Як працює бізнес в зоні АТО
Збройний конфлікт на сході України приніс негативні наслідки не лише для населення Донецької та Луганської областей, а й для бізнесу, котрий знаходиться на цих регіонах.
Деякі компанії змогли переформатувати свої офіси на підконтрольну Україні території, проте більшість компаній все-таки фізично не може перенести свої виробничі активи. Переважно це відбувається з двох причин: захоплення виробництва, або ж просто фізична неможливість пересування виробництва.
Відповідно до українського законодавства такі компанії мають перереєструватися на підконтрольній українській території та сплачувати податки до державного бюджету. Однак, зміна юридичної адреси в державному реєстрі не впливає на місцезнаходження самих виробничих ділянок таких підприємств. При цьому важливо зазначити, що на сьогодні на території, не підконтрольній українській владі залишаються у своїй більшості підприємства, які мають об’єкти нерухомості та/або земельні ділянки на території проведення АТО, в тому числі виробничі потужності, які серед іншого можуть складати й цілісні майнові комплекси. Здійснювати господарську діяльність на непідконтрольній території не заборонено за умови сплати податків до державного бюджету України, навіть тих, які віднесені до місцевих бюджетів.. Проте компанії, які залишилися на території проведення АТО постійно стикаються з низкою проблем:
Визначення території проведення антитерористичної операції
Відповідно до Статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669 територія проведення антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Так, Кабінет Міністрів України затвердив Розпорядження від 30.10.2014 р. № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, проте вже 5 листопада 2014 року Розпорядження № 1079-р. зупинило дію затвердженого списку. Протягом більше року Закону України №1669 не міг застосовуватися, оскільки не було визначено територію, на котрій проводилася АТО.
Лише 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів знову затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Прийнятий перелік включає в себе населені пункти, в котрих проводилася АТО, зокрема звільнені м. Краматорськ, Слов’янськ, також певні міста та селища Харківської області. Таким чином, звільнені міста та селища можна віднести до території проведення АТО. Дане трактування призводить до багатьох колізій при застосуванні Закону.
Окрім того, з метою зміни керівника чи засновника деякі підприємства перереєстрували свою юридичну адресу в населені пункти в Донецькій області, підконтрольні території України. Однак, з 02 грудня 2015 року такі населені пункти знову потрапили у перелік населених пунктів на території яких здійснювалася терористична операція, а отже, знов потрапили під заборону зміни керівника/засновника.
В грудні 2015 року народними депутатами був запропонований Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення поняття територія проведення антитерористичної операції та вдосконалення механізмів її визначення» №3737 від 29.12.2015, який зможе вирішити цю проблему. Зокрема, Законопроектом 3737 пропонується, щоб Служба Безпеки України публікувала на своєму офіційному веб-сайті і щомісячно надавала актуальний перелік населених пунктів контрі знаходяться в зоні проведення АТО. Таким чином можливо буде відслідкувати які саме населені пукти і коли знаходилися в зоні проведення АТО.
Такі зміни зможуть значно полегшити застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669, а також допоможуть фізичним особам та компаніям, котрі лишилися на території проведення АТО.
Тимчасовий порядок в’їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства)
Тимчасовий порядок в’їзду на неконтрольовану територію мав декілька редакцій і постійно оновлюється та публікується на сайті Служби Безпеки України та Державної Фіскальної Служби. Отримання дозволу для перевезення вантажів через лінію зіткнення наразі має певні ускладнення. Рішення про видачу дозволу на перевезення вантажів приймається Координаційним Центром, котрий знаходиться в м. Краматорськ Донецької області. З огляду на велику завантаженість Координаційного Центру видача дозволів може розтягнутися до декількох місяців. В свою чергу, Тимчасовим Порядком не передбачено терміни розгляду Координаційним Центром заявок. З цих причин компанії змушені простоювати, чекаючи на такий дозвіл.
Так, перша редакція Тимчасового порядку була опублікована 22 січня 2015 року. У деяких компаній заявки були розглянуті лише у травні 2015 року. З червня 2015 року редакція Тимчасового порядку була оновлена, а дія попередньої редакції Тимчасового порядку – припинена, що призвело до анулювання попередніх Переліків підприємств та до необхідності повторної подачі заявок підприємствами. Отже, в червні 2015 року важливою проблемою для компаній стали зміни до Тимчасового Порядку, відповідно до якого всі переміщення товарів з/на неконтрольовані території здійснюються виключно залізничним транспортом, окрім гуманітарної допомоги та інших випадків, встановлених Тимчасовим порядком. Компанії котрі мають виробництво на непідконтрольній території вкрай важливо ввозити сировину та вивозити сировину з території проведення АТО, робити це залізничним транспортом значно важче технічно і матеріально. З цих причин велика кількість заводів змушена була зупинити своє виробництво. В той же чай зупинка виробництва призводить до втрати робочих місць, а також до зменшення надходжень до державного бюджету.
