Анулюємо помилкові податкові накладні: детальне роз’яснення

Зареєстровані помилкові ПН — це ті ПН, які не відповідають первинці та операціям з постачання товарів/послуг, наприклад:

• виписані не на того покупця (неправильно зазначений ІПН);
• виписані двічі на одну й ту ж операцію (наприклад, перший раз — на передоплату, другий раз — на відвантаження, або просто помилково);
• виписані не на дату виникнення податкових зобов’язань.

При цьому, оскільки просто витягнути з ЄРПН помилкову ПН не можна, а відновити регліміт, витрачений на її реєстрацію, потрібно, до неї реєструють «анулюючий» РК.

З 01.12.2018 р. у п. 24 Порядку № 1307 закріпили спеціальний механізм анулювання «зайвих» ПН за допомогою РК з типом причини «20». Вводилися ці нововведення з благими намірами — щоб платники ПДВ мали можливість анулювати «зайву» ПН без викривлення показника ∑Перевищ. Але насправді проблема вирішена тільки частково.

Коли складають РК з типом причини «20»? 

Перше, на що потрібно звернути увагу: РК з типом причини «20» може бути складений і зареєстрований, тільки якщо в ЄРПН уже зареєстровані на одну операцію дві та більше ПН — є і (1) правильна ПН, і (2) «зайва» (помилкова) ПН. Але це ще не все. Фіскали в листі-роз’ясненні від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17 зазначили, що повинні виконуватися ще й такі вимоги:

Відповідно, РК з типом причини «20» неможливо скласти, якщо в ЄРПН поки що зареєстрована тільки одна помилкова ПН.

1. абсолютно повинні збігатися табличні частини (розділи Б) правильної ПН і помилкової ПН;
2. до помилкової ПН раніше не складався РК, яким показники ПН не виводилися в «нуль» (тобто не повинно бути «звичайних» РК, наприклад на часткову зміну ціни).

Як бачимо, дуже багато труднощів з РК з типом причини «20»… 

Тому якщо маємо справу з помилково зареєстрованою ПН, яку потрібно анулювати, насамперед бажано розібратися, а чи виникнуть у вас через помилкову ПН проблеми з ∑Перевищ, якщо ви її анулюєте «звичайним» РК, а не РК з типом причини «20». Адже якщо їх не буде, то з РК з типом причини 20 можна взагалі не зв’язуватися. Для анулювання ПН достатньо буде скласти «звичайний» РК, як на повернення товарів (з кодом причини коригування «103» у гр. 2.1).

При цьому в когось можуть виникнути сумніви з приводу того, а чи правильно для виправлення помилкової ПН використовувати код причини коригування «103», якщо Порядком № 1307передбачено складання спеціального РК з типом причини «20» і кодом причини коригування «301»?

Підкреслимо, що РК з типом причини «20» складається не для всіх випадків анулювання помилкових ПН, а тільки для окремого, коли на одну й ту ж операцію в ЄРПН уже зареєстровано дві та більше ПН й одна з них обов’язково правильна.

Тобто складання РК з типом причини «20» — це необхідна умова, яка дозволить платникові уникнути ∑Перевищ у результаті реєстрації помилкової ПН, а не єдиний варіант, який може використовуватися для анулювання помилкових ПН.

Підтвердженням тому, що для обнулення помилкової ПН може слугувати не лише РК з типом «20», є роз’яснення фіскалів щодо виправлення помилок в ІПН (про що розповімо далі). Для анулювання ПН з неправильним ІПН фіскали рекомендують складати «звичайний» РК з кодом причини коригування «103» (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2019 р. № 329/ІПК/26-15-12-01-18).

Якщо ж проблема ∑Перевищ, якщо помилкову ПН обнулити «звичайним» РК, виникає, то потрібно проаналізувати, що ми можемо зробити, щоб зареєструвати РК з типом причини «20».

Коли виникає проблема з ∑Перевищ?

 Згадаємо, коли навіть у результаті обнулення помилкової ПН у платника можуть виникнути проблеми з ∑Перевищ.

∑Перевищ виникає від того, що в декларації не прийнято показувати ані помилкові ПН, ані виправляючі зменшуючі РК до них, тоді як дані про них у будь-якому разі облікуються в ЄРПН. Тому, якщо помилкова ПН враховується в сумі податкових зобов’язань (ПЗ) за даними ЄРПН (∑НаклВид) одного періоду, а виправляючий РК до неї — у ПЗ за даними ЄРПН іншого періоду, то виникає ∑Перевищ. При цьому нагадаємо, що ПН та збільшуючі РК враховуються в ПЗ за даними ЄРПНперіоду їх складання, а ось зменшуючі РК враховуються в ПЗ за даними ЄРПН залежно від того, своєчасно вони зареєстровані чи ні (див. таблицю нижче).

