ФІНАНСОВА ПОЛІЦІЯ чи Пігулка проти економічної злочинності

«Злоякісну пухлину» у вигляді старої, фактично радянсько-репресивної правоохоронної системи, яка перейшла на службу клепто-олігархів, неможливо ліквідувати шляхом поверхневих реформ та невеликих структурних змін. Тому сьогоднішня правоохоронна система повинна бути демонтована, а на її зміну має прийти нова, створена на принципах верховенства права, патріотизму, компетентності, департизації, доцільної демілітаризації, координації та взаємодії, розподілу завдань і усунення дублювання функцій, демократичного цивільного контролю та прозорості, вважає директор департаменту міжнародних відносин Першого правового центру Святослав ДУБІНА.

Як і в попередні роки незалежності України, сьогодні гострою є проблема протидії зловживанням публічними фінансами та посяганням на економічну безпеку країни в цілому. Однією з причин виникнення такої загрози є високий рівень «тінізації» та криміналізації національної економіки, кримінально-кланова система розподілу суспільних ресурсів, конвертаційні центри, ринок нелегального обміну валют.

Аналіз поточної ситуації у правоохоронній сфері показує, що питання усунення дублювання функцій у сфері економічної безпеки залишається не вирішеним, а існуюча система навіть після прийняття законів «Про національну поліцію» та «Державне бюро розслідувань» має всі шанси успадкувати існуючий у попередні роки принцип «колективної безвідповідальності» за стан протидії злочинам у бюджетно-податковій сфері, коли безкомпромісну боротьбу з економічною злочинністю демонструють усі правоохоронні органи, а спитати за прорахунки немає з кого.

Платники податків сплачують поточні платежі як добровільно з урахуванням поточної (здійсненої) фінансово-господарської діяльності, так і примусово, у разі виявлення контролюючими та правоохоронними органами порушень у фінансово-господарській діяльності суб’єктів підприємництва.

ДФС має у своєму складі підрозділи, що адмініструють, контролюють та карають. Робота карального органу ДФС вже описувалась неодноразово і свідчить про повну невідповідність цього підрозділу до викликів та завдань, які ставить суспільство.

Економічна безпека України: захистити та зміцнити

Якщо ми кажемо, що існуюча модель протидії економічним злочинам проти держави неефективна і недієва, то виникає необхідність пошуку нової. Логічним є функціонування певного органу, який нестиме відповідальність за превенцію економічним злочинам проти державного бюджету і буде наділений всіма необхідними повноваженнями, чітким обсягом завдань та буде підзвітний владі й громадськості. У цьому органі повинні працювати професіонали своєї справи. Вони мають бути забезпечені усіма засобами – як в законодавчому, так і матеріально-технічному полі, та націлені на результат.

Саме таким органом покликана стати нова Фінансова поліція у відповідності з визначеними напрямами державної політики національної безпеки України, а також іншими концептуальними актами держави. А головне, новостворена служба повинна сприяти якісній реалізації податкової реформи, на яку очікує підприємницька спільнота.

Лише тоді, коли буде створено незалежний, але підзвітний та з великими повноваженнями орган – отримаємо ефективний інструмент протидії посяганням на публічні кошти, боротьби з податковим шахрайством, та іншими економічними злочинами. Звичайно, такий підхід має розглядатися у контексті пакету реформ із побудови нової системи державного управління. Він має йти у комплексі з реформою прокуратури, органів внутрішніх справ, судочинства та бути тією важливою, основотворчою цеглиною у структурі державного управління.

Невдалі спроби «заговорити тему»

Останнім часом піднялася хвиля «експертів», які вважають, що знають, як створити фінансову поліцію.

На одному з останніх засідань Національної ради реформ було прийнято рішення не пізніше червня поточного року внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про ліквідацію податкової міліції і створення Служби фінансових розслідувань. У Програмі діяльності Уряду створення Служби фінансових розслідувань на базі Держфінмоніторингу передбачено в 4-му кварталі 2016 року.

