Є кошти для втілення бізнес-проектів
Відкрити власну справу внутрішньо переміщеним особам допомагає ЄС, надаючи гранти.
Переселенці — це люди, які в один момент втратили все: роботу, бізнес, житло, зарплату і звичний спосіб життя. Аби ці люди не «підсідали на голку постійної соціальної підтримки», є сенс допомогти адаптуватись їм на новому місці і дати змогу заробляти гроші. Саме тому значна частина програм підтримки внутрішньо переміщених осіб спрямована на те, щоб допомогти їм із працевлаштуванням.
Знайти роботу або стати підприємцем
Не виняток і Програма підтримки регіонального розвитку, що фінансується Євросоюзом. Одним із напрямів надання фінансової допомоги є створення умов для працевлаштування або підприємницької діяльності на новому місці. Такі проекти охоплюють Вінницьку, Запорізьку, Миколаївську, Полтавську, Тернопільську, Херсонську та Чернівецьку області. Форми підтримки найрізноманітніші. Наприклад, на Вінниччині надається можливість перемістити свій бізнес з окупованих територій на спрощених умовах, брати участь у тренінгах, семінарах, подавати на розгляд бізнес-плани з новими ідеями із створення бізнесу та робочих місць та отримувати фінансування у формі компенсації витрат на організацію своєї справи, закупівлю обладнання та матеріалів.
Проекти в інших областях спрямовані на проведення тренінгів, конференцій, ярмарок вакансій та правових консультацій для переселенців з питань працевлаштування та соціально-економічної адаптації. Наприклад, у Полтаві регулярно відбуваються ярмарки вакансій та тренінги з комунікації або подолання наслідків стресу. На все це лише на Полтавщині передбачено 1,54 мільйона євро.
А за усіма цими цифрами стоять люди.
У Тернополі конкурс бізнес-планів стартував ще в листопаді 2015 року. Тоді для 24 переселенців із Криму та Донбасу провели семиденне навчання з метою успішного початку своєї справи. «Навчання передбачало усвідомлення своїх компетенцій і того, чим бізнес-пропозиція є унікальною, вивчення фінансових аспектів управління бізнесом, роботи з персоналом, маркетингом, рекламою, — розповідає Роман Репко, керівник Тернопільської філії Клубу ділових людей. — Згодом із кожним працювали ще по шість годин, аби сформувати бізнес-план».
Бізнес-плани брали участь у конкурсі на фінансування — 5,5 тисячі євро. Результат став відомим у січні цього року. Початок, кажуть переселенці, був успішним. Тепер чимало з них задумуються над розширенням власної справи.
У Тернополі — ветклініка, у Вінниці — меблевий завод
Однією з переможниць конкурсу бізнес-грантів серед переселенців у Тернополі стала колишня мешканка Красного Луча Ірина Романова зі своєю ідеєю створення ветеринарної клініки. Родина приїхала до міста 31 липня 2014 року. Вже 4 серпня був перший робочий день Ірини, а 6-го обидві донечки Романових пішли у садочок. А потім і чоловік знайшов роботу — експедитором. Тож Ірина захотіла віддячити Тернополю, подбавши про здоров’я міських тварин. У цьому бачить свою соціальну місію.
«Я сама відчула, що є така потреба, — каже жінка. — Ми привезли із собою з Донбасу двох котиків, і один захворів. Він місяць не їв, не пив, був під крапельницями, але нічого не допомагало. Після операції виявилось, що в його шлунку залягла якась шкірка, що отруювала тваринку. Він помер, бо був заслабким. А якби був рентген і вчасно це виявили, все було б інакше. Тож і виникла ідея такого закладу».
Бізнес-ідея Ірини Романової полягала у придбанні апарату УЗД, адже хворих тварин діагностувати в «людських» закладах заборонено, а спеціалізованих бракує. На цей апарат витратила 158 тисяч гривень гранту (еквівалент — 5,5 тисячі євро). А ще доклала й своїх грошей, бо апарат коштував 162 тисячі. І нині роботи в неї не бракує.
Планів у Ірини багато. Каже, що необхідна лабораторія для взяття аналізу крові у тварин, бо така є лише в Києві. Зітхає, що немає стаціонару для догляду за прооперованими тваринами. Каже, що незайвим був би і готель для тварин, коли господар кудись їде. Хотіла б запровадити обов’язкове чіпляння чипа тваринам, аби знайти господаря, якщо тварина загубиться, і знати, як її лікували, чим хворіла тощо. Вартість для однієї тварини — 150—200 гривень. Ірина складає бізнес-плани, шукає грантові програми, щоб отримати фінансування і реалізувати задуми.
Луганчанин Олександр Верюханов у Вінницю переїхав випадково. «Мені було однаково, куди їхати, адже рідних, які б прихистили, в інших містах у мене не було», — каже Олександр. Тепер у нього невеличка фірма з перетяжки меблів. А рік тому не міг знайти собі навіть житло. Каже, як тільки чули, звідки приїхав, відмовлялися мати з ним справу. Коли переїхав до Вінниці, спочатку майже місяць у нього була депресія. Потім став хапатися за будь-яку роботу. Найкраще у нього вийшло старе ремесло, яким займався із 19 років — перетяжка меблів. Завдяки першому гранту орендував приміщення та створив кілька робочих місць. Наразі бореться за інший грант — від «Центру адаптації», змагатиметься за 15 тисяч євро.
— Знаю, що побудуємо у Вінниці завод із виробництва меблів. Уже навіть зібрали диван власноруч — для приймальні ГО «Спільна справа», — каже Олександр.
ДОВІДКА
Представництво ЄС в Україні фінансує напряму 18 проектів у межах Програми допомоги регіональному розвитку України. Частина програми сфокусована на внутрішньо переміщених особах (ВПО) у 14 областях. Вже надано 17 мільйонів євро до кінця 2016 року. Тривалість одного проекту — від 6 до 18 місяців, орієнтовний час їх завершення — кінець 2016 року. На кожен з них передбачено від 200 тис. до 2 мільйонів євро. До справи залучаються місцева влада, громади, активісти. Проекти здійснюють на засадах співфінансування: 10% грошової участі подавача проекту з власних коштів, 90% покриває ЄС. Є ще кілька напрямів фінансової допомоги ВПО. Перший — підтримка проектів у сумі 4,5 мільйона євро, які здійснюються Міжнародною організацією з міграції (МОМ). Другий — надані гуманітарній програмі Європейської Комісії ECHO 2 мільйони євро на пряму адресну грошову допомогу цим людям, яка також здійснюється через МОМ. А нова фаза програми у розмірі 4 мільйони євро, що надходитиме через МОМ, починається уже з цього місяця.
Світлана ЧЕРНЕЦЬКА, Віталій ГОРОБЕЦЬ