Контрольовані операції 2017. Податкові новації, частина 3

Законопроект №5368 в разі прийняття у другому читанні внесе суттєві корективи у систему трансфертного ціноутворення.

У попередній публікації ми дали загальну характеристику змін у законодавчому полі, які відбудуться у найближчому майбутньому завдяки прийняття проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)»

Тепер ми більш детально розглянемо, які наслідки цей закон матиме для компаній, які здійснюють контрольовані операції.

Сфера застосування трансфертного ціноутворення

Законопроект 5368 суттєво збільшує граничні суми для визнання операцій контрольованими. Для того, щоб операції платника податку були визнані контрольованими, його обсяг річного доходу має тепер перевищувати 150 млн. грн., замість 50 млн. грн. як раніше. Обсяг операцій з одним контрагентом тепер має перевищувати 10 млн. грн. на рік, замість 5 млн. грн.

Малий бізнес ще раніше був виведений з-під дії законодавства про трансфертне ціноутворення. Внаслідок пропонованих змін до Податкового кодексу дія цього законодавства не поширюватиметься також на частину середнього бізнесу.

Натомість перелік операцій, що підпадають під трансфертне ціноутворення, розширився. Відтепер до них належатимуть також операції з нерезидентами, які не є пов’язаними особами та не є резидентами юрисдикцій з переліку Кабміну (офшорних територій), але які не сплачують податок на прибуток відповідно до законодавства країни знаходження.

Хоча ця норма на перший погляд виглядає цілком зрозумілою, її практичне застосування може наштовхнутися на перешкоди. У податковому законодавстві багатьох країн існують норми, відповідно до яких прибуток компаній звільняється від оподаткування за певних умов. При цьому сама компанія не звільняється від обов’язку сплачувати податок з інших операцій, на які не розповсюджується звільнення. Чи вважатиметься компанія такою, що не сплачує податок лише на тій підставі, що у звітному періоді вона отримувала лише звільнений від оподаткування прибуток – питання залишається відкритим.

Операції з резидентами територій із переліку Кабміну будуть вважатися контрольованими з 1 січня наступного року за датою внесення, а не з дати внесення юрисдикції до переліку, як це було раніше.

Застосування методів трансфертного ціноутворення

Платники податку, які укладають форвардні або ф’ючерсні контракти на товари, що мають біржове котирування, повинні повідомляти податковий орган про укладення таких контрактів у електронній формі протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного контракту. Це є необхідною умовою для застосування до таких контрактів форвардних або ф’ючерсних біржових котирувань відповідного товару під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Під час застосування методу ціни перепродажу має порівнюватися валова рентабельність перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій та зіставних неконтрольованих операціях. Раніше застосовувався термін «результат перепродажу», який допускав більш вільне трактування.

Під час застосування методу «витрати плюс» має порівнюватися валова рентабельність собівартості продажу у контрольованій та зіставних неконтрольованих операціях. Раніше замість собівартості продажу використовувався більш розмитий термін «витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг)». Оскільки собівартість продажу має чіткі правила визначення у бухгалтерських стандартах, то застосування цього методу спрощується.

Під час визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” (крім методу порівняльної неконтрольованої ціни), платник податків матиме змогу розраховувати показники рентабельності для групи взаємопов’язаних операцій, а не окремо для кожної операції. Операції визнаються взаємопов’язаними, зокрема, якщо вони:

• здійснюються за довгостроковими контрактами протягом усього звітного періоду;
• передбачають придбання або продаж тісно пов’язаних між собою товарів (послуг), товарів однієї продуктової групи;
• передбачають придбання або продаж різних нематеріальних активів, пов’язаних з одним товаром або послугою;
• придбання різних товарів (послуг), коли один товар або послуга створюють попит на інший товар або послугу.

Якщо платник самостійно проводить коригування суми податкових зобов’язань за наслідками контрольованих операцій, що не відповідають принципу “витягнутої руки”, то для визначення зіставної ціни або зіставного рівня рентабельності береться найближча до фактичної ціни границя діапазону зіставних цін (зіставних рівнів рентабельності), а не їх медіана, як було раніше. Внаслідок цього податкові зобов’язання платника податку будуть меншими за ті, які були б нараховані за старим порядком.

Звітність та документація з контрольованих операцій

Значно розширений склад інформації, яка повинна міститися у документах з трансфертного ціноутворення, які має складати платник податку.

До неї додані:

• інформація про осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо або опосередковано володіє платник податків;
• інформація про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти;
• опис структури управління та схема організаційної структури платника податків;
• опис діяльності та комерційної стратегії платника податків, аналіз ринків та конкурентів платника податків;
• відомості щодо операцій з реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів;
• відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції;
• бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни;
• інформація щодо зіставних операцій та зіставних осіб.

У разі виявлення платником податку помилок у звіті про контрольовані операції він має право подати новий або уточнюючий звіт. Однак подання уточнюючого звіту не звільняє платника податку від відповідальності за неправильне декларування.

Документи, пов’язані з трансфертним ціноутворенням, мають зберігатися платником податків не менше 7 років з дня подання відповідної звітності.

Штрафні санкції

Зменшений розмір штрафу за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції з 300 розмірів мінімальної заробітної плати до однієї мінімальної заробітної плати за кожен день прострочення подання, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати. За кожен календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення за запитом ДФС встановлений штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати.

Якщо після накладення штрафу за неподання звіту або документації з трансфертного ціноутворення платник податків не подасть ці документи протягом 30 календарних днів після граничного строку сплати штрафу, на нього накладатиметься додатковий штраф у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за кожен календарний день неподання.

Таким чином, у разі незначної затримки звіту платник податку тепер не сплачуватиме велетенські штрафи.

Джерело: http://firstconsulting.com.ua/