Податкові зміни не поборють тіньових зарплат, а лише збільшать кількість кримінальних справ

Приймаючи нашвидкуруч скроєний бюджет-2016, парламентарі традиційно відредагували фіскальне законодавство. Анонсована податкова реформа вилилась у «компромісний» закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII. Правники вважають його недолугим. Зокрема, через суперечливі норми можуть виникнути проблеми зі сплатою податків на прибуток і додану вартість. Більше того, через новації може збільшитися кількість кримінальних справ за несплату податків.

Конфлікт норм

Низку складних моментів закону юристи окреслили на круглому столі «Зміни до податкового законодавства: як виправляти помилки закону №909-VIII», проведеному комітетом з податкового та митного права Асоціації правників України. Зокрема, йшлося про неоднозначність норм щодо регулювання податку на прибуток. Так, стара редакція ПК передбачала, що платники в січні—травні цього року мали сплачувати

авансові внески у розмірі 1/12 річної суми податку за 2014-й. Цю норму змінили. Тепер передбачена сплата авансових внесків у січні—грудні в розмірі 2/9 від трьох кварталів 2015 року.

Однак відповідно до інших норм, якщо для більшості підприємств установлено квартальний звітний період, то для деяких, визначених у п.137.5 ст.137 ПК, — річний. Це новостворені підприємства, сільгоспвиробники, а також платники, дохід яких за попередній рік не перевищує 20 млн грн. Керівник податкової практики АК «Соколовський і партнери» Наталія Куріленко зазначила: якщо буквально читати норму, то вона стосується всіх платників, незалежно від того, яку звітність вони подають. «Відповідно, вони мають подати декларацію за 9 місяців та за квартал. І показати, по-перше, податок на прибуток за 3 квартали, а по-друге, нарахувати та сплатити 2/9 цього податку», — пояснила юрист.

Представник підрозділу оподаткування податком на прибуток ДФС Ігор Красуля зазначив, що чинними нормами ПК ця ситуація врегульована й авансовий внесок мають платити лише ті, для кого передбачена квартальна звітність. Утім, Н.Куріленко звернула увагу, що лист ДФС не є узагальнювальним роз’ясненням, це просто думка податківців, яка не звільняє платників від відповідальності. «Тому маємо потенційну загрозу нарахування авансового внеску», — говорить експерт. І.Красуля пообіцяв, що в подальшому будуть розроблені узагальнювальні податкові консультації.

Є нарікання в юристів і щодо змін у регулюванні ПДВ. Так, законом №909-VII з ПК виключено п.200.5 ст.200, який визначає платників, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Н.Куріленко зауважила, що після скасування цієї норми залишається невідомим, чи достатньо просто підтвердити наявність від’ємного значення для отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Наталія Кузьміна з управління ПДВ департаменту оподаткування юросіб ДФС зазначила, що ця норма набула чинності з 1 січня 2016 року. Тож якщо платник подає декларацію за січень, то в лютому він матиме право на відшкодування.

Зарплати не вийдуть із тіні

Представляючи зміни до ПК як реформаторський закон, урядовці наголошували на суттєвому зменшенні єдиного соціального внеску. Що це буцімто дозволить вивести зарплати з тіні. Однак юристи так не вважають.

Старший партнер «WTS Consulting/КМ партнери» Олександр Мінін зазначив, що в цьому випадку слід розглядати сукупно ЄСВ, податок на доходи громадян та військовий збір. Бо це — навантаження на фонд оплати праці. Причому єдиний соцвнесок, по суті, звичайний податок, а не страховий платіж.

Водночас експерт звернув увагу, що нині податок на доходи громадян становить 18%. Натомість ще у 2014 році діяла диференційована ставка 15% і 17%. При цьому сьогодні додатково сплачується ще й військовий збір. Тобто фактично ставка податку на доходи становить 19,5%.

