ЄСВ з мінімальної заробітної плати: практичний розгляд

В 2019 році ЄСВ-правило, яке вимагає сплачувати ЄСВ з «мінімалки», якщо в працівника зарплата менше мінімальної зарплати (далі — МЗП), не змінилося. Із січня 2019 року збільшився тільки розмір МЗП (з 3723 грн. до 4173 грн.). А це означає, що збільшилася й сума ЄСВ з МЗП. Про те, які правила потрібно врахувати при нарахуванні ЄСВ з МЗП, ми розглянемо в матеріалі.

Винятки з правил 

Отже, «джерело проблем» — норма з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Саме вона вимагає від нас за доходами певних працівників у разі, якщо загальна база нарахування ЄСВ за місяць менше МЗП, сплатити ЄСВ з МЗП. Нагадаємо, розмір мінзарплати із січня 2019 року зріс до 4173 грн. Відповідно, сума ЄСВ з МЗП становить 918,06 грн.

ЄСВmin = 4173МЗП х 22 %ставка ЄСВ = 918,06 грн. 

І в яких же випадках потрібно сплачувати саме таку суму ЄСВ? Розпочнемо «від зворотного» — з тих осіб, за якими це правило виконувати не потрібно. Передусім це ті працівники, для яких установлені так звані «спецставки» ЄСВ, тобто ставки, які менше 22 %. Ось вони:

Виняток 1. Працівники з інвалідністю (ставка ЄСВ 8,41 %). Для підприємств, установ та організацій, а з початку цього року нарешті й для фізосіб-підприємців (у тому числі єдиноподатників), у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ установлено в розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ (ч. 13 ст.8 Закону про ЄСВ). Підтвердженням установлення працівникові інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності. Нарахування спецставки ЄСВ проводиться з дати встановлення інвалідності, але не раніше отримання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, і закінчується датою зняття інвалідності (п. 8 розд. III Інструкції № 449).

Виняток 2. Усі працівники (ставка ЄСВ 5,3%). Для підприємств та організацій всеукраїнських (!)громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема суспільств УТОГ і УТОС, у яких чисельність осіб з інвалідністю становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, ЄСВ установлено у розмірі 5,3 % бази нарахування ЄСВ усіх працівників (абзац перший ч. 14 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Виняток 3. Працівники з інвалідністю (ставка ЄСВ 5,5%). Для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, ставка ЄСВ установлена в розмірі 5,5 % бази нарахування для працюючих осіб з інвалідністю (абзац другий ч. 14 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Виняток 4. Працівники — зовнішні сумісники. Зовнішні — це ті, у кого основне місце роботи знаходиться в іншого роботодавця. Якщо ж ваш працівник — внутрішній сумісник, без інвалідності, то за його доходом вимогу про сплату ЄСВ з МЗП виконувати потрібно. При цьому для порівняння з МЗП потрібно брати весь нарахований йому дохід як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом.

Виняток 5. Особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Тут також уточнимо, що йдеться про тих осіб, які виконують роботи (надають послуги) тим юридичним особам або фізособам-підприємцям, які не є для них основним місцем роботи. Інакше за такими особами виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП потрібно. При цьому для порівняння з МЗП потрібно брати весь нарахований дохід фізособі (зарплату, винагороду за ЦПД тощо).
Як бачимо, зобов’язання зі сплати ЄСВ з МЗП потрібно виконувати за доходом працівника без інвалідності, що нараховується за основним місцем роботи.

Рахуємо загальну базу нарахування ЄСВ

Виплата 1. Зарплатні виплати (як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом), що включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5.
Відпускні для цілей порівняння з МЗП належать до бази того місяця, за які вони нараховані.
Якщо ви виправляєте в поточному місяці зарплатні помилки за попередній період, то суми коригування відображаються в поточному місяці і впливають на ФОП поточного місяця.
Виняток — ситуації з коригуванням зарплати у зв’язку з нарахуванням лікарняних, декретних, відпускних і з коригуванням сум лікарняних, декретних, відпускних.

Виплата 2. Лікарняні (як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом). Для порівняння з МЗП суми лікарняних належать до тих місяців, за які вони нараховані. Те ж саме стосується й випадку коригування їх суми за минулі періоди.

Виплата 3. Допомога по вагітності та пологах (як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом). Для порівняння з МЗП суми допомоги по вагітності та пологах належать до тих місяців, за які вони нараховані. Те ж саме стосується й випадку коригування їх суми за минулі періоди.

