ГІДНА ПРАЦЯ – ПРІОРИТЕТ ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ?

Декілька років тому ніхто не бачив шляхи розвитку соціального діалогу в Україні, але на допомогу прийшли фахівці Міжнародної організації праці, розгорнувши величезну програму, результатом якої стала поява площадки, де роботодавці, профспілки та Уряд мали змогу вести конструктивну дискусію. Часи змінилися, і фактичний провал соціального діалогу в країні, коли проект бюджету країни навіть не виноситься на обговорення Національної тристоронньої ради, а у Верховній раді приймається за 2 хвилини, коли більшість народних обранців навіть не мають уяви, які соціально-трудові параметри закладаються в основний фінансовий документ, коли ніяк не завершиться перемовини з підписання нової Генеральної угоди, призвів до катастрофічного стану у системі соціально-трудових відносин. І знову прийшли на допомогу фахівці Міжнародної організації праці, розробивши Програму гідної праці для України на 2016-2019 роки.

Україна та Міжнародна організація праці (МОП) 7 квітня 2016 року підписали меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації Програми гідної праці для України на період 2016-2019 рр. Визначна подія відбулась на урочистому засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Підписи під цим важливим документом поставили: від Міжнародного бюро праці – Директор Регіонального бюро МОП для країн Європи та Центральної Азії Хайнц Коллер, від урядової сторони – міністр соціальної політики України Павло Розенко, від репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок – голова ФПУ Григорій Осовий, від репрезентативних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців – заступник голови Ради ФРУ Олексій Мірошниченко.
Програма гідної праці була погоджена за підсумками масштабного процесу тристоронніх консультацій з соціальними партнерами в Україні. У ній вже враховане й інші міжнародні програми дій – Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Стратегія подолання бідності тощо.
Пріоритетними напрямками Програми сторони визначили сприяння зайнятості та розвитку сталого  підприємництва, ефективному соціальному діалогу та покращення соціального захисту і умов праці. Також одним з напрямів роботи стане приведення трудового законодавства у відповідність до Конвенцій МОП та Директив ЄС, забезпечення інституційної спроможності соціальних партнерів та органів соціального діалогу, удосконалення системи вирішення колективних переговорів та трудових спорів.
Розкритикувавши прийнятий Верховною радою у першому читанні новий Трудовий кодекс (законопроект №1658), експерти МОП виклали свої зауваження аж на 255 сторінках, вважаючи, що прийняття законопроекту у запропонованому вигляді може призвести до надто широких виключень з-під дії конвенцій МОП. Чи врахує Верховна рада думку компетентного міжнародного органу – відкрите питання.
МОП згодна надавати допомогу у мобілізації ресурсів і здійснювати технічне співробітництво. При цьому міжнародні партнери проводитимуть періодичний моніторинг ходу реалізації проекту задля оцінки прогресу у вдосконаленні трудового законодавства.
Вже незабаром в рамках Програми буде проведено національну оцінку основних перешкод для ведення бізнесу в Україні. Це, по-перше, дасть комплексний огляд ситуації з діловою активністю, а по-друге, дозволить розробити рекомендації для проведення регуляторних та інституційних реформ. Метою останніх повинне бути забезпечення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, створення нових робочих місць та підвищення ефективності праці.
Співробітництво України з МОП в межах реалізації Програм гідної праці триває вже упродовж останніх 10 років, і на сьогоднішній день це вже четверта подібна програма.
Не слід забувати, що при реалізації зазначеного документу треба враховувати ситуацію, яка склалася в Україні, а саме: високий рівень корупції, низький рівень заробітної плати, спад промислового виробництва, економічну кризу, високий рівень безробіття. Забезпечення гідної праці має відбуватись через ефективну реалізацію соціальних прав громадян на зайнятість та гідну винагороду, безпечні умови праці та соціальний захист за активною участю соціальних партнерів.
Але найбільш складним пріоритетом Програми є питання соціального діалогу. Пошук консенсусу між профспілками, роботодавцями та Урядом сьогодні значно ускладнений, адже на нього тією чи іншою мірою впливають міжнародні кредитори – МВФ, який також висуває свої вимоги, та політична ситуація у країні.
Ні в кого немає сумніву, що альтернативи соціальному діалогу на сьогоднішній день немає. В умовах посилення соціально-економічної напруги у країні, недовіри до державності, дискредитації найкращих сподівань простих українців, руху до європейського простору, лише соціальний діалог дасть можливість соціальним партнерам побудувати цивілізовані відносини. І хочеться вірить, що Програма гідної праці, стане першим кроком в об’єднанні зусиль усіх сторін соціального діалогу, поштовхом до конструктивних дій на благо простих громадян.