ЄРПН ще налаштований під старі строки визначення своєчасних/несвоєчасних РК (див. лист ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15).

Приклад. У січні 2019 року платник зареєструвала непотрібну ПН на 100 грн. (ПН датована 10.01.2019 р., зареєстрована 11.01.2019 р.). При цьому помилку виявили:

1) у січні / на початку лютого 2019 року. Склали РК 31.01.2019 р. і зареєстрували його до 15.02.2019 р. (включно). У цьому випадку проблем з ∑Перевищ не виникне. Адже і ПН, і РК враховуватимуться в ПЗ за даними ЄРПН одного періоду — січня. А ось, якщо РК склали б 01.02.2019 р., то ПН належала б за даними ЄРПН до січня, а зменшуючий РК — до лютого. У результаті, оскільки РК не відображається в декларації, то зобов’язання за лютий за даними декларації виявляться більше, ніж за даними ЄРПН. Як наслідок, виникне ∑Перевищ;

2) у другій половині лютого 2019 року. Якщо «анулюючий» РК буде зареєстрований після 15 лютого (причому неважливо, склали його 31.01.2019 р., 01.02.2019 р., 28.02.2019 р.) — то теж виникне ∑Перевищ.

Адже такий РК для ЄРПН належатиме до лютого.

Якщо зареєстрована тільки одна (помилкова ПН). У цій ситуації, як ми зазначали вище, РК з типом причини «20» до помилкової ПН зареєструвати не можна. Адже обов’язкова умова для його складання — у ЄРПН на одну й ту ж операцію мають бути зареєстровані 2 та більше ПН (одна з яких правильна).

Якщо ж зареєстрована тільки одна (помилкова ПН), то знову ж таки потрібно проаналізувати, чи створить нам ∑Перевищ анулювання ПН за допомогою «звичайного» РК (не з типом «20»)? Якщо ні — то складаємо «звичайний» РК, як на повернення товару (з кодом причини «103»).

Якщо ж ∑Перевищ може виникнути, то:

1) якщо на операцію реєструватиметься ще й правильна ПН, то можна спочатку зареєструвати правильну ПН, а потім (коли в ЄРПН буде і правильна, і помилкова ПН, тобто вже з’являться підстави для складання РК з типом «20») скласти РК з типом «20».

Але варто врахувати, що цей варіант спричинить відвернення ліміту, адже, по суті, потрібно «витратитися» на реєстрацію двох ПН, перш ніж нам повернеться регліміт за помилковою ПН.

2) якщо правильну ПН ми реєструвати не плануємо (наприклад, ПН помилково виписана на операцію, якої взагалі немає) — то тоді нічого не залишається, як скласти «звичайний» зменшуючий РК з кодом причини коригування «103». При цьому щоб уникнути ∑Перевищ, на практиці платниками ПДВ практикується такий варіант — проводити через декларацію помилкову ПН і «виправляючий» РК для «синхронізації» даних декларацій та даних ЄРПН. Формально — цей варіант неправильний (помилковим ПН і РК до них не місце в декларації), але він дозволяє уникнути ∑Перевищ.

Якщо помилки припустилися в ІПН…

У такому разі РК з типом причини «20» скласти взагалі не можна, навіть якщо в ЄРПН буде зареєстрована й правильна ПН (з правильним ІПН). На цьому наполягають фіскали (лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2019 р. № 329/ІПК/26-15-12-01-18).

Швидше за все, неможливість анулювання ПН з помилкою в ІПН за допомогою РК з типом «20» пояснюється тим, що ЄРПН буде сприймати і (1) помилкову ПН, і (2) правильну ПН — як ПН, складені на різні операції, оскільки по суті одна ПН виписана на одного контрагента, а друга — на іншого.

Для виправлення помилки в ІПН фіскали рекомендують складати «мінусовий» РК у загальному порядку за датою виявлення такої помилки (РК з кодом причини «103»). А потім складати нову ПН датою виникнення ПЗ із правильними ІПН. Тобто вони пропонують використовувати все той же старий порядок анулювання помилкових ПН, який не дозволяє позбавитися від ∑Перевищ і може призвести до штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН.

Детальні рекомендації щодо складання «анулюючого» РК до ПН з неправильним ІПН ви можете знайти в листі ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2019 р. № 329/ІПК/26-15-12-01-18.

