ЧИ БУТИ НЕЗАЛЕЖНІЙ МИТНИЦІ?

Народні обранці законопроектом № 3763 пропонують повернути Митній службі статус самостійного контролюючого органу, який у неї був до 2012 року. Разом з експертами вони сходяться на думці, що митниці не приділяють належної уваги, багато реформ залишилися на папері або на словах. Тож, митне питання знову стоїть на порядку денному. Чи потрібно в Україні створювати Національну митну службу або варто продовжувати її реформування у складі ДФСУ, прагнуть розповісти  очільниця Мінфіну Наталія ЯРЕСЬКО, голова ДФСУ Роман НАСІРОВ, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА,  народний депутат Тетяна ОСТРІКОВА та експерти Анатолій МАКАРЕНКО і Костянтин ЛІКАРЧУК.

У 28% держав-членів Всесвітньої митної організації митниця є частиною фіскальної служби. У багатьох інших країнах Митна служба – це окремий орган або відносно автономний департамент у складі міністерства.
Поряд з об’єднанням у світовій практиці є й приклади роз’єднання податкових і митних відомств. Наприклад, в 2003 році митна і податкова служби Канади були розділені з міркувань національної безпеки.
Однозначної оцінки результатів злиття Податкової та Митної служб в ДФСУ немає. Багато експертів нарікають, що через об’єднання митниці та податкової загубилася низка функцій митниці, у тому числі з експортного контролю, захисту інтелектуальної власності, здійсненню митного пост-аудит-контролю.
          На сьогоднішній день менше 10% людей в структурі  ДФСУ складають митники, а з 28 департаментів тільки 4 займаються  митною справою. Митниця поглинена податковою службою. Податкові ревізори не можуть ефективно проводити митний аудит – часто у них немає для цього навичок. До того ж, у митних та податкових платежів різні періоди адміністрування. Імпортний ПДВ платиться щодня, внутрішній – щомісяця.
Щоб якось вирішити це питання народні обранці запропонували виокремити Митну службу в окремий орган та зареєстрували законопроект № 3763, де прописані основні завдання, які зараз митні органи виконують відповідно до Митного кодексу, а також повноваження, зазначені в Положенні про ДФСУ. Депутати пропонують зробити митницю центральним органом виконавчої влади, роботу якого координуватиме Кабінет Міністрів України через главу відомства. Керівника митниці за поданням прем’єр-міністра призначатиме Уряд. Основними завданнями органу стануть митний контроль і збір митних платежів, контроль над правильністю їх нарахування, експортний контроль. У віданні митниці будуть також верифікація сертифікатів про походження товарів, обмін інформацією з митними органами інших країн, захист прав інтелектуальної власності, контроль над переміщенням валюти. Також митникам дозволять застосовувати фізичну силу, спецзасоби і вогнепальну зброю.
Міністерство фінансів, вустами своєї очільниці Наталії Яресько, вже висловило свою позицію стосовно запропонованих змін. У відомстві вважають, що інтеграція митної та податкової служби в рамках єдиного органу, що відбувається у даний момент, дозволить забезпечити кращу оцінку ризиків по всіх податках і зборах, в тому числі, митних та дає змогу одночасно відслідковувати дії платників податків та підвищує ефективність боротьби з ухилянням від сплати податків і зборів. У Мінфіні посилаються на досвід Великої Британії, де зосередження роботи податкової та митної служби під головуванням одного заступника керівника податкової служби за п’ять років дозволило підвищити податкові надходження більш ніж на 30% за рахунок удосконалення системи оцінки ризиків по різних податках.
Наталія Яресько виступає категорично проти виокремлення митниці в самостійний орган та переконана, що «зменшення кількості персоналу двох служб, зменшення адміністративного навантаження робить податкову систему зрозумілішою для всіх її користувачів та створює «єдине вікно» для бізнесу при сплаті податків та зборів».  А відмова від процесу інтеграції митної та податкової служб та відокремлення митниці в окремий орган, на її думку,  «призведе до збільшення адміністративного персоналу двох органів (через потребу створювати однакові структурні одиниці в їх складі – наприклад, щодо оцінки ризиків чи внутрішньої безпеки), і як наслідок – збільшення в потребі фінансування обох структур.»
Саме тому наразі Мінфін здійснює системну реформу ДФС. Процес реформування розпочався з ухвалення в червні 2015 року Урядом проекту реформи ДФС, яку було погоджено з МВФ і ставить на меті максимальне зменшення корупційних ризиків та суб’єктивізму у роботі податкових та митних органів. У Мінфіні сподіваються, що після завершення реформи ДФСУ будуть вирішені ключові проблеми у роботі податкових та митних органах, а саме – подолання корупції, уникнення можливості для ухвалення співробітниками ДФСУ суб’єктивних чи заангажованих рішень, зменшення адміністративного навантаження. Все це, за словами Яресько, «дозволить перетворити ДФСУ на сервісний орган, який не стоїть на заваді для здійснення інвестицій в країну».

