Уряд хоче забрати податки бідних і віддати багатим
У Кабміні взялися за боротьбу з бідністю – уряд затвердив дворічну стратегію щодо подолання бідності. У планах – податкові реформи, залучення бізнесу і молоді з сільської місцевість, а також гендерні квоти і перенавчання осіб старшого віку. “Сегодня” проаналізувала документ і виділила основні його положення.
При цьому, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, щоб забезпечити виконання цієї програми, уряд має напрацювати відповідний пакет законопроектів до початку нової сесії парламенту. Вона, нагадаємо, стартує 6 вересня.
“Найважливіше питання – питання оцінки роботи українців. Я вважаю, що праця українців недооцінена, тому нам в першу чергу потрібно реформувати систему оплати”, – підкреслив він. Експерти в цьому питанні солідарні з главою уряду, проте в один голос заявляють: тих дій, які описані в прийнятому документі буде мало, щоб побороти бідність на державному рівні.
“У першу чергу нам потрібно створити здоровий інвестиційний клімат. Це приверне в країну новий бізнес, а за ним і нові гроші. Підніметься економіка – зменшиться бідність”, – упевнений економіст Іван Нікітченко. Його колега Олександр Охріменко додає, що потрібно також знизити і фіскальне навантаження на бізнес. “За розрахунками Міжнародного банку, наш бізнес з одного заробленого долара віддає 53 цента.
Звичайно, в Європі є показники і вище, але для нашої країни це фантастична цифра! Якщо подивитися на схожу на нас в цьому аспекті Туреччину, то там з долара віддають 29 центів. Ось хоча б до цього показника потрібно прагнути “, – резюмує він. Гендерні квоти: контроль за оплатою жінкам і відхід від “скляної стелі” Серйозну увагу в уряді планують приділити гендерного питання.
Так, до контролю за справедливістю зарплат хочуть залучити громадських діячів, а до кінця наступного року Кабмін має намір ввести гендерні квоти на держпідприємствах. Особлива увага буде приділятися керівним посадам. При цьому про якісь конкретні цифри в документі мова поки не йде. Експерт-аналітик ринку праці Тетяна Пашкіна таке нововведення оцінює позитивно, хоча відзначає, що певні ризики все ще залишаються. “У нас частина жінок виховують у стилі “не висовуйся”- серед них багато фахівців, але рідко коли мова йде про жінок-керівників, – каже Пашкіна. – Це можна помітити на прикладі бухгалтерів. По всій країні в цій сфері домінують жінки. Але коли ми переходимо до рівня фіндиректора, кудись всі ці дами випаровуються і залишається жменька чоловіків, що займають ці вакансії. Приблизно схожа ситуація у нас і в держпідприємствах – існує той же відчуття “скляної стелі” і якщо вдасться подолати цей бар’єр – давати можливість здатним жінкам професійно зростати і зрівняти шанси на керівні посади – це буде добре “, – резюмує експерт. Вакансії з “особливими умовами праці” В останні місяці 2016 року і весь наступний 2017-й уряд більшу частину часу і сил планує витратити на розробку механізмів працевлаштування тих українців, які підпадають під категорію які потребують особливих умов праці. Під це питання віддано більше дюжини пунктів програми. В першу чергу, зміни торкнуться людей з інвалідністю та тих, хто доглядає за дітьми або хворими. Для їх працевлаштування буде створена база даних спецвакансій. Також держава буде допомагати фінансово тим роботодавцям, які згодні спеціально створювати робочі місця для таких людей. Гроші на робочі місця: хочуть доплачувати за найм недостатньо конкурентних.
