Спрощення держреєстрації: боротьба з рейдерством чи допомога в незаконних захопленнях бізнесу?

Законодавчі зміни, завдяки яким запроваджено нові правила державної реєстрації суб’єктів господарювання, відкрили великі можливості перед шахраями. Незалежно від того, чи законодавець бажав такого результату, а може, далекий від правозастосовчої практики, маємо невтішні наслідки: кількість справ цієї категорії зростає.

Наслідки не забарились

З початку 2016 року в Україні почали діяти нові правила державної реєстрації. В минулому році законодавець прийняв у новій редакції закони «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (від 26.11.2015 №834-VIII), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань» (від 26.11.2015 №835-VIII), а також зміни до Бюджетного кодексу в частині фінансового забезпечення надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування.

Завдяки зазначеним новаціям було введено спрощену процедуру державної реєстрації юридичної особи та внесення змін до її установчих документів, реєстраційних даних, а також надано нотаріусам право провадити реєстраційну діяльність, чим фактично У чому ж полягають недоліки спрощеної системи і чому цим можуть скористатися рейдери? Так, максимально скорочено перелік документів, необхідних для реєстрації змін, унесених до відомостей про юридичну особу, що містяться в держреєстрі. Для внесення таких змін, у тому числі до установчих документів юридичної особи, слід подати реєстратору кілька документів, які можна легко підробити, оскільки підписи на них не завіряються, а реєстратор апріорі не може визначити справжність підписів у протоколі, заяві чи іншому папері.

Певним бар’єром могла би бути відсутність печатки підприємства, захоплення якого планується. Але сьогодні в Інтернеті можна знайти велику кількість фірм, що займаються «продажем» печаток. Знаючи номер у держреєстрі юридичних осіб, шахрай легко

може замовити печатку. Після цього складається довіреність від юридичної особи на проведення змін. Справжність підпису «попереднього» директора, підписанта, як і у випадку з підписами учасників під протоколом загальних зборів учасників, реєстратор установити не зможе. Власне кажучи, він не має ні відповідних знань, ні повноважень. Крім того, з 2014 року печатка не є обов’язковою умовою діяльності підприємства, вона просто може бути відсутня, однак в такому випадку особі, яка звертатиметься до державного реєстратора, буде необхідна нотаріальна довіреність.

Якщо говорити про внесення змін у зв’язку зі зміною учасників підприємства, то договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства може укладатися в простій письмовій формі відповідно до ст.209 Цивільного кодексу. Цього договору для державного реєстратора буде цілком достатньо, щоб провести зміни.

Загроза «чорних нотаріусів»

Ще одна особливість нововведень полягає в тому, що з 1 січня 2016 року для проведення будь-яких змін не потрібна поточна редакція статуту підприємства: достатньо надати нову редакцію статуту в одному екземплярі.

До того ж завжди є можливість відправити документи поштою. Звичайно, в такому випадку підпис на заяві повинен бути нотаріально завіреним. Але й нотаріуса, який погодиться завірити підпис без особи, в нашій країні знайти хоча і складно, але можливо.

І найголовніше: нотаріуси тепер наділені повноваженнями реєстраторів. Якщо сьогодні нотаріусів, які проводять реєстрацію

юридичних осіб та змін, унесених до їх установчих документів, небагато, то з кожним роком їх кількість буде тільки зростати. Існує можливість виникнення нової «касти нотаріусів», які будуть отримувати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, проводити кілька великих афер і зникати, перш ніж власник бізнесу встигне заявити в правоохоронні органи й звернеться до суду щодо скасування змін. На практиці власники бізнесу довгий час можуть навіть не підозрювати про те, що до реєстру внесено зміни і вони вже не володіють своїм бізнесом.

Також рейдери часто змінюють адресу підприємства. В такому випадку завжди є «ймовірність» втрати паперової справи, що ускладнить процес доказування в суді неправомірності внесених змін та зменшить шанси на ануляцію їх реєстрації.

Першочергові кроки

Не миттєвим, але доволі ефективним залишається механізм захисту в судовому порядку. У випадку виявлення змін у реєстраційних даних юридичної особи найбільш доцільним убачається вчинити такі дії:

• заблокувати всі рахунки, попередити банк про спробу рейдерського захоплення;
• попередити всіх контрагентів;
• звернутися до поліції із заявою про вчинення шахрайських дій і підроблення документів;
• звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дій реєстратора та зобов’язання скасувати реєстраційні дії;
• заявити клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які

реєстраційні дії та зупинення дії рішення державного реєстратора.

Трохи про позитивне

З 1 січня 2016 року при Міністерстві юстиції діє комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка вже показала деякі результати. Проте звернутися до неї можна лише зі скаргами щодо реєстраційних дій, учинених після 1 січня 2016 року, всі порушення і незаконні дії держреєстраторів, які вчинені раніше, підлягають оскарженню в судовому порядку. Розгляд скарг комісією здійснюється в стислі строки.

Однак півроку — досить короткий термін, аби стверджувати, що зазначена ініціатива Мін’юсту дійсно запрацювала ефективно. Крім того, хотілося б сподіватися, що комісія захищатиме інтереси і малих підприємств, а не тільки іноземних інвесторів і компаній-«гігантів.

Таким чином, законодавчі зміни відкрили перед шахраями великі можливості, а це означає, що законодавець або навмисно хотів таких наслідків, або ж зміни були неякісно опрацьовані в комітетах Верховної Ради, або ж парламентарі настільки далекі від правозастосовчої практики.

СТАНІСЛАВ БОДНАРЧУК,
партнер юридичної компанії «АРЕС»,
адвокат, арбітражний керуючий

Джерело: zib.com.ua