ДОЦІЛЬНІСТЬ ОСКАРЖЕННЯ НАКАЗУ ДПС ЗА ФАКТОМ ДОПУСКУ ДО ПЕРЕВІРКИ

Консультують адвокати ЮРИДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ LEGAL GROUP

Судова практика (висновки судів, викладені у прийнятих ними рішеннях, які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень перед усім на рівні КАС ВС) з питань оскарження наказів про проведення перевірок у разі допуску податкових органів до проведення перевірок протягом минулого року була достатньо однозначною, і полягала у тому, що допуск податкового органу до перевірки фактично позбавляв платника в подальшому оскаржувати наказ про проведення перевірки, і у платника залишалось виключно право щодо оскарження саме рішень цього органу, прийнятих за результатами такої перевірки.

Однак, наразі у платників з’явилося сподівання на можливу зміну вказаної судової практики на користь платників.

Яскравим прикладом таких можливих змін стала справа № 826/17123/18, оскільки у ній Касаційний суд  вирішив відступити від раніше сформованих висновків КАС ВС та передати цю справу на розгляд до Палати з розгляду справ щодо податків КАС ВС, про що прийняв відповідну ухвалу.

Пропонуємо в цілому проаналізувати усі висновки судів у цій справі з приводу реалізації права платника на оскарження наказу після допуску податкового органу до проведення перевірки.

Суд 1-ої інстанції задовольнив позов платника, мотивуючи, що з оспорюваного наказу вбачається відсутність у ньому інформації, які конкретно документи не були надані платником на запит податкового органу та яких саме обставин таким ненаданням документів було позбавлено податковий  орган можливості встановити. Водночас, як зазначено у рішенні, що не відображено в акті перевірки, і не доведено податковим органом, що перевірка проводилася за місцем знаходження платника. У суду також викликало сумнів й сама підстава проведення перевірки, яка ґрунтується на наявності кримінального провадження по контрагенту платника, але відповідне рішення за результатами його розгляду відсутнє.         

Апеляційний суд вирішив скасувати рішення попередньої інстанції, і мотивував власне рішення, сформованою судовою практикою з аналогічних спірних правовідносин про відсутність права платника на оскарження наказу при допуску податкового органу до перевірки з посиланням на певні рішення касаційного суду, що мало наслідком відмову у задоволенні позову платника.

Платник не погоджуючись із таким рішенням суду подав відповідну скаргу  до касаційного суду, обґрунтовуючи її відсутністю в нормах податкового законодавства встановлення обмеження права платника на оскарження наказу при допуску податкового органу до перевірки. Крім того, як зауважив платник мало місце направлення податковим органом платнику необґрунтованого запиту щодо надання документів, а тому відповідно були відсутні правові підстави для проведення самої перевірки.

Касаційний суд у своїй ухвалі зазначив, що у вказаній справі спірним є питання щодо наявності або відсутності права платника на оскарження наказу про перевірку після фактичного допуску податкового органу до перевірки і оскарження за результатами її проведення прийнятих рішень цього органу.

При цьому, Касаційний суд звернув увагу на сформовану судову практику КАС ВС щодо розгляду справ по аналогічним правовідносинам, згідно якої у висновках суду чітко вказувалося на відсутність права платника на оскарження наказу про перевірку, якщо податковий орган був допущений платником до її проведення, отже він має право оскаржити тільки рішення цього органу прийняті за результатами перевірки.

При цьому зауважив, що незалежно від наявності факту допуску податкового органу до перевірки, платник не позбавляється права при оскарженні рішень, прийнятих за результатами перевірки, обґрунтовувати їх протиправність фактами порушень податкового органу, вчинених під час проведення перевірки, і судами стосовно них має бути надана відповідна правова оцінка.

Крім того, зосереджено увагу, що сформована судова практика із цього питання суперечить такому висновку Касаційного суду, разом із тим, чинність наказу про перевірку обмежується строком її проведення, а для платника перед усім має значення оскарження рішень податкового органу – наслідок проведеної перевірки,  які впливають на фінансовий стан платника.

Cудова палата з розгляду справ щодо податків КАС ВС (далі – Судова палата) за результатами розгляду справи № 826/17123/18 прийняла постанову, в якій відступила від висновків КАС ВС, що були раніше сформовані за результатами розгляду справ щодо оскарження наказів про перевірку податкових органів та прийнятих внаслідок її проведення ППР або інших рішень та висловила наступні висновки.

Незалежно від допуску платником податкового органу до перевірки такий платник не позбавляється права оскаржити рішення податкового органу, прийняті за результатами проведення перевірки з посиланням (обґрунтуванням) їх протиправності порушеннями податкового органу, вчиненими під час проведення перевірки, однак при цьому у платника відсутня можливість оскаржити сам наказ про проведення перевірки, оскільки його обмежена дія (чинність) завершується проведенням перевірки та складанням акту.

Тому, Судова палата погодилася із правильністю висновку апеляційного суду у частині відмови платнику у задоволенні позову щодо оскарження наказу про перевірку, у зв’язку із закінченням його строку дії, як реалізованого.

Разом із тим,  вона не погодилася із висновком апеляційного суду щодо неврахування під час розгляду справи доводів платника про порушення податкового органу, допущені при перевірці, оскільки вказані доводи повинні були враховуватися в сукупності із іншими доказами та доводами, і мають істотне значення щодо встановлення правомірності прийнятих рішень податкового органу за результатами перевірки.

Судова палата постановою від 21.02.2020 частково задовольнила скаргу платника, частково скасувала постанову апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позову щодо оскарження ППР, і справу в цій частині направила на новий розгляд до апеляційного суду, а в іншій частині постанова апеляційного суду залишилася без змін.

Враховуючи вищенаведене зауважуємо, що фінальна крапка судами у цій справі ще не поставлена, проте з упевненістю можливо стверджувати одне – оскарження наказу про перевірку після допуску податкового органу до перевірки є недоцільним, оскільки дія вказаного акту вичерпана проведенням перевірки, і відповідно не матиме жодних правових наслідків ні для платника, ні для податкового органу.