Податкові зміни 2019 року: 15 нововведень

ВРУ прийняла за основу законопроект №9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Законопроектом передбачається:

1. збільшити з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9% (прогнозний індекс споживчих цін у 2018 році);
2. з метою врегулювання питання оподаткування лісових земель встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;
3. встановити, що всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум приймається Державною фіскальною службою України про що повідомляється Міністерство фінансів України, незалежно від суми  заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
4. з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС підвищити з 1 січня 2019 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну до 10 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну);
5. збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди – на 0,8 відсоткових пункти;
6. збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%;
7. з метою підвищення контролю за обігом пального відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) фактичний рух палива в розрізі місць зберігання (на сьогодні облік здійснюється в розрізі суб’єктів господарювання);
8. здійснювати порівняння показників з СЕАРП та показників витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;
9. запровадити ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;
10. запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);
11. запровадити ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту;
12. встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;
13. для забезпечення контролю за цільовим використанням спирту встановити перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що такі підприємства мають бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи;
14. встановити, що норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019 року;
15. визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

При цьому ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ.

Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року ПДВ будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.

За матеріалами Верховної Ради України