БІЗНЕС-ОМБУДСМЕН – СОПУ: СПІЛЬНІ НАМІРИ, СПІЛЬНІ ОРІЄНТИРИ

Share Button

Чому у зв’язку з 25-ю річницею незалежності України редакція журналу «РоботодавецЬ» обрала для розмови саме представника Ради бізнес-омбудсмена України (РБОУ)? Ця інституція нині має найбільшу довіру у чесних бізнесових колах, як незаангажована, незаплямована і неупереджена. Крім того, платформа РБОУ і місія Спілки орендарів і підприємців України (СОПУ) – засновника видання, ідеологічно співзвучні і когерентні. РБОУ декларує і підтверджує відкритість у спілкуванні з громадськістю та, подібно до криголаму, долає десятирічні нашарування корупційного симбіозу влади і  бізнесу. А у зв’язку з відпусткою бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети, люб’язно погодилась відвідати нас для ексклюзивного інтерв’ю його заступник Тетяна КОРОТКА, участь в якому взяв шеф-редактор, президент Спілки орендарів і підприємців України (СОПУ) Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ.

– Пані Тетяно, до утворення Ради бізнес-омбудсмена України певною мірою причетна й наша організація.  В Резолюції IХ з’їзду СОПУ в 2011 році мені було доручено звернутися до Гаранта Конституції з пропозицією запровадити інститут бізнес-омбудсмена, щоправда, при Президентові України. Тож як формувалася Рада бізнес-омбудсмена і що може очікувати бізнес від її діяльності.

– По-перше, нам важлива увага до нас та репутація, яка на сьогодні сформувалася в суспільстві, для того, щоб тримати високу планку, – це велика відповідальність. І ми, і наші співробітники це розуміють.

Бізнес-омбудсмен особисто обирав кожного. У підборі фахівців враховувались не лише професіоналізм, досвід та неупередженість, а й високі етичні якості. Якщо людина не має таких якостей, у неї завжди будуть якісь проблеми в майбутньому.

Незважаючи на супротив, який ми маємо в роботі, і ми були до цього готові, нам вдалося, по-перше, запровадити і розбудувати офіс інституційно. Є зрозуміла структура, є внутрішні процеси, які важливі, адже кожна справа вимагає певної бюрократії, бо це передусім – порядок.

Вдалося запровадити і графіки роботи, і індикатори результативності досягнення цілей. Це робота внутрішня.

По-друге, робота зовнішня. Ми встановили робочі професійні відносини з важливими інституціями для бізнесу. Це державна фіскальна служба – найболючіша проблема для бізнесу. Навчилися працювати з колегами, вести професійний діалог, і люди ставляться з розумінням до нашої думки, до висновків, чого не було на початку.

Встановили стосунки з Міністерством юстиції. Прагнемо налагодити такі зв’язки з правоохоронними органами, бо вони нині часто-густо беруть участь у процесах, які не завжди позитивно впливають на роботу бізнесу. Якщо абстрагуватися від внутрішніх проблем правоохоронних органів, бо вони потерпають трансформацію, очищаються, реформуються, нерідко їхня поведінка виходить за межі законодавства і їхні заходи роботи бувають несиметричні до проблеми, яка розслідується.

Працюємо з Національним антикорупційним бюро, передали декілька справ, тому що це нова інституція, наша роль і місце  в процесах, якими вони займаються, є дуже важливими з точки зору правового поля.

Вдалося встановити діалог, але поки що немає нормальної співпраці з поліцією, Генеральною Прокуратурою і СБУ. Нас уже знають, до нас прислухаються, але ми хотіли б покращити співпрацю, щоб вона була більш конструктивною, у ширшому форматі, не лише «правоохоронні органи – офіс бізнес-омбудсмена», а й дотичні відомства, комітети і  комісії стосовно бізнесових справ, які вони розслідують.

Тобто перший етап я оцінюю дуже позитивно. Наші квартальні звіти, як такий оголений нерв, дозволяють демонструвати бізнесу те, як ми бачимо проблематику, з якою стикається приватний бізнес.

Мені здається, що за нашою статистичною інформацією, оцінкою подій і фактів наші думки стосовно проблемних питань збігаються.

