Податкові консультації – корисний сервіс чи профанація ідеї?
Незабаром виповниться два роки відтоді, які в Україні запрацювала Державна фіскальна служба у новому форматі й з оновленим функціоналом. Якщо раніше питаннями податків та мита займалися відповідні міністерства та інспекції, то два роки тому створенням універсальної служби держава задекларувала намір змінити підходи у своєму ставлення до цих процесів. Чи вдалося це їй зробити? З якими труднощами підприємці стикаються на практиці? На ці питання можна пошукати відповідь в контексті діючої практики податкових консультацій.
У чому принципова різниця між фіскальною (податковою) службою та, приміром, інспекцією чи адміністрацією чи міністерством? У першому випадку це – сервісно-орієнована діяльність. Служба за задумом працює в інтересах обох сторін, тобто платника податків і держави, допомагає, консультує в одному випадку, й управляє процесом – в іншому. Інші податкові органи, які діяли в Україні протягом 20 з лишком років, як ми пам’ятаємо, виконували фактично лише функції контролю, нагляду, адміністрування, стягнення, нарахування тощо.
У найрозвиненіших світових країнах податкові консультації супроводжують значну частину великих міжнародних трансакцій. Для багатьох країн Заходу система безкоштовних податкових консультацій є предметом гордості, а у корпоративних брошурах і зустрічах дуже часто наголошується про привабливість застосування цієї практики через професійність податкових консультацій, які дозволяють планувати платникам свою діяльність наперед та бути впевненими у податкових наслідках.
І в Україні передбачена можливість для платників отримати консультації, як окремий додатковий сервіс. Як відомо, податковий кодекс визначає податкову консультацію як допомогу конкретному платнику із практичного використання конкретної норми законодавства з питань оподаткування. Відповідно до цього документу податкові консультації надаються ДФСбезоплатно за зверненням платників податків протягом 30 календарних днів від дня отримання звернення про її отримання. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
І ось тут виникає найголовніше питання, які наслідки має податкова консультація для платника в Україні? Чи додає вона передбачуваності?
У Податковому кодексі сказано, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Платник податків навіть може оскаржити в суді надану йому консультацію якщо, на його думку, вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Прописано все логічно й непогано.
Однак на практиці податкові консультації мають багато недоліків. Дуже часто вони містять загальний зміст, який не дозволяє платнику зрозуміти мотивації податкової та чіткого плану дій для себе. Як наслідок платник звертається до суду, а там по-різному підходять до таких оскаржень. В одних випадках такі оскарження приймаються й суд стає на користь платника, мотивуючи це тим, що консультація повинна давати чітку та обґрунтовану відповідь на конкретні запитання. А в інших випадках суд займає позицію, що консультацію можна оскаржити лише якщо вона порушує норми законодавства. Нечітке формулювання, за логікою суду, не є таким порушенням.
Інший аспект застосування практики податкових консультацій. Не існує формальної гарантії, що платник не повинен сплачувати податок у разі врахування консультації, лише зазначено, що такий платник звільняється від відповідальності (а сплата податку — це, звичайно ж, не відповідальність, а священний обов’язок кожного). Від намагань притягнути до відповідальності платника це не завжди рятує.
Варто також відзначити той факт, що неодноразово проти платників податків порушувались кримінальні справи тоді, коли вони діяли у повній відповідності до податкових консультацій.
Не стримує податкова консультація і від нарахування штрафів податковою. Державні органи часто просто не цікавить норма про неможливість притягнення до відповідальності тих платників, які слідували податковій консультації.
Суд в таких випадках зазвичай схиляється на сторону платника, однак зусилля для відстоювання своїх прав для платника є завжди обтяжливою та коштовною справою. До того ж кримінальне розслідування у нас традиційно супроводжується допитами, арештами та інших неприємними процесуальними діями.
Крім того, варто відзначити й такі проблемні питання, з якими на практиці стикаються підприємці й, які протягом найближчого часу варто буде впорядкувати на законодавчому рівні.
— консультації часто повторюють визначення існуючого законодавства, не даючи детальної відповіді на поставлене запитання;
— бачення закону та його трактування можуть різнитися в різних регіонах або структурних підрозділах фіскальної служби;
— консультації надаються самим фіскальним органом, який часто трактує ситуацію на користь збільшення податкових зобов’язань;
— консультація має ненормативний характер — вона не створює нового правила і є лише позицією фіскальної служби в конкретному випадку.
Та й у цілому, роз’яснення фіскальних органів несистемні та недостатні. На практиці платники податків часто не знаходять відповідей на поставлені запитання. Податкова навіть у консультаціях примудрилась «підловлювати» платників податків, що є неприпустимим, адже сама держава у податковому законодавстві запросила платників ними користуватись.
Отже під час податкової реформи, про потребу якої оголосила влада, потрібно зосередитися не тільки на цифрах й відсотках, але варто також звернути увагу на «шліфування» суперечливих норм податкового законодавства.
Юрій Федчишин