Виплата 4. Винагорода за виконані роботи, надані послуги за ЦПД. Увага! Йдеться про винагороду за виконані роботи, надані послуги за ЦПД фізичними особами замовникові, який одночасно є роботодавцем за основним місцем роботи для такої фізичної особи.

Приклад: Працівник, без інвалідності, за основним місцем роботи захворів у грудні 2018 року. Хвороба тривала з 24.12.2018 р. по 09.01.2019 р. включно. За відпрацьовані дні в грудні 2018 року йому нарахована зарплата в сумі 3000 грн. У січні 2019 року йому були нараховані такі виплати: зарплата за відпрацьовані дні січня — 3200 грн., лікарняні (60 %) — у загальній сумі 1343 грн. (за дні хвороби, що припадають на грудень, — 632 грн., за дні, що припадають на січень, — 711 грн.).

Якщо частину місяця працівник працював, частину — хворів і на дату нарахування ЄСВ не відома загальна сума доходу за такий місяць, то в місяці відкриття лікарняного ЄСВ нараховується на зарплату за фактично відпрацьовані дні місяця без урахування положень ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Після надання лікарняного листа для цілей порівняння з МЗП лікарняні належать до місяців, за які вони нараховані. Якщо після розподілу лікарняних у місяці, за який вони нараховані, загальний дохід вийшов менше МЗП, роботодавець зобов’язаний нараховувати ЄСВ з МЗП.

Див. лист ДФСУ від 02.02.2017 р. № 1925/6/99-99-13-02-01-15 і роз’яснення в підкатегорії 301.04 ЗІР.

Сума зарплати за грудень (3000 грн.) не перевищує МЗП. Проте загальна сума доходу за цей місяць ще не відома. Тому в грудні ЄСВ нараховуємо на фактичну зарплату: 3000 грн. х 22 % = 660 грн.

У січні 2019 року, після того як був наданий перехідний лікарняний, виплати за дні хвороби необхідно віднести до місяців, за які вони нараховані, і порівняти з МЗП: грудень-2018: 3000 + 632 = 3632 < 3723МЗП-2018; січень-2019: 3200 + 711 = 3911 < 4173МЗП-2019.

І грудневий, і січневий доходи не перевищують розміри МЗП, що діють у цих місяцях. Отже, ЄСВ за ці місяці нараховуємо виходячи з відповідних розмірів МЗП. Усі нарахування (крім зарплати за грудень 2018 року) проведені в січні 2019 року. Суми ЄСВ будуть такими: на лікарняні за грудень: 632 грн. х 22 % = 139,04 грн.; на додаткову базу ЄСВ за грудень: 91(3723 – 3632) х 22 % = 20,02 (грн.); на зарплату за січень: 3200 грн. х 22 % = 704 грн.; на лікарняні за січень: 711 грн. х 22 % = 156,42 грн.; на додаткову базу ЄСВ за січень: 262(4173 – 3911) х 22 % = 57,64 (грн.).

Винятки за основними працівниками

Ситуація 1. Відсутня база для нарахування ЄСВ (дохід працівника за звітний місяць дорівнює «нулю»). Наприклад, працівник весь місяць був у відпустці за свій рахунок, був відсутній на роботі внаслідок прогулу. Бази немає — правило сплати ЄСВ з МЗП виконувати не потрібно. Ситуація 2. У місяці прийняття/звільнення основного працівника, без інвалідності, працівник не відпрацював повністю норму робочого часу. Наприклад, працівник прийнятий або звільнений 11.01.2019 р. Виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП за січень не потрібно.

Ситуація 2. У місяці прийняття/звільнення основного працівника, без інвалідності, працівник не відпрацював повністю норму робочого часу. Наприклад, працівник прийнятий або звільнений 11.01.2019 р. Виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП за січень не потрібно.

Але! Якщо працівник прийнятий у перший робочий день або звільнений в останній робочий день звітного місяця, то вимогу про сплату ЄСВ з МЗП за доходом основному працівникові,без інвалідності, виконувати потрібно.

Наприклад, працівник прийнятий 02.01.2019 р., чи буде звільнений 29.03.2019 р.

Ситуація 3. Працівникові надана відпустка без збереження зарплати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки (на період проведення у відповідному населеному пункті АТО, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях).

За матеріалами Бухгалтер.com.ua