Помилки в даті ПН. Якщо, наприклад, на одну й ту ж операцію зареєстрували дві ПН — і за першою, і за другою подією, то неправильну ПН можна виправити РК з типом «20». Головне, щоб збігалися табличні частини (розділи Б) правильної і помилкової ПН.

Як скласти РК з кодом причини 20?

Умови складання. Спочатку ще раз зазначимо умови, за яких РК з типом причини «20» може бути складений:

1) у ЄРПН на одну операцію зареєстровано 2 та більше ПН (одна з яких — правильна);

2) таблична частина (розділ «Б») помилкової ПН і правильної ПН повинні збігатися (бути абсолютно ідентичними);

3) до помилкової ПН не складався РК, яким показники не виводилися в «нуль» (тобто не було якихось «часткових» РК до такої ПН).

Формально — друга і третя умови в Порядку № 1307 не прописані, вони названі в листі ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17.

Два види РК з кодом причини «20»

 Пункт 24 Порядку № 1307 говорить про два види РК з типом причини «20»:

1) основний — коли нам потрібно прибрати зайво складену ПН і при цьому до неї раніше не складався «обнуляючий» РК (яким показники ПН виведені в «нуль»);

2) «порожній» РК — коли ми до помилкової ПН до 01.12.2018 р. вже реєстрували «анулюючий» РК. Якщо йдеться про ПН, зареєстровану до 01.12.2018 р., до якої до 01.12.2018 р. був зареєстрований «анулюючий» РК, то п. 24 Порядку № 1307 дозволяє нам подати «порожній» РК з типом причини «20», для того щоб уникнути ∑Перевищ. При цьому зверніть увагу — якщо «анулюючий» РК до помилкової ПН зареєстрований після 01.12.2018 р., то скласти «порожній» РК з типом причини «20» не можна. Інакше кажучи, не можна спочатку зареєструвати до ПН «звичайний» зменшуючий РК (наприклад, з кодом «103»), щоб відновити регліміт, потім зареєструвати правильну ПН, а потім, щоб уникнути ∑Перевищ, зареєструвати «порожній» РК з кодом «20». Цей варіант можна здійснити, тільки якщо «анулюючий» РК реєструвався до 01.12.2018 р.

Хоча варто зауважити, що формально п. 24 Порядку № 1307 таких обмежень (що «анулюючі» РК мають бути саме зареєстровані до 01.12.2018 р.) не встановлює. Ця умова наведена в листі ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17.

Особливості складання РК. «Шапка» РК:

1. Проставляємо відмітку про те, хто реєструє РК (продавець чи покупець). При цьому, якщо ми складаємо РК з типом «20» до:

— ПН, до якої раніше не реєструвався «анулюючий» РК, то такий РК буде зменшуючим, і він повинен реєструватися покупцем (виняток — ПН не видається покупцеві). Тому в цьому РК ставимо відмітку «Х» у полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем»);

— до ПН, до якої раніше (до 01.12.2018 р.) вже складався «анулюючий» РК — у такому разі РК буде «порожнім» («числові» показники в ньому заповнюватися не будуть), тому його реєструє сампродавець. Відповідно — ставимо відмітку «Х» у полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)».

2. Важливо звернути увагу на заповнення поля «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини…». Як сказано в п. 24 Порядку № 1307, у цьому полі зазначається тип причини «20», при цьому відмітка «X» не ставиться. Але! Варто зауважити, що в ЗІР фіскали зазначили, що якщо виправляємо помилкову ПН, яка не підлягала видачі покупцеві (наприклад, на неплатника, тобто яка складалася з типом причини), то все-таки в РК з типом «20» відмітку «Х» потрібно поставити.

Помилкова ПН підлягала видачі покупцеві

Помилково складена ПН складалася не на покупця

Заголовна частина РК. Вона загалом складатиметься за одними й тими ж правилами і для «порожнього», і для «звичайного» РК з типом причини «20». У ній зазначаємо дані помилково зареєстрованої ПН (указуємо дату її складання та порядковий номер).

Таблична частина (розділ Б) і додаткові поля. Особливості заповнення табличної частини РК з типом причини «20» див. у таблиці.

Відображення в декларації. Ані помилкову ПН, ані РК з типом причини «20» відображати в декларації з ПДВ не потрібно. Адже в ПДВ-звітності відображають тільки реальні постачання, підтверджені первинними документами (п. 44.1 ПКУ). Поготів, що до цього закликають самі податківці (листи ДФСУ від 21.12.2017 р. № 3084/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 29.01.2018 р. № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

За матеріалами Бухгалтер911