Харчові підприємства взагалі вимушені були зупинити свою роботу, адже окрім введення заборони на перетинання лінії зіткнення вантажів з харчовими продуктами, що закріплено у додатках до Тимчасового порядку, на сьогодні відмовляють у видачі дозволів й на ввезення на непідконтрольну територію сировини для таких підприємств, що унеможливлює ведення ними господарської діяльності, навіть за умови сплати податків до державного бюджету України.
Але, навіть призупинивши виробництво, підприємства намагаються зберегти виробничі потужності та підтримувати їх у робочому стані, що потребує в деяких випадках проведення ремонту такого обладнання, або здійснення інших дій. Вантажі досить часто є малогабаритними, що ускладнює, а іноді унеможливлює їх доставку залізничним транспортом або значно збільшує вартість доставки.
Іншим занепокоєнням для компаній є те, що Тимчасовий порядок в’їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства) не був закріплений ніяким чином законодавчо. З метою вирішення цього питання був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» від 17.07.2015. Ним передбачалося наступне: «Переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України.», а також: «Кабінету Міністрів України протягом 14 днів після опублікування цього Закону: затвердити порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції…».
На сьогодні Порядок переміщення товарів ще не був прийнятий та опублікований. Відсутність цього порядку призводить до проблем планування в компаніях, котрі знаходять на території проведення АТО.
Окрім того, досить неоднозначне освітлення змісту нормативних актів у ЗМІ дає привод для неоднозначного тлумачення положень Тимчасового порядку, що у свою чергу призводить до виникнення обмежень навіть у перетину через лінію зіткнення тих вантажів, які включені до відповідного переліку Тимчасового порядку. При цьому слід зауважити, що механізму захисту своїх прав ані ФОП ані юридичним особам, які знаходяться на неконтрольованій території, законодавством фактично не передбачено, адже, як зазначалося вище, на сьогодні відсутній термін розгляду заяв таких осіб Координаційним центром, а також відсутній порядок оскарження рішень та/або бездіяльності посадових осіб Координаційного центру щодо невключення до переліку дозволених вантажів товарів, зазначених у заявці. Суб’єкти господарювання у випадку відмови мають право лише повторно подати заяву до Координаційного центру, але це не гарантує включення до переліку вантажів, які прямують через лінію зіткнення, навіть дозволених Тимчасовим порядком товарів. Усе це ставить нанівець ведення будь-якої господарської діяльності на території проведення АТО.
Відшкодування ПДВ
Як вже було зазначено, після початку АТО компанії, котрі лишилися на непідконтрольній території перереєструвалися на підконтрольній Україні території, і відповідно сплачують усі податки до державного бюджету України. Проте помічається тенденція, що компаніям, котрі здійснюють діяльність в зоні проведення АТО, не відшкодовують податок на додану вартість (ПДВ). Таке призупинення відшкодування ПДВ ніяким чином не закріплено законодавчо, і викликає багато занепокоєнь серед компаній в регіоні. Враховуючи, що компанії на непідконтрольній території не мають ніяких переваг, стільки ускладнення в свої роботі, призупинення відшкодування ПДВ призводить до ще більших проблем.
Податок на землю
Решта компаній, котрі мали офіси, філії, представництва в регіоні на непідконтрольний Україні території мають сплачувати податок на нерухоме майно. В той же час вони не мають змоги використовувати ці території для ведення своєї господарської діяльності. Ця ситуація є нелогічною і має бути врегульована на законодавчому рівні.
Незважаючи не те, що земельний податок є місцевим податком і сплачується до місцевого бюджету, такі компанії також змушені виплачувати земельний податок з причини того, що Податковим кодексом на сьогодні не передбачений механізм звільнення від сплати такого податку.
