Резюме скайпом

Завдяки новітнім технологіям пошукачі вакансій з роботодавцями, перебуваючи за тисячі кілометрів одне від одного, відтепер можуть спілкуватися особисто.

Якщо в людини є робота і вона спроможна бодай найнеобхіднішим забезпечити себе й рідних, то й майбуття їй видається більш оптимістичним. Зазвичай у збалансованому суспільстві кожна працездатна людина може розраховувати на гідні роботу і зарплату, а роботодавець — на кваліфікований відповідальний персонал. Проте на українському ринку праці ситуація поки що доволі напружена.

Про його тенденції, реалії й очікування розповіли фахівці Державної служби зайнятості (ДСЗ).

Потрібно більше вакансій

— На початку року ми мали сумний «рекорд». Уперше за 25 років незалежності на одну вакансію, за даним ДСЗ, претендували аж 19 осіб. Та рук ми не склали, і вже на сьогодні ситуацію вдалося дещо стабілізувати: станом на 1 серпня кількість претендентів на одне запропоноване роботодавцями робоче місце становить у середньому 8—9 осіб. Але й це доволі високий показник. Тож маємо докладати зусиль до того, щоб він і надалі знижувався, — каже виконуючий обов’язки голови ДСЗ Валерій Ярошенко.

І додає, що у першому кварталі поточного року кількість офіційно зареєстрованих безробітних у державі становила майже 1,8 мільйона осіб. Якщо порівняти з 2015-м, це майже на 100 тисяч більше. Якщо перелічити їх за методологією Міжнародної організації праці, цей показник сягає 10% усього працездатного населення держави. А чисельність зайнятого населення нині становить 16,1 мільйона. І знову ж нерадісне порівняння: рік тому їх було на 200 тисяч більше.

Вакансій нині небагато — 41 тисяча на всю державу. Для порівняння Валерій Ярошенко зазначив, що наприклад у 2005—2006 роках, коли він теж очолював цю структуру, вакансій було у 5 разів більше, тобто понад 200 тисяч.

Щодо молодих людей віком від 15 до 24 років, то рівень безробіття серед них високий майже по всій Європі. І Україна, тут, на жаль, не виняток. Наш показник становить 25%.

Маємо на це чимало як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. Серед них воєнні дії на сході країни, які справляють негативний вплив та створюють дисбаланс на ринку праці України. До початку АТО навіть вакансій у ДСЗ було вдвічі більше — приблизно 80—90 тисяч. А ще протягом останнього року 490 тисяч українців вже не сплачують єдиного соціального внеску до фондів соцстрахування. В основному це малий і середній бізнес, який припинив функціонування на сході або працює під юрисдикцією Росії у Криму.

Підприємцям держава пішла назустріч, зменшивши розмір ЄСВ з 37,5% до 22%. І згадані фонди підтримують фінансову стабільність навіть за такого ЄСВ. Але чимало бізнесменів-роботодавців не хочуть розуміти, що рух цей має бути двостороннім. Якщо держава підставляє плече бізнесу, то й він мав би йти назустріч їй, легалізувавши робочі місця й зарплати. Втім, цей процес в Україні дуже повільний. І можна впевнено сказати, що це навіть не сотні тисяч, а мільйони працівників, за яких не сплачують ЄСВ, отже, немає відрахувань до Пенсійного та інших соціальних фондів. Як наслідок — є люди, які соціально ніяк не захищені. У разі настання страхового випадку (травма на виробництві, лікарняний, звільнення, народження дитини тощо) людина не має права і не звертається по допомогу до держави.

Звісно, проблеми можна перелічувати безкінечно. Але є і здобутки, про які теж варто говорити. Так, за шість місяців 2016 року ДСЗ допомогла у працевлаштуванні 450 тисячам безробітних. В середньому за добу по Україні, попри складну ситуацію на ринку праці, вдається знайти роботу близько 3 тисячам тих, хто її шукає.

Валерій Ярошенко відзначив тенденцію останнього часу: серед пошукачів роботи велика кількість колишніх держслужбовців. Так, якщо ще торік на обліку в ДСЗ їх було 13%, то нині — вже понад 25%. Отже, за рік безробіття серед них зросло майже вдвічі.

