«Фіскальна реформа стала сьогодні справжнім фетишем»

Тема лібералізації податкової системи в Україні регулярно береться на озброєння багатьма політиками. Й нині в парламенті зареєстровано низку відповідних законопроектів. Хітом сезону цьогоріч стала боротьба з офшорами. Спеціально створена робоча група напрацювала пакет відповідних законопроектів. Про основні тенденції податкової законотворчості кореспондент «ЗіБ» запитав президента Асоціації податкових радників, почесного президента ЮК Jurimex, доктора юридичних наук, професора Київського національного університету ім. Т.Шевченка Данила ГЕТМАНЦЕВА.

«Ми не повинні бігти попереду європейського потяга»

— Днями спеціально створена робоча група мала закінчити роботу над пакетом законопроектів щодо боротьби з виведенням коштів у офшори. На його підготовку було відведено лише місяць. Чи не позначиться такий поспіх на якості документів?

— Я взагалі не поспішав би із впровадженням механізмів протидії оптимізації оподаткування із використанням податкових юрисдикцій з різним рівнем податкового тиску. Фахівці (я маю на увазі справжніх фахівців, а не тих, хто такими себе називає, оперуючи інформацією в межах загальнодоступних у Google презентацій) знають, наскільки непростим є процес впровадження правил антиBEPS у Європі, яка вже зробила для цього дуже багато, але перебуває на початку шляху. Численні непорозуміння, складності тлумачення та навіть перекладу. Норми вступають у суперечність із національними правовими доктринами, судовою практикою і навіть розумінням принципу верховенства права.

Переконаний, що ми не повинні бігти попереду європейського антиBEPS-потяга. Слід вчитися на чужих помилках, а не ставити експерименти у себе вдома, як би кому з наших партнерів цього не хотілося б.

— Які основні причини виведення

коштів з України за кордон: значне податкове навантаження, неналежний захист власності, політична нестабільність тощо? Які кроки варто було б зробити, аби покращити ситуацію? Зрештою, в якому напрямку слід рухатись?

— Причин багато. І повірте, оптимізація оподаткування для нашого бізнесу є не першою і не другою у переліку таких кроків. Бізнес більше цікавить безпека у різних сенсах цього слова, ніж економія на податках. Зекономити на оподаткуванні можна доволі просто у межах держави. Про це непопулярно говорити, але Україна — чи не єдина юрисдикція, яка дозволяє співіснування двох рівнів податкового тиску — звичайної та спрощеної системи оподаткування.

Якщо ми говоримо про лояльність системи оподаткування до бізнесу, то сьогодні вона є максимальною. Адже просто дає можливість працювати відносно легально його більшій частині в тіні без будь-якого контролю з боку держави.

— Отже, нічого змінювати не потрібно?

— Потрібно! Обов’язково! Просто ми повинні зрозуміти, що будь-які зміни матимуть несприятливі наслідки для переважної більшості бізнесу. Для бізнесу будуть встановлені нові рамки, що рік від року тільки ускладнюватимуться.

Необхідні зміни лежать не у площині зниження ставок чи проведення експериментів на кшталт запровадження податку з виведеного капіталу. Зміни потрібні насамперед у сфері вдосконалення адміністрування податків та надання окремих цільових пільг галузям економіки із зростаючою віддачею.

Вдосконалення вітчизняної податкової системи є довгим та складним процесом.

— Тобто всі розмови про реформу фіскальної системи як поштовх для розвитку національної економіки не варті уваги?

— Податкова система може створити лише більш-менш сприятливий фон для розвитку економіки, зокрема залучення іноземного капіталу. Але в країні, де йде війна, країні, яка входить до топ-10 найнебезпечніших країн світу, країні, яка перебуває в глибокій фінансовій та політичній кризі, говорити про систему оподаткування як потужний фактор розвитку бізнесу є відвертим лукавством. При цьому, повторюся, чинна податкова система є доволі лояльною до суб’єктів господарювання.

«Контроль за трансфертним ціноутворенням: процес іде у правильному напрямку»

— В Україні вже три роки діє законодавство щодо контролю за трансфертним ціноутворенням. Наскільки воно ефективне? Можливо, наразі було б доцільно зосередитись точково на цих проблемах, а не оперативно приймати цілий пакет різнопланових заходів?

— Це законодавство перебуває у стані становлення. Як будь-який новий правовий інститут, інститут контролю за трансфертним ціноутворенням є недосконалим. Про це свідчить величезний масив практики адміністративних судів, яка складається не на користь контролюючих органів саме через використання платниками на власну користь прогалин у законодавстві. Цей інститут

потребує постійного доопрацювання та створення сталої правозастосовчої практики. Для цього потрібен час. Але в цілому процес іде у правильному напрямку.

— Зміни щодо впровадження правил антиBEPS стосуватиметься не лише «мінімізаторів», а й доброчесних компаній. Наскільки взагалі така реформа може бути проблемною для бізнесу? Чи можна сподіватися, що податківці, отримавши додаткові повноваження, доступ до інформації тощо, не зловживатимуть своїми правами?

— Насправді впровадження будь-яких правил антиBEPS на виконання існуючих міжнародних актів, включаючи модельну конвенцію (крім норм щодо обміну інформацією), є вкрай шкідливим для бізнесу та несе безліч ризиків.

Джерело: zib.com.ua