Одним з перших пунктів програми значиться держпідтримка підприємств. Передбачається, що до кінця 2017 року прийнятий закон, за яким роботодавцям будуть виділятися субсидії для створення робочих місць. При цьому фінансувати будуть тільки тих підприємців, які наймають на роботу “недостатньо конкурентноспроможних” на ринку праці українців. На думку експертів, це люди, які з тієї чи іншої причини сьогодні опинилися за бортом ринкової економіки – люди без відповідної освіти або ті, чия спеціальність сьогодні залишається незатребуваною. Однак, на думку економіста Олександра Охріменка таке субсидування не вирішить проблему. “Держава не повинна втручатися в ці питання і не має давати на ці цілі грошей. По-перше, звідки взяти кошти? З податків, звичайно. А значить їх доведеться збільшити! Виходить, навантажимо весь бізнес, а субсидії виділяємо обраним. По-друге , як зрозуміти, кому видавати гроші? Є два підприємства, обидва наймають цих самих “недостатньо конкурентноспроможних” українців. Але один підприємець виявляється неефективним власником і закриє свою справу через півроку-рік. Що робити, вимагати гроші назад? “, – відзначає він. Навчання і курси старшого покоління за спеціальними ваучерами від держави.
Наступні два роки уряд особливу увагу планує приділити перепідготовки старшого населення – мова йде про українців, які старше 45 років. Для того щоб зберегти їх на робочих місцях, держава планує виділяти гроші на їх перенавчання. Як наголошується в пояснювальній записці програми, використовувати для цього будуть спеціальний ваучер, який держава буде видавати підприємству. І вже сам підприємець вирішить, кого з працівників і куди посилати з цим ваучером. Такий вид оплати буде поширюватися, наприклад, на курси комп’ютерної грамотності, курси іноземних мов та інше. Однак, на думку економіста-аналітика Івана Нікітченко, це може вирішити якісь епізодичні проблеми, але глобально ситуацію не змінить. “Ринок праці, як і інші ринки, орієнтується на співвідношення попиту і пропозиції. Але у віковій зоні ризику сьогодні саме робочі спеціальності: інженери, токарі, зварювальники, які дуже затребувані, але є далеко не найпрестижнішими і високооплачуваними професіями.
З введенням таких ваучерів ми зіткнемося з наступним: людина буде перенавчатися, а потім шукати більш престижну роботу. Виходить, що головна мета цього нововведення – зберегти їх на своїх робочих місцях, може провалитися “. Забрати податки бідних і віддати багатим Для людей з низьким і середнім доходом хочуть зменшити податки. Правда, при цьому влада планує наповнювати казну за рахунок більш багатих українців. Відповідні поправки до податкового законодавства планують внести вже в наступному році. Однак експерти вважають, що і це рішення не вирішить нинішніх проблем. “Звітуючи за минулий рік, в ГФС відзначили, що 73% всіх податкових надходжень до бюджету довелося саме на великих гравців ринку. Тобто за весь рік було зібрано податків трохи більше 600 млрд грн, і з них всього 8 млрд зібрано з людей з низьким і середнім доходом. Куди більше розвантажувати? Це навіть не смішно “, – відзначає Охріменко.
Окрему увагу уряд планує приділити і розвитку сільської місцевості. Тут не просто хочуть відремонтувати інфраструктуру і запустити нові автобуси для працівників і учнів. Кабмін хоче стимулювати сільгоспвиробників за допомогою пільг, а також залучати туди молодих фахівців в сфері сільського господарства. Для останніх, зокрема, держава обіцяє видавати гроші на будівництво житла. Економіст Павло Мельник зазначає, що робота з селом – це дуже добре, але в схваленій стратегії немає реальних механізмів по залученню людей. “Щоб зацікавити фахівців, потрібно для початку створити там умови, а це значить зробити свободу підприємництва. Якщо бути чесним, то у нас з цим в країні проблеми, і навіть у великих містах заробити складно. Тут потрібно впроваджувати якісь реальні речі, наприклад п’ять років без податків. Тоді люди будуть зацікавлені туди їхати і залишатися там. На даний момент, що я буду в селі, що я буду в місті – для мене нічого не зміниться “, – говорить він. При цьому сумнівається експерт і в тому, що допоможе виділення коштів на будівництво власного житла: на думку Мельника, таким чином вдасться залучити одиниці фахівців, а ось масового припливу молоді в селах цим рішенням добитися не вдасться.
Джерело: 7dniv.info