Ще одна особливість сьогодення — 45% нинішніх безробітних мають вищу або спеціальну освіту. Отже, вища освіта в Україні, на превеликий жаль, — не гарантія не тільки високої зарплати, а й навіть стабільної роботи. Поки що вона не надає переваг на ринку праці, як за кордоном. І все-таки вихід є, запевняє фахівець. Якщо людина втратила роботу за фахом і певний час не може знайти нову, можна врешті наважитися на зміну виду діяльності й опанувати нову професію. Так, з початку року послугами ДСЗ з професійного навчання скористалися 111 тисяч безробітних. З них 25 тисяч пройшли навчання, підвищення кваліфікації або перенавчання в 11 центрах підготовки та перепідготовки фахівців, які працюють в усіх регіонах країни. З них, і це показово, одразу після випуску працевлаштувалися понад 92%, адже більшість готувалася на замовлення роботодавців. Валерій Ярошенко зазначив, що таку практику варто було б запровадити у вищій школі. Тоді не було б стільки, як нині, випускників вишів з начебто свіжою освітою, але без потреби роботодавців у таких кадрах. Ще понад 150 тисяч безробітних з початку року брали участь у громадських роботах.

Попит на робочі руки

На запитання, хто нині найбільше потрібен роботодавцеві, фахівець відповів, що підвищений попит нині на кваліфікованих працівників робітничих професій: слюсарів, токарів, електрозварювальників. Оскільки, за його словами, чимало інвестицій нині надходить на підприємства з пошиття одягу та інших речей, то кваліфікована швачка з досвідом може сьогодні розраховувати на робоче місце й непогану зарплату. Можливо, для Києва зар?плата 5—7 тисяч гривень не дуже велика, та для райцентру вона доволі непогана. Проте, на жаль, молодь цю професію опановувати не поспішає. А тому підібрати персонал для таких підприємств працівникам ДСЗ інколи доволі проблематично.

Також роботодавець шукає інженерів, технологів різних напрямів, фахівців з фармацевтики, IT-спеціалістів та висококваліфікованих менеджерів. Потрібні працівники для аграрного сектору (агрономи, механізатори, трактористи, комбайнери та фахівці з ремонту сільгосптехніки). Останні за сезон можуть заробити до 100 тисяч гривень, стверджує керівник ДСЗ.

Інтернет-портал

А начальник відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ Держслужби зайнятості Костянтин Коваленко розповів про те, що триває розроблення нового багатофункціонального інтернет-порталу Державної служби зайнятості, де він є одним із авторів. Фахівець переконаний, що після завершення роботи портал амбіційно претендуватиме на визнання найкращим та найбільш модернізованим серед інших інтернет-ресурсів з пошуку вакансій та спеціалістів в Україні. Простими, зручними і швидкими будуть пошук вакансій і підбір працівників за сферами діяльності, фахом, географією. Враховано можливість надання бажаючим профконсультацій і проведення профдіагностики. Адже зрозуміло, що люди народжуються різними: за генетикою, психофізіологічними даними, розумовими й інтелектуальними здібностями. І якщо людина все життя хотіла працювати, скажімо, менеджером, бо це вважається престижним, та великих успіхів не досягла, маючи схильність до роботи слюсарем чи комбайнером, то профдіагностика допоможе виявити, до чого в неї є схильність і хист. І це має спростити життя та обрання фаху.

У Донецькому центрі зайнятості його очільниця Валентина Рибалко розробила й ефективно запроваджує таку IT-новацію, як відеорезюме. Адже нерідко роботодавець і пошукач вакансії, які давно і наполегливо шукають одне одного, проживають за сотні або й тисячі кілометрів. А нині інтернет дає можливість пошукачеві вакансії записати відеоролик з резюме й не лише розповісти потенційному роботодавцеві про себе, а й продемонструвати, можливо, свої досягнення, озвучити та показати пропозиції для кращого розвитку бізнесу. Є можливість спілкування у скайпі, коли на запитання можна одразу отримати відповідь і навіть подискутувати онлайн. А головне — двоє людей зможуть побачити, почути і, якщо пощастить, зрозуміти одне одного. Роботодавець же матиме змогу записати й викласти на порталі відео про своє виробництво, фірму або проект, для реалізації якого шукає фахівців.

Портал буде синхронізований з усіма видами сучасних гаджетів і з популярними соцмережами. Це допоможе молоді завжди бути на зв’язку й дізнаватися про нові пропозиції роботодавців не лише сидячи вдома за ком’ютером, а й будь-де та будь-коли.

Джерело: ukurier.gov.ua