Бізнес знову в небезпеці: податківці проводять незаконні перевірки

Не зважаючи на чинний мораторій про заборону проведення податкових перевірок у 2015-2016 роках, фіскали винаходять чимраз хитріші способи спустошення гаманців підприємців. Водночас малий та середній бізнес — на межі зникнення через порожні обіцянки можновладців. Як держава утискає і плюндрує конституційні права бізнезменів? Чи зможуть вони протистояти цьому?

Нагадаємо, що протягом 2014 року велося чимало розмов про послаблення тиску на український бізнес. Пояс, що його затягли, на той час перетворився майже на ошийник і став буквально «душити» малі й середні підприємства. Це викликало неабияке обурення в громадськості та перейшло у прийняття мораторію (Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Навіть з огляду на прогалини, чисельні помилки та протиріччя в Законі, радість підприємців переважила, мораторій набрав сили й український бізнес під фанфари зустрічав новий податковий рік.

Однак із плином часу настрій бізнес-спільноти погіршився: відомства ігнорували мораторій та діяли всупереч закону, не зволікаючи на законодавчі норми, а особливо, «плюючи» на те, що податкові перевірки можуть проводитися лише з дозволу Кабміну:

«Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України», — ідеться в Законі.

Держконтроль ігнорує мораторій

Найбільше претензій у бізнесу з цього приводу виявилося до ДФС (Державної фіскальної служби) та Фінінспекції. «Начхали» на норми закону, на думку підприємців, і Держекоінспекція, й Держсільгоспінспекція, й Державіаслужба, і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та навіть Пенсійний фонд.

«Очевидно, причин цьому декілька. По-перше, тотальна непідготовленість більшості контролюючих органів до того, що вони залишаться без можливості перевіряти бізнес, контролювати й стягувати штрафи, здійснювати донарахування. По-друге, це — загальна ситуація з наповненням бюджету. На стосунок перевірок ДФС і митних органів, всупереч мораторію в законодавстві, вони продовжують перевірки, тому що існує необхідність наповнювати бюджет», — уточнює адвокат і податковий консультант Лариса Антощук.

Вочевидь, відвертий обхід законодавчих норм для податківців — надто ризикована справа, тож вони не погребували й іншими, прихованими, методами. На кшталт, нещодавно було винесено ухвалу, згідно якої суддя одноосібно дозволив провести позапланову податкову перевірку декількох підприємств у межах досудового розслідування.

Дійсно, згідно новому положенню Закону, «гнати в шию» належало підприємства та ФОПи з доходом до 20 млн грн за рік, що не ввозять на митну територію України та/або не виробляють, та/або не реалізують підакцизні товари. І це за умови, якщо немає дозволу Кабміну, бажання самого суб’єкта господарювання, рішення суду або вимог КПК. Про жодну ініціативу самих фіскалів або ж рішень суддів у Законі навіть не йдеться.

Але в цьому випадку із суддею-самовольцем підприємства, на які він накликав податківців, навіть не фігурують у справі! Тобто, суддя власноруч вирішив дозволити перевірку ні до чого не причетних підприємств. Лише якийсь засновник однієї з ТОВок-контрагентів фігурує в розслідуванні. Але причетність його або вина, ба більше, що не була та не є доведеною, немає ні рішення суду, ні саме розслідування ще не скінчилося.

Слідчий суддя посилається на ст. 2 КПК, що дозволяє певні дії в межах досудового розслідування, але вона не містить прямих вказівок на проведення податкових перевірок:

«КПК передбачає, що слідчий має право збирати докази, зокрема отримуючи від суб`єктів владних повноважень висновки ревізій, акти перевірок, тощо. Водночас, призначення податкових перевірок — нормами КПК не передбачене», — наголошує юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець.

Маємо, що маємо: судді користуються з недоліків законодавства, знаючи, що власники підприємств жодним чином не зарадять самим собі, а будуть лише спостерігати, як держбюджет поповнюється їхніми грошима задарма.

Замкнене коло поруки

Наразі незаконні податкові перевірки проводяться через отакі незаконно винесені ухвали. Навіть більше того! Самі ухвали суддів не підлягають оскарженню чи спростуванню! Навіть незаконній перевірці протистояти неможливо. А якщо ви спробуєте не допустити податкову до перевірки, ваші рахунки заморозять і підприємство втратить кошти.

«Така ухвала є дещо хитрою щодо її оскарження. Складність полягає в тому, що в КПК подано чіткий перелік оскаржуваних постанов та ухвал слідчого судді на стадії досудового розслідування. Звісно, оскільки винесення такої ухвали нормами КПК не передбачено, то й в переліку ухвал, що підлягають оскарженню, така ухвала, про надання дозволу на проведення податкової перевірки для самостійного оскарження, не передбачена», — зауважує пані Садовець.

Отже, за логікою КПК, ця ухвала має оскаржуватися разом із вироком суду (якщо він буде винесений) вже пост фактум.

«Одночасно, враховуючи положення ст. 393 КПК, підприємства, щодо яких проводяться перевірки не є тими сторонами, які можуть подавати апеляцію на вирок суду, оскільки вони не є стороною в кримінальному процесі (шах і мат мораторію!)», — уточнює юрист Олена Садовець.

Тим часом, податківці умивають руки, мовляв, до їхніх обов`язків не входить перевірка законності рішень суддів. Отже, перевірці — бути. Фіскали чинять дуже винахідливо: проводять перевірку та визнають безтоварними договори підприємства. Але, стривайте, як це так? Ще до моменту винесення рішення суду вас, фактично, можуть обвинуватити у злочині й назвати всі ваші угоди незаконними? Тобто людину можна звинуватити у чомусь завчасно?! А що ж до презумпції невинуватості? Чи права людини на захист у суді? Тут мова заходить про Конституцію.

«Не існує жодних положень щодо автоматичного визнання безтоварними всіх договорів із підприємством, власником або керівним органом якого є особа, стосовно якої ведеться розслідування. Натомість кожен має право на ефективний засіб національного юридичного захисту та право оскаржити рішення, що порушує його конституційні права», — наголошує юрист пані Садовець.

Де гроші?

Звичайно, правники можуть добитися оскарження ухвали чи постанови, навіть якщо останні оскаржуваними не є. До прикладу, наразі апеляційний суд приймає скарги на дії суддів, чиї рішення порушують основоположні права та свободи громадян. Позиватися до податкової можна хоч зараз, однак кошти, що вже були стягнені за результатами перевірки, повернуть далеко не відразу (мова йде про декілька років).

«Як свідчить практика, податкова стягує кошти, а суди розглядають справи надто повільно. Вже потім, десь за рік-півтора судових засідань, їх можна повернути. Але той факт, що протягом цього часу ваші кошти перебувають у користуванні, на жаль, є незмінним», — каже юрист.

Чи вистоїть бізнес?

«Отже, розпочинати боротьбу з незаконною перевіркою потрібно з моменту, коли вам стало відомо про її призначення. В такому випадку — найбільша вірогідність встигнути оскаржити незаконні дії до того, як податківці постукають у двері», — узагальнює юрист Олена Садовець.

Регуляційні органи іноземних країн створені задля того, аби контролювати чесність, прозорість та відкритість бізнесу, позбавляючи його від корупційних схем та ухилення від сплати податків. В якому напрямку рухається український держконтроль — питання риторичне, а відповідь на нього можна отримати лише з часом. Натомість, не варто забувати, що цей вектор завжди можна скорегувати спільними зусиллями бізнес-спільноти й громадськості.

Джерело: ckp.in.ua