Доплата за інтенсивність праці: розмір та умови встановлення

Так, застосовуються доплати, які встановлюються для відшкодування додаткових витрат праці (суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків відсутнього працівника, за ненормований робочий день, за інтенсивність праці тощо), а також за виконання робіт у певних умовах (за роботу в нічний час, у шкідливих, особливо шкідливих умовах тощо).

У законодавстві немає чіткого визначення поняття «інтенсивність праці», тому при встановленні зазначеної доплати   враховується загальне поняття «інтенсивності праці», а саме: інтенсивність праці –  це напружена робота, яка забезпечує найбільшу продуктивність.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оплату праці» підприємства госпрозрахункової сфери (в тому числі комунальні) самостійно в колективному договорі встановлюють умови та розміри оплати праці працівників з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Постановою КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – постанова) затверджено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери,  схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фахівців, керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.

Пунктом 3  Постанови установлено розміри надбавок працівникам (до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки)) за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі та інші. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються; встановлено  доплати працівникам  у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам; встановлено  доплати працівникам  у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час,  за кожну годину роботи з 10 години вечора до 6 години ранку, за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, – у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу. Водіям автотранспортних засобів встановлена надбавки за класність: водіям II класу – 10 відсотків, водіям I класу – 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час; доплати за ненормований робочий день – у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

Пунктом 4 Постанови надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків  установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них,  надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання,  затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що зміст колективного договору визначається сторонами в межах їхньої компетенції, зокрема щодо оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати (окладів, тарифних ставок) та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо).

Відповідно до статті 8 вищезазначеного Закону галузеві норми, зокрема щодо встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих груп і категорій працівників регулюються угодою на галузевому рівні.

Отже, умови встановлення і розміри доплат та надбавок підприємства визначають безпосередньо в колективному договорі.

При визначенні у колективному договорі переліку професій (посад), яким нараховуватиметься і виплачуватиметься доплата за інтенсивність праці, слід враховувати результати професійної діяльності цих працівників.

Застосування доплат й надбавок та їхні розміри визначаються економічною доцільністю і фінансовими можливостями підприємства.