, що вона не враховує всі нюанси ситуації, в яких наразі працює український бізнес, зокрема в стосунках роботодавець-найманий працівник.

«Уявіть, що вам потрібно працевлаштувати переселенця з Донецька чи Луганська. Чи варто ставити такого громадянина в некомфортні умови через недостатній рівень володіння державною мовою? – ставить слушне запитання заслужений економіст України. – Ми маємо зараз багато російськомовний патріотів на Сході країни, а ще більше громадян, які певною мірою живуть з відчуттям зневіри. Тому влада повинна бути як ніколи обережною та виваженою, робити лише ті кроки, які консолідують наше суспільство, згуртовують українців на принципах взаємоповаги, прагнення до миру і злагоди в державі».

Сайти і соцмережі українською мовою

Ще одна стаття законопроекту безпосередньо стосується IT та високих технологій, тобто тієї сфери бізнесу, в якій значна частина підприємців бачить національне Ельдорадо.  Йдеться про те, що всі програмні продукти й мобільні додатки необхідно розробляти з україномовним інтерфейсом та/або англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Нагадаємо, що наразі значний сегмент українського IT-бізнесу заробляє на міжнародних проектах.

Ще одна вимога законопроекту стосується широкого кола організацій, установ і підприємств, бо у ній мова йде про інтернет-представництва, тобто сайти. Так, стаття 27 говорить про те, що веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах, в тому числі суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, мають виконуватися державною мовою. Ймовірно, коли мова йде про бізнес, версії інтернет-представництв, виконанні державною мовою, змушені будуть співіснувати з версіями викладеними іншими мовами, для того щоб охопити більш широке коло потенційних споживачів товарів і послуг.

Мова в торгівлі й сфері послуг

Стаття 30 законопроекту про державну мову визначає, що мовою обслуговування споживачів в Україні є українська. А підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОПи, інші суб’єкти господарювання, що здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. І лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

Також виробники (виконавці, продавці) всіх форм власності будуть надавати споживачам інформацію про товари, роботи чи послуги державною мовою. Проте доведеться виробникам надавати споживачам інформацію і на інших мовах в умовах розвитку експорту. Український споживач вже таку інформацію має від світлових імпортерів.

Таким чином, виробникам (продавцям) товарів і послуг доведеться нести певні витрати, адаптуватися до нових умов ринку, а також бути більш прискіпливими до своїх постачальників. У цьому сенсі може гостро постати питання щодо контрабандних товарів. Яких тепер не мало на внутрішньому ринку.

Диявол в деталях

Наразі досить проблематично визначити наскільки закон буде обтяжливим для малого і середнього бізнесу, окремих галузей економіки. Ймовірно, незручності будуть, та свідомий патріотично налаштований бізнес зможе їх прийняти заради шляхетної мети.

І нові норми вступатимуть в дію не відразу. Адже прикінцеві положення законопроекту говорять про те, що найбільш очікувані результати – скажімо, українізація інтернет-представництв – будуть впроваджені лишень через 18 місяців після набуття чинності законом. До речі, за цей час вже буде сформовано новий склад Парламенту, а отже можемо очікувати, що проблему національної ідентичності ще зможуть використовувати для впливу на електорат окремі політичні сили.

Та найголовніше, стверджує Віктор Хмільовський, зараз потрібно докладати усіляких зусиль для консолідації українського суспільства, а філософія єднання повинна закладатися в будь-який законопроект, особливо щодо ознак національної ідентичності.

Чистого четверга ми маємо радше подбати про духовні цінності: не кради, не обманюй, не спокушай… не діли Україну навпіл.

Коментарі
kazmetal l.com