Крім того, О.Мінін підкреслив незрозумілий статус військового збору, бо він не віднесений ні до місцевих податків, ні до загальнодержавних. І це також створює проблеми з його регулюванням. Зокрема, коли українець працює за кордоном і там сплачує податок на доходи, в Україні це береться до уваги. Наприклад, у США сукупний податок на доходи (федеральний та

місцевий) — 40%, і наш громадянин в Україні сплачувати відповідного податку не буде. Але виходить, що військового збору це не стосується. За словами юриста, усно податківці підтверджують, що в таких випадках сплату збору будуть вимагати. Натомість вже є громадяни, які із цим не погоджуються й мають намір судитися. Враховуючи кількість українців, котрі змушені заробляти за кордоном, можна очікувати чимало таких спорів.

Що ж стосується зниження ставки ЄСВ до 22%, то це непогано, вважає О.Мінін. Однак зазначив: якщо взяти до уваги, що раніше ставка становила 38% і з 1 січня платники за певних умов могли застосовувати до неї понижувальний коефіцієнт 0,6, виходить, вони мали б платити 22,8%. А це не дуже відрізняється від чинної ставки.

На думку експертів, сьогодні для виходу зарплат із тіні потрібне реальне суттєве спрощення системи оподаткування, насамперед податків на фонд оплати праці. Про це, зокрема, говорять і в Міжнародному валютному фонді.

Всі — під кримінал

Недосконалість норм ПК, з одного боку, ускладнює життя платникам, а з другого — створює лазівки, за допомогою яких фіскали можуть тиснути на підприємців. За таких умов новим законом народні обранці фактично зменшили суму несплачених податків, за яку починається кримінальне переслідування.

Так, ст.212 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків у значних (великих та особливо великих) розмірах. Під значним розміром розуміється сума, яка у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому н.м.д.г. для кваліфікації злочинів розуміється як податкова соціальна пільга, встановлена п.169.1 ст.169 ПК. З 1 січня вона мала б збільшитися до 100% розміру прожиткового мінімуму. Натомість законом №909-VII її залишили на рівні 50% п.м.

О.Мінін зауважив, що це, зокрема, суперечить коаліційній угоді, яка передбачає відмову від моделі кримінального контролю. Також там ідеться про необхідність збільшення порогу із 1000 до 2000 н.м.д.г. Однак коаліціонери зробили навпаки. І хоча нині розробляються проекти щодо підвищення порогу, прийняття таких змін видається туманним.

Очевидно, така ситуація суттєво впливатиме на кількість порушених кримінальних справ за несплату податків. За даними О.Мініна, нині в провадженні податкової міліції перебуває 4,5—5 тис. таких справ. Привертає увагу й наказ ДФС від 31.07.2014 №22, за яким одразу після завершення адміноскарження результатів перевірки, незалежно від того, чи оскаржуються вони в суді, інформація передається до слідчих органів, відкривається провадження. «Виходить, що в нас майже кожен податковий спір перетворюється на кримінальну справу», — говорить О.Мінін.

Проблема загострюється тим, що погроза кримінальною справою може використовуватися для тиску на платника. Причому неважливо, чи з метою поповнити держказну, аби виконати план, чи через бажання покращити власне матеріальне становище.

Поспіх недоречний

Робота Уряду в авральному порядку не могла не позначитися на якості документа. Деякі його недоліки

податківці намагаються усунути роз’ясненнями, втім, інші потребують законодавчого втручання. З другого боку, суперечливість норм закону спричинить численні судові спори, й далеко не в усіх ДФС вийде переможцем.

Сьогодні в надрах Мінфіну зріє чергова «реформа»: хочуть знову переписати ПК. Та юристи, експерти, представники бізнесу закликають не порушувати цього питання, а зосередитися на болючих темах. Без поспіху обговорити та опрацювати поправки до окремих складних норм і внести ці зміни за півроку. Інакше не буде від цього користі ні самій ДФС, ні платникам податків, ні державі.

ВІЛЕН ВЕРЕМКО

http://zib.com.ua/

Коментарі

kazmetal l.com