МЕТАЛУРГІЙНИЙ КАЛАПС

Нещодавно, звітуючи про діяльність Уряду, Прем’єр-міністр поінформував, що в Україні вже майже немає олігархів. Але ж більшість із них володіють промисловими активами, великими підприємствами. Отже, можна зробити висновок: якщо немає олігархів – відсутня і промисловість. Якнайкраще це ілюструє колись одна з найуспішніших та з найприбутковіших металургійна галузь, яка сьогодні вимушена боротися за своє існування. Через ситуацію на Сході країни, дії влади, кон’юнктуру на зовнішніх ринках, зменшення світових цін на сировину великі металургійні комбінати змушені використовувати всі можливі механізми для рентабельності компаній та збереження трудових колективів. Вітчизняні металургійні заводи простоюють через катастрофічний брак брухту, який прямує на експорт. Підприємства б’ють на сполох, якщо так триватиме й далі, металургійні заводи просто перестануть існувати. Враховуючи той факт, що більшість металургійних та гірничо-видобувних підприємств  у невеликих містах є основним джерелом робочих місць та надходжень до місцевого бюджету,  скорочення обсягів виробництва або їх закриття матиме колосальні наслідки. Чим живе галузь сьогодні розповідає голова Федерації металургів України Сергій БІЛЕНЬКИЙ.

УКРАЇНСЬКІ ВИКЛИКИ ЩОДО УСПІШНОСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Ні в кого не має сумнівів, що шлях до Європи, вибраний українським суспільством, є вірним, а запитання «чому?» – зайвим. Але існуючий у країнах ЄС високий рівень життя не досягається якимось дивом, а залежить, у першу чергу, від виваженої, доцільної, результативної та консолідованої праці усіх громадян, здатних приносити користь не тільки собі, а й суспільству в цілому, стверджує Сергій КОВАЛЬ, керівник аналітичного центру ВГО «Європейський шлях» .

НА КАКИЕ ПЕРИОДЫ НУЖНО ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ

Неотъемлемой частью жизни наших предков был выбор благоприятных периодов для принятия решений. В древние времена только избранные мудрецы обладали такими знаниями. Наблюдая за небесными светилами и природой, они предвидели изменения погоды, болезни, социальные и экономические катаклизмы. Со временем, информация стала распространяться и среди обычных людей. Таким образом, накопленные веками знания и опыт,  ныне и мы можем использовать для собственного блага, утверждает нумеролог Инна МЕЛЬНИЧЕНКО.

ТАВРІЙСЬКИМ ПОГЛЯДОМ: ЧОМУ І ДОСІ ПЕРЕМАГАЄ ПОПУЛІЗМ

На Херсонщині лише за перше півріччя минулого року малий та середній бізнес одержав підтримку у формі банківських кредитів майже на 2,4 мільярди гривень, створено більше чотирьох тисяч робочих місць, а фермерство та сімейні господарства в області підтримано шістьома мільйонами гривень. Авжеж, такі цифри звучать красномовно. А що реально відчуває нині херсонський малий та середній бізнес? Як живеться малому підприємництву на щедрих баштанах Херсонщини з її потенційними, але до кінця поки що нереалізованими туристичними оазами? Тут про ці красиві цифри хіба що чули, а підтримки так і не побачили. Принаймні, в цьому переконує  голова Агенції регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад, член ради Спілки орендарів і підприємців України Павло ЯРМІЙ.

ЯК СУМІСТИТИ УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ, Або Професійні рекомендації, з чого розпочинати економічну інтервенцію до зони вільної торгівлі

Про перші кроки щодо нових можливостей бізнесу та залучення коштів з Європи розповідає президент польської фундації «Центральноєвропейська Академія навчання та сертифікації» (CEASC), експерт з написання проектів до європейських структурних фондів, випускник Вищої школи менеджменту у Варшаві  за спеціальністю «Фахівець з євроінтеграції», постійний дописувач журналу «Роботодавець» та віце-президент Спілки орендарів і підприємців України Микола СМОЛІНСЬКИЙ.

