Нові правила перевірок бізнесу: що змінить прийнятий закон про держнагляд?

Верховна Рада на своєму засіданні 3 листопада прийняла в цілому законопроект №2418а про лібералізацію держнагляду, який змінює підхід до перевірок бізнесу в Україні. Норми закону виглядають досить дружньо по відношенню до бізнесу, істотно обмежуючи контролерів.

Прийнятий сьогодні в парламенті законопроект, можна сказати, залежався. Він був внесений більше року тому, ще в липні 2015 го, перше читання пройшов в листопаді. Проте, депутати довго не могли прийти до спільної позиції з фінальної редакції законопроекту і в квітні 2016-го передали його на повторне друге читання, хоча для позитивного рішення тоді не вистачило всього п’яти голосів.

Що змінюється в перевірках

За словами експертів, закон про лібералізацію держнагляду, в першу чергу, спрямований на зниження тиску на бізнес, попередження правопорушень, а також забезпечення передбачуваності перевірок.

“Одним з важливих нововведень, на мою думку, є те, що під дію закону підпадають сфери, на які він раніше не поширювався. Йдеться про такі важливі напрями, як дотримання вимог ядерної безпеки, дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, державний нагляд у сфері цивільної авіації, архітектурно-будівельного і фіскального контролю. Таким чином, будуть створені єдині правила для практично всіх контролюючих органів, які впливають на бізнес”, – зазначає Володимир Головатенко, керівник сектору “Контроль і нагляд” Офісу ефективного регулювання.

Але дія закону не поширюватиметься на валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за дотриманням бюджетного законодавства, банківський нагляд, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому народний депутат Юрій Левченко під час обговорення законопроекту також наполягав на тому, щоб виключити з закону архітектурно-будівельний контроль. Закон зобов’язує перевіряти суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику один раз на два роки. Тому, на думку парламентарія, закон не дозволить протидіяти незаконним будівництвам.

Передбачуваність перевірок

Прийнятий документ чітко прописує терміни формування плану перевірок, а також тривалість кожного контрольного заходу, його початок і завершення.

Так, до 15 жовтня кожного року повинні бути визначені компанії та фізособи-підприємці, які протягом наступного року повинні бути перевірені державними контролерами. До 15 листопада повинен бути оприлюднений план перевірок на сайті Регуляторною служби, а до 1 грудня затверджено та опубліковано повний план контрольних заходів по кожному суб’єкту господарювання.

Що стосується тривалості перевірок, то в цьому напрямку зроблено крок назустріч бізнесу. За словами Володимира Головатенка, кількість і тривалість перевірок скорочені в 2 рази. Наприклад, раніше закон не обмежував, скільки робочих днів протягом року можуть сумарно тривати всі заходи контролю щодо одного суб’єкта господарювання. Після ж вступу закону в силу загальна тривалість перевірок за рік повинна обмежуватися 30 робочими днями, а для мікро- і малих підприємств – 15 робочих днів. При цьому кожен захід надалі може тривати до 10 робочих днів, а для малих і мікропідприємств – п’ять днів.

Ще однією новацією закону є зобов’язання контролюючого органу публікувати перед перевіркою уніфіковані форми актів. А підприємці, у свою чергу, знайшли можливість відмовити контролерам в перевірці, якщо вони цього не зробили.

“Уніфікована форма акту – це такий собі чек-лист, з яким перевіряючий приходить на підприємство. Раніше контролюючі органи не були зобов’язані їх публікувати, а тому в цих чек-листах могли з’являтися питання, на які бізнес за великим рахунком мав право не відповідати. Раніше контролери могли зловживати під час держнагляду. Зараз же бізнес зможе відмовити в перевірці, якщо перевіряючий запитує то, чого немає в чек-листі “, – відзначає експерт Офісу ефективного регулювання.

Як і раніше, орган контролю буде зобов’язаний повідомляти суб’єктів господарювання про майбутню перевірку мінімум за 10 днів. Проте, раніше необхідно було вручати рекомендованого листа або телефонограму особисто керівнику чи уповноваженій особі. Надалі ж про перевірки можна буде повідомляти по електронній пошті. При цьому підприємець зберігає за собою можливість не допустити контролера до перевірки, якщо його візиту не передувало попередження.

Єдина база перевірок

Протягом року після вступу в силу законопроекту необхідно буде створити інтегровану автоматизовану систему перевірок. У цій системі буде зберігатися інформація про юросіб і фізосіб-підприємців, видах господарської діяльності, які підлягають держнагляду, річні плани проведення заходів контролю, звіти про їх виконання і так далі. При цьому доступ до інформації цієї системи є відкритим і безкоштовним через інтернет. А сама система буде інтегрована з базами даних контролюючих органів.

Державна регуляторна служба повинна забезпечити створення та функціонування цієї системи, а також в подальшому буде її власником. Технічним же її адміністратором має стати держпідприємство при Мін’юсті, яке буде відповідати за збереження даних, захищати систему від несанкціонованого доступу.

Додаткові “плюшки” для бізнесу

Закон передбачає введення презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання. Тобто, якщо норми законів або нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду, в такому випадку бізнес буде прав за замовчуванням.

Також законопроект забороняє встановлювати планові показники по залученню суб’єктів господарювання до відповідальності і застосування до них санкцій. На думку народного депутата Віктора Галасюка, це зменшить тиск на бізнес, а також запобіжить зловживання контролюючими органами.

Згідно з документом, суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику надалі будуть перевірятися один раз в два роки. А на сьогоднішній день, за словами експерта Офісу ефективного регулювання, більшість бізнесу відноситься саме до категорії з високим ступенем ризику.

Експерти звертають увагу на те, що сьогодні є виявлення та підтвердження недостовірних даних в документах звітності є підставою для позапланової перевірки. Після вступу закону в силу у суб’єктів господарювання буде можливість уточнити дані. При цьому орган контролю зобов’язаний повідомити про помічені помилки. Якщо ж суб’єкт господарювання не знайшов часу виправити помилку, то його чекає перевірка.

Джерело: business-companion.te.ua