Закриття постійних представництв/відокремлених підрозділів/ФОП
Компанії котрі зупинили свою господарську діяльність на території проведення АТО, не можуть закрити свої постійні представництва чи відокремлені підрозділи філії. Причиною для того є необхідність перевірки підприємства компетентними органами перед закриттям. З огляду на те, що в регіоні проводить АТО, представники Державної Фіскальної Служби України не можуть виїхати на місце реєстрації компанії та перевірити її; та сама ситуація і з фізичними особами підприємцями. Таким чином, зараз існує велика кількість компаній, філій, ФОПів, котрі лишаються «в підвішеному стані». Керівники цих компаній, мають бажання закрити свої компанії, філії, проте їм не запропоновано спрощеної схеми закриття свого бізнесу. Наразі лишається чекати пропозиції під компетентних установ з цього питання.
Первинні документи
Зауважуємо, що господарська діяльність передбачає оформлення досить великої кількості первинних документів. Деякі підприємства не можуть вивезти на підконтрольну Україні територію первинні документи з причини загрози їх викрадення/знищення на лінії зіткнення. Під час початку проведення АТО, деякі компанії втратили первинні документи своїх компаній, або ж ці документи буликонфісковані. При втраті в такому разі первинних документів досить значну кількість підприємств просто не в змозі будуть їх відновити, адже деякі контрагенти з причини проведення АТО припинили свою роботу і у багатьох випадках не вбачається можливим відновлення документів, підписаних з такими контрагентами. Відповідно до пункту 16.1.5 Податкового Кодексу України, компанії змушені «подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів». Відповідно компанії не можуть подавати таку інформацію, що може з часом призвести до проблем з контролюючими органами. З огляду на це було б доречно запропонувати компаній котрі опинилися в такій ситуації можливості виходу з цієї ситуації.
Ліцензії та дозвільні документи
Деякі підприємства, які знаходяться на непідконтрольній території, потребують оформлення нових ліцензій та дозвільних документів (внаслідок законодавчих змін або інших чинників). Так, на сьогодні Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” передбачено автоматичне продовження терміну дії зазначених документів, але тих, які були видані до початку проведення АТО. Що ж стосується видачі нових документів, навіть тоді коли державним органам немає потреби безпосередньо виїжджати в зону проведення АТО з метою інспектування, то в цьому випадку підприємствам відмовляють в оформленні дозвільних документів саме з причини знаходження на неконтрольованій території.
Проведення загальних зборів акціонерів акціонерними товариствами
Згідно із ЗУ «Про акціонерні товариства» для акціонерних товариств, навіть тих, які знаходяться на непідконтрольній території, встановлений обов’язок з проведення щорічних загальних зборів акціонерів. Однак питання проведення загальних зборів акціонерів на окупованій території досі не врегульовано на законодавчому рівні, не зрозуміло як чинити суспільству і чим керуватися, в тому числі при неможливості надіслання повідомлень акціонерам про скликання загальних зборів акціонерів на окупованій території.
Припинення фінансування підприємств Фондом соціального страхування за такі види матеріального забезпечення найманим працівникам, як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах
Як вже зазначалося, підприємства, які знаходяться на непідконтрольній території, зобов’язані сплачувати та своєчасно сплачують в бюджет України всі податки та збори згідно з чинним законодавством України, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховують, обчислюють і сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду соціального страхування в порядку, встановленому правлінням Фонду. Незважаючи на виконання страхувальниками всіх передбачених чинним законодавством вимог, Фонд соціального страхування припинив фінансування підприємств, які знаходяться на непідконтрольній території, за такі види матеріального забезпечення найманим працівникам, як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах з червня 2014 року.
Підсумувавши найбільш проблемні аспекти, хочеться звернути увагу, що компанії котрі лишилися і не можуть перенести свої виробничі активи на підконтрольну територію лишилися заручниками становища котре сталося на Сході України. Маючи на меті лишити справу свого життя, іноземні інвестиції, виробниче коло, компанії будь-якими законними методами намагаються лишити власне виробництво дієздатним, і потребують підтримки зі сторони держави в цьому питані. Тим більше, якщо говорити про відновлення Донбасу, то те що дійсно буде для цього необхідно – це бізнес, котрий буде допомагати відбудовувати регіон.
І в той же час, компанії котрі мають на меті закрити офіційно свою господарську діяльність в зоні проведення АТО потребують варіанти, яким саме чином вони можуть закрити свою діяльність в регіоні законними методами, і мати актуальний стан перед контролюючими органами своєї господарської діяльності в Україні.
координатор робочої групи з підтримки бізнесу в зоні АТО Європейської бізнес асоціації
Джерело: http://biz.nv.ua