На думку голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, виокремлення митниці в окремий орган «більшою мірою має політичний характер, так як зараз є одна сфера впливу, а з’явилося бажання зробити дві». Як вагомий аргумент проти роз’єднання Митної та Податкової служби,  Роман Насіров нагадує, що у «листопаді 2015 року уряд поставив перед ДФСУ задачу оптимізувати штат з 60 до 41 тис. співробітників. Цей процес якраз зараз відбувається. У разі роз’єднання штат доведеться знову збільшувати».
У тому, що митниця повинна бути окремим відомством, упевнена глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона наголошує, що «у разі прийняття законопроекту № 3763 Національна митна служба зможе виконувати всі функції митниці, і вони не будуть розчинені в загальних завданнях фіскальної служби». Свою позицію вона аргументує тим, «що митниця зараз відповідає переважно за збір податків, при тому – плановий збір податків, а сьогодні митні збори в процентному співвідношенні досягли найвищого рівня в порівнянні з податками, які збираються всередині країни. Зараз митниці не приділяється належна увага, і вона не реформується. Реформи, які повинні були проводитися у сфері інформаційного забезпечення, кадрової комплектації – провалені». Глава профільного комітету Парламенту вважає, щоб «митниця почала працювати більш ефективно, потрібен новий закон з чітко виписаними функціями, завданнями, відповідальністю». І наостанок Ніна Южаніна констатує, що найскладнішим у процесі виокремлення митниці «в самостійний підрозділ  – це питання узгодження  з МВФ».
Анатолій Макаренко, колишній голова Державної митної служби, заступник голови ДФСУ, куратор митного спрямування з червня 2014 по березень 2015 зауважив: «З моменту поглинання митниці податковою, а саме до цього призвело так зване об’єднання двох служб, всі наступні роки були стагнацією митниці, ліквідацією її основних напрямків, професійного складу та нівелювання ідеї митної справи та митної безпеки країни. Після об’єднання двох служб ми втратили головне, що відрізняє митні органи інших держав від української митниці: потужну правоохоронну складову. Митниця у своєму розвитку відкинута на десять років тому. Я вважаю, що або через цей законопроект, або через будь-які інші механізми, але нам необхідно повернути митниці самостійний статус».
З ним погоджується і Костянтин Лікарчук, замглави ДФСУ, куратор митного спрямування з травня по вересень 2015 року  вважає, «що, безумовно, необхідна радикальна реформа митниці. Я вітаю цей законопроект. Він розроблявся ще влітку. Шанси на його прийняття є. Проблемою може виявитися позиція МВФ, який у своїх рекомендаціях визначив, що митниця і податкова повинні бути разом. Проте вже рік результату від цього об’єднання немає. Можливо, побачивши це, експерти поміняють свою позицію і не будуть сильно протестувати проти цього законопроекту».
«Очевидно, що модель Міндоходів себе не виправдала. Зруйнована вся система контролю за процесами постачання товарів, боротьба з контрабандою не тільки не вийшла на рівень, а й стала додатковим навантаженням для суб’єктів ЗЕД, спровокувавши збільшення часових нормативів та корупційні ризики. Втрачені важливі напрями, як експортний контроль, митний пост-аудит», – пояснила народний депутат Тетяна Острікова.
          Експерти кажуть, що шанси на прийняття законопроекту № 3763 у Верховній Раді досить великі. Але ключові проблеми у роботі митної та податкової служби, – а саме адміністративне навантаження, значний рівень суб’єктивності у взаємовідносинах податкових та митних служб та значні корупційні ризики – залежать не від того, чи є ці органи об’єднаними чи ні, а від реформування самих бізнес-процесів у середині митних та податкових органів. Хочеться зазначити, що прості адміністративні перестановки і перейменування відомств самі по собі до якісних змін не призводять. Це, власне, і підтвердив український досвід. Простіше кажучи, якщо є бажання проводити зміни, то це можна робити і в об’єднаному відомстві, і в самостійних. Якщо ж такого наміру немає, то зміни не будуть проводитися незалежно від організаційної структури.