13 травня Хатія Деканоїдзе, голова Національної поліції,  дала розгорнуте інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня» про роботу очолюваного нею органу, в якому трьома короткими реченнями зазначила: «Поліція не повинна займатися розслідуванням економічних злочинів. Для цього має бути створена взагалі окрема структура — фінансова поліція. Національна ж поліція повинна займатися виключно кримінальним блоком — грабунками, убивствами тощо». Через тиждень після цього в інтернеті на одному з сайтів  розгорнулася ціла дискусія «експертів» на тему «Зачем Украине финансовая полиция?». При цьому половина зазначених «експертів» висловлюють докір на адресу керівників силових відомств, звинувачуючи їх у намаганні підпорядкувати блок економічних розслідувань Національній поліції, що є відвертим перекручуванням. У той же час інша половина «експертів» каже, що треба залишити все як є, аргументуючи свою думку тим, що «в державі нема грошей на реформи» або «і так все чудово діє».
Звичайно, це робиться для того, щоб «заговорити тему» та залишити все, як є, і якнайдовше не злазити з фінансових потоків. Кому в такому випадку потрібна служба, яка буде «хапати за рукав» клепто-олігархів, або передавати в Національне антикорупційне бюро факти про «кришування» чиновниками сірих або незаконних фінансових схем? Питання, звісно ж,  риторичне…

Нова парадигма – нова служба

Єдиний законопроект, який сьогодні зареєстрований у Верховній Раді – це «Проект Закону про Фінансову поліцію» № 4228 від 15.03.2016 року. В експертному середовищі жодного проекту більше не обговорюється навіть на рівні концепції.

Близько року плідної роботи експертів та спеціалістів, дискусії, обговорення та впевнене крокування до мети відобразилися у написанні даного законопроекту – фундаменту для створення єдиного органу для попередження, виявлення, розкриття та розслідування злочинів проти фінансових інтересів держави.

Даний документ врахував усі нормотворчі тенденції останнього часу, що застосовувались, зокрема, під час розробки та імплементації таких законів, як «Про Національне антикорупційне бюро», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національну поліцію».

Бажання зібрати команду для підготовки законопроекту у відповідності до Концепції реформування кримінальної юстиції України, міжнародних світових практик, інтеграційних процесів України із залученням відповідних експертів, науковців та практиків, виникло в ініціаторів законопроекту у зв’язку з очевидними фактами затягування реформи у сфері забезпечення економічної безпеки держави, усунення дублювання функцій різних правоохоронних органів у цьому напрямі.

Звісно, навколо новоствореного проекту закону вже йдуть та ще тривалий час вестимуться дискусії. Але якісний процес та хороша команда просто не можуть не дати гарний результат, тому є надія, що все ж законопроект буде прийнятий у стінах Парламенту.

Авторський колектив «Проекту Закону про Фінансову поліцію» складається із сильної команди однодумців, серед яких – юристи, експерти, народні депутати та практики як із українських правоохоронних органів, так і закордонних.

Крім того, під час розробки законопроекту враховувались пропозиції та коментарі експертів від таких компетентних іноземних органів: Департамент кримінальних розслідувань Податкової та митної служби Її Величності (Великобританія), Служба розслідувань фінансових злочинів при МВС Литовської Республіки, Слідчий департамент Слідчої служби Міністерства фінансів Грузії, FIOD – правоохоронний підрозділ Податкової та митної служби Нідерландів. Фахові зауваження та пропозиції до законопроекту надавались експертами з Центру політико-правових реформ.
Олександр Данилюк, міністр фінансів України, у своїх останніх заявах підкреслив, що «податкова міліція – це ворог номер один, і її реформування – це питання місяців, а не років, як це було раніше».  На мою думку, використавши напрацювання експертів, депутатів та практиків, які трудилися над створенням законопроекту № 4228, відкривається вікно можливостей доопрацювати його спільно із Міністерством фінансів та вже у найближчий час провести реформу органів протидії економічним злочинам, яка вже добряче набила оскомину українському суспільству.

Те, про що думаємо найбільше, перетворюється на вчинки, які потім відображаються у відповідних змінах. Думки стають тим або іншим результатом, досягненням, успіхом. Результати, які отримуємо, знаходяться у прямій залежності від зусиль, які прикладаємо. Можливо, швидкого результату не буде, але він прийде. А ще у ЗМІ з’являються експерти, які виключно своєю думкою переконують, що нічого не треба змінювати, а нові ініціативи є згубними та призведуть до втрати професійних кадрів. Мовляв, не треба поспішати, потрібно добре все обдумати, і врешті решт після косметичного ремонту, залишити все як було.

Проте змінювати потрібно і не косметичною, а кардинальною реформою, оскільки це саме той випадок, коли не такою страшною є пожежа, як пожежники, що взялися її гасити.