ЧТО ГОД ГРЯДУЩИЙ НАМ ГОТОВИТ

 

Нумерология еще множество веков назад позволяла людям приоткрыть завесу будущего. Числа способны рассказать нам о предстоящих событиях и определить наши действия. Благодаря нумерологу Инне МЕЛЬНИЧЕКО узнайте, что 2016 год готовит для Украины и лично для вас. Надеемся, что персональный прогноз поможет вам правильно построить свой бизнес, спланировать важные дела, избежать некоторых ошибок, вовремя ухватиться за счастливый шанс и просто сделать жизнь немного легче и светлее.

ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ – МІСІЯ ЗДІЙСНЕНА

Існуюча в Україні система приєднання до електромереж, на жаль, є значним бар’єром для МСБ, зокрема, через складність та зарегульованість процедур, відсутність визначених термінів та обґрунтованих тарифів на послугу приєднання. Відповідно до звіту Світового банку «Doing Business 2016», за індикатором «Приєднання до електромереж» Україна посідає 137 місце (у 2015 році Україна займала 138 місце), строк приєднання електроустановок споживачів становить 263 дні, за які  потрібно пройти 5 процедур. Більше того, вартість приєднання до електромереж в Україні оцінюється як майже 800% по відношенню до рівня доходу на душу населення (без урахування ПДВ та хабарів). Як наслідок, це ускладнює і часто унеможливлює діяльність МСБ. Багато інвестиційних проектів по всій Україні не мають шансу на реалізацію. Дмитро БОЯРЧУК, експерт програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні (USAID ЛЕВ)», виконавчий директор «CASE Україна» пропонує шляхи вирішення даної проблеми.

ЧИ БУТИ НЕЗАЛЕЖНІЙ МИТНИЦІ?

Народні обранці законопроектом № 3763 пропонують повернути Митній службі статус самостійного контролюючого органу, який у неї був до 2012 року. Разом з експертами вони сходяться на думці, що митниці не приділяють належної уваги, багато реформ залишилися на папері або на словах. Тож, митне питання знову стоїть на порядку денному. Чи потрібно в Україні створювати Національну митну службу або варто продовжувати її реформування у складі ДФСУ, прагнуть розповісти  очільниця Мінфіну Наталія ЯРЕСЬКО, голова ДФСУ Роман НАСІРОВ, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА,  народний депутат Тетяна ОСТРІКОВА та експерти Анатолій МАКАРЕНКО і Костянтин ЛІКАРЧУК.

ПРИЙМАЙ, ПРОРАХУВАВШИ ВИТРАТИ

З набранням чинності Постанови КМУ від 16 грудня 2015 року №1151, розробником якої була Державна регуляторна служба України, вводиться обов’язкове обчислення витрат малого бізнесу на виконання державного регулювання, так званий М-тест. В Україні до ухвалення цієї постанови майже не було індикаторів ефективності державної політики у сфері розвитку МСБ, дерегулювання і поліпшення регуляторного середовища. Позитивним прикладом регуляторної політики є ситуація із введенням реєстраторів розрахункових операцій, коли Державна регуляторна служба України надала результати розрахунків вартості впровадження касових апаратів для малого бізнесу, які вказували на недоцільність такого заходу. У підсумку було скасовано обов’язкове введення касових апаратів для підприємців, річний дохід яких не перевищує 1 млн грн. Чим іще може пишатися ДРСУ розповіла її очільниця Ксенія ЛЯПІНА під час презентації громадськості результатів державної регуляторної політики.

 

ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ НА ЗАПОРІЖЖІ

В умовах значного скорочення кількості робочих місць меседжі «ринок праці, підприємництво, фінансова підтримка, безробіття, самозайнятість, інфраструктура бізнесу, інформаційна та консультаційна підтримка», озвучуванні нині як політичним істеблішментом країни, так і лідерами бізнесового руху чи профспілок чи не найчастіше привертають увагу українського суспільства. Про превентивні заходи Запоріжського обласного центру зайнятості щодо мінімізації безробіття та працевлаштування у малому бізнесі області розповідає директор центру Ірина ДУДНИК.