В Україні пропонують створити Службу фінансових розслідувань. З такою пропозицією виступило Міністерство економічного розвитку і торгівлі.Для того, щоб реалізувати ідею, необхідно об’єднати економічні підрозділи ряду відомств. Серед них Служба безпеки, Міністерство внутрішніх справ і податкова міліція.

Ідея створення нового органу, який повинен захистити бізнес від тиску, не нова. Так, ще колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк неодноразово звертав увагу на необхідність його створення.

Про плюси і мінуси такої ініціативи в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Чи може Служба фінансових розслідувань стати альтернативою фінансової поліції?

– Я вважаю, що ці економічні блоки різних правоохоронних органів – СБУ, податкова міліція, так званий ВБЕЗ – давно необхідно було об’єднати в одну структуру, тому що фактично вони дублюють функції один одного і завдають більше шкоди економіці, ніж приносять користі. Тому їхнє об’єднання буде позитивним чинником для розвитку економіки країни, для запобігання тих же правопорушень, тому що буде одна служба, в компетенції якої буде розслідування саме передбачених кримінальним кодексом ряду порушень економічних.

Тобто дублюючі органи потрібно зібрати воєдино?

– Буде одна служба – буде значно компактніше й ефективніше. Що ж стосується мінусів, то, в принципі, тут питання в тому, кому ця служба буде підкоряться, і дивно, що з цією ініціативою виступило Мінекономрозвитку. Якщо вони хочуть собі його підкорити, це буде дуже дивно. Я розумію, що призначена туди людина, близька до президента, яка, може, теж хоче отримати якісь силові органи для вирішення тих чи інших завдань, але подібне завдання не є завданням Мінекономрозвитку. Що ж стосується підпорядкування Мінфіну, що більш логічно звучало б в даній ситуації, це можливо.

Чи не вийде у нас в результаті відомство-монополіст, в руках якого зосереджені всі нитки?

– Не можна так сказати. Можна так сказати, наприклад, про службу фінмоніторингу, у якій дійсно зосереджені всі фінансові нитки, всі фінансові транзакції. Говорити про те, що це буде монстр – це все буде залежати від самої служби та від роботи тієї ж прокуратури, яка буде стежити за належною роботою цієї служби.

Які повноваження будуть у цього відомства?

– Це повноваження проводити відповідні розслідування. Але на тлі того, що у нас повинно працювати – і ніяк не запрацює – Державне бюро розслідувань, йому передані всі повноваження. Тут теж можуть виникнути деякі питання до компетенції між двома цими службами – хто все-таки буде проводити розслідування, пов’язані з саме економічними злочинами. На мій погляд, ці питання треба буде врегулювати прямо перед створенням і передбачити внесення змін в усі процесуальні кодекси, закони, пов’язані з оперативно-розшуковою діяльністю, щоб не вийшло, як сталося з міліцією, як відбувається з законом про працевлаштування, зміни в який вступають 30 вересня, але до сьогоднішнього дня ні в один з процесуальних кодексів не внесені правки, що може привести до колапсу в економіці.

Перспективу створення Служби фінансових розслідувань в ефірі радіостанції також обговорив керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Чим буде займатись Служба фінансових розслідувань?

– Спроба створити Службу фінансових розслідувань тягнеться вже не перший рік. Останні такі спроби були системні, починаючи з 2014 року. Тоді це ініціювала Фіскальна служба, була презентація, був навіть напрацьований законопроект, який обговорювався за участю бізнесу, експертних середовищ, міжнародних експертів. Але тоді, можливо, через брак політичної волі, через неузгодженість позицій проект не пішов. Друга спроба з’явилась в 2015 році. Від початку ідея була усунути дублювання функцій, яка є в системі внутрішніх справ, податковій поліції, СБУ і інших податкових органів, які так чи інакше дотичні до блоку економічних правопорушень. Але ми маємо розуміти, що під час підготовки ініціатив вивчався кращий міжнародний досвід. І є моделі там, де це окремий орган, є моделі, де цей орган знаходиться під егідою Міністерства фінансів. Тобто це різні моделі, але це не значить, що якась із моделей є ідеальною і вона майже адаптована до України. Україна специфічна в будь-яких спробах імплементувати передовий міжнародний досвід, тому тут головне – зрозуміти, щоб ми не вийшли на ту ситуацію, що ми зруйнуємо систему, а нову не збудуємо. У нас утвориться повний вакуум, коли у нас взагалі нікому буде цим займатись.

У нас є досвід негативний, коли ми поліквідовували багато агенцій, органів державної влади, а за півтора–два роки нових не створили, вони не запрацювали. При тому, що у нас є певні зобов’язання перед ЄС. Я не кажу зараз конкретно про службу фінансових розслідувань. Зрозуміло, треба створювати нову службу, передову, адекватну, сучасну. Тому ми зараз вийшли просто на розуміння моделі. Нехай вона буде пілотною. По кроку – як фінансово забезпечити, які ресурси потрібні.

Кому, на вашу думку, має бути підпорядкована служба – Мінекономрозвитку чи Мінфіну?

– У міжнародному досвіді або це незалежний орган, або орган, який знаходиться в підпорядкуванні Мінфіну, або міністерств зі схожою назвою. Але я не бачив моделі, де цим займається Мінекономрозвитку.

Раніше директор Української політконсалтингової групи Дмитро Разумков на 106 FM заявив, що політичні чинники впливають на порушення кримінальних справ, а серйозні розслідування по особам, які підозрюються в корупції, але близькі до представників діючої влади, не проводяться.

Також стало відомо, що з лютого по серпень 2016 року НАБУ наклало арешт на 411 мільйонів гривень, 7,5 мільйона доларів і 7 мільйонів євро, але до бюджету ці гроші не повернулися. На думку адвоката Ярослава Гришина, причина у відсутності політичної волі та бездіяльність ГПУ.
Джерело: newsradio.com.ua