Ми також занурилися в певні галузеві питання: адміністрування податків, взаємодія з монополістами. Ми їх охопили і потроху вирішуємо разом з громадськістю, бо один у полі не воїн, і ми не є інституцією, яка просуває лише власну думку – неупереджену і незалежну, але ми беремо до уваги ті фактори, з якими стикаємося, думки громадськості, бізнесу окремо з конкретних проблем. Вони лягають в основу формування нашого незалежного висновку.

Нещодавно також звернули увагу на такі галузі, як енергетика, будівництво – це ті, які безпосередньо впливають на інвестиційний клімат у країні.

Зараз плануємо розглянути питання Антимонопольного комітету – ролі, місця, підходів, його висновків, що є дуже важливим. І ми бачимо, що тут назрівають певні ризики.

Обговорюємо, які наступні системні проблеми винести на розгляд Уряду, бо кожне з питань ми супроводжуємо до переможного вирішення.

Ми пережили декілька урядів, це така тенденція…

– Як кажуть у Карпатах, дай Бог наперед більше (усміхається. – Прим. авт.).

– … І в цьому випадку ми просто не кидаємо питання. Воно не залежить від особистості. Якщо поставлене питання, значить – воно справді є.

– Ви не розглядаєте його бюрократично? Подали – і зупинили свою функцію.

– Ні, я особисто веду декілька проектів постанов Кабміну, змін до законодавства, які б мали рухатися швидше. Мені хотілося б направити рекомендацію і чекати, коли вона виконається, і поставити галочку. А так не виходить, доводиться працювати з усіма – починаючи від пояснень, в чому ця проблема, чому її треба вирішувати в правовому полі, як це впливає на бізнес. З іншого боку, треба супроводжувати розпочату справу, бо в кожного з міністрів і заступників завдань дуже багато, бо країна не реформувалася так ґрунтовно, а пріоритети цих завдань щодня змінюються. А у нас він один – встановлення нормального ділового привабливого середовища в Україні.

Я супроводжую справу на кожному з етапів, з погодженням і  перепогодженням. Звичайно, це обтяжливо і складно, але ми є надійним і передбачуваним партнером для бізнесу. Наша мета: якщо ми вже за щось взялися, то не кинемо наших заявників, приватний бізнес з невирішеними проблемами.

Звичайно, є питання, які виходять за межі нашої компетенції, – це судові рішення …

– … непереборні для вас …

– … Так, непереборні для нас. Але в цьому випадку ми присутні в особі бізнес-омбудсмена чи його заступників на різних рівнях у Президента, Прем’єр-міністра, у міністерствах, всіляких робочих органах, які мають право голосу, вказувати, обговорювати їх.

Є й інша сторона – обмежені ресурси. Ми обмежені нашим колективом, не можемо покладатися на інші ресурси. Тобто завжди зважаємо на те, чи є потенція, щоб взятися за це питання, чи ні. Не даємо обіцянок, які не можемо виконати.

Як зазначає бізнес-омбудсмен, а це – колишній Єврокомісар, людина слова, це європейський політик, людина, яка дуже відповідальна не лише сама перед собою…

– Його становлення відбувалося у час становлення європейських засад?

– Так, і він поділяє європейські цінності внутрішньо. Я щиро вважаю, що нам дуже пощастило, маючи цю особистість за омбудсмена на етапі становлення нашого офісу, а не іншу особу – це я можу сказати як для преси, так і без купюр. Так що нам дуже повезло. Він завжди дуже обережно дає якісь…

– … рекомендації?

–…Ні, якраз він не боїться давати рекомендації і розмовляти навіть з Президентом відверто. Він завжди дуже обережно дає обіцянки, мовляв, ми це зробимо. Коли він дає слово, то ми певні, що ми це дійсно зробимо.

У наших умовах з мінливими обставинами це збільшує довіру до нас і бізнесу й з боку міжнародних організацій. До нас стали приглядатись й інші країни. Навіть ті, які раніше ставилися скептично. Теж звертаються зі своїми проблемами і ми вирішуємо їх в міру можливості. Це дозволяє прогнозувати, що навіть коли каденція нашого (кадрового. – Прим. ред.) складу закінчиться, а це рано чи пізно станеться, цей інститут буде жити й  активно працювати, формуючи баланс між інтересами бізнесу, держави і  громадськості.

– А чи не варто уже тепер думати про інститут стажування, щоб у разі завершення каденції не сталося так, як зараз в галузі державного управління, коли молоді, компетентні та освічені люди приходять до влади, а в принципі не знають, що з нею робити.

– З позицій нашого нинішнього державного управління я з Вами абсолютно згодна, що для того, щоб мати висококваліфікованих компетентних державних службовців, треба їх зрощувати. Я сама пройшла школу державної служби, працювала на державній роботі після університету і, скажу Вам чесно, так трапилося, що я не пропустила жодної…

– …сходинки.

– Так, сходинки, починаючи від спеціаліста. Я розумію, як це важливо, бо інституційна спроможність органу відзначається в тому числі і якістю  її фахівців. Тож, можливо, і є сенс в організації стажування чи іншого способу підготовки наступників, але сьогодні ще не завершено етап становлення. Внутрішні організаційні цілі мають бути підкріплені нормативною базою.

Підстава діставати кийок

– На сьогодні ми працюємо у рамках Меморандуму антикорупційної співпраці. Це, по-перше, Уряд України, друга міжнародна сторона – ЄБРР та організація економічно розвинених країни і третя – низка українських бізнес-асоціацій. Вони – всі українські, хоча серед них є й європейська бізнес-асоціація та Американська торговельна палата. Але все це ми вважаємо українськими бізнес-асоціаціями.

У рамках цього меморандуму лише один із пунктів – це утворення Ради бізнес-омбудсмена. Урядом цей намір був підкріплений відповідною постановою Кабміну. Але на сьогодні постанова не дає відповіді на всі організаційні питання і щодо повноважень радників бізнес-омбудсмена. Добре, що є певна політична воля співпрацювати з нашим офісом. І вона підкріплена багатьма факторами, у тому числі й нашим досвідом співпраці при Уряді, адже ми формально сформовані при Уряді.

– Мені видається, що ви абсолютно незалежна інституція. Це «при» вам якось не личить…

– Ми кажемо «при», бо ми є помічниками і добрими порадниками Уряду.

– Потрібно, щоб ви були контролерами!

– Щодо питання законодавчого закріплення нашої роботи. На сьогодні розроблено законопроект про Установу бізнес-омбудсмена, яким передбачено справді інституалізація нашого офісу. І наявність цього закону закріпить документи, рекомендації, дозволить у критичних випадках доставати кийок тоді, коли не дослуховуються до наших рекомендацій.

Наші заходи поділені на м’які і на більш жорсткі. Поки що ми користуємося м’якими, а жорсткіші залишаємо на випадок, коли інші не діятимуть. Таке може статися і найближчим часом. Є такі резонансні справи у нас. Але давайте використаємо спочатку всі методи, які можливо.

– А чи не відчуваєте Ви, що разом з довірою поступово нарощується певне незадоволення, особливо малого та середнього бізнесу, можливостями реалізації свого права на ваш патронат?

– Справа в тому, що я розділила би питання формальних стосунків з офісом з питаннями ділових професійних стосунків. Формальні стосунки закріплені у наших процедурах, правилах і документах, потім вони будуть перенесені в законопроект, і я впевнена, що Ви його бачили. Він прийнятий в першому і готується до другого читання. Зараз ми віримо, що Парламент вважатиме, що він корисний і потрібний Україні, як і багато інших, які чекають свого часу. До того ж наявність цього закону – один з індикаторів нашої роботи з МВФ та іншими організаціями в контексті антикорупційної реформи.

– Наскільки я розумію, ваше фінансування здійснюється за рахунок ресурсів ЄБРР?

– Не зовсім так. Наше фінансування відбувається за рахунок 12-ти країн-донорів. До них входять Євросоюз та США. На сьогодні ці країни сформували так званий рахунок, з якого фінансується не лише Рада бізнес-омбудсмена, але й інші реформаторські структури в країні і при Президентові, і при міністерствах.

ЄБРР в цьому процесі працює лише як агент, який адмініструє кошти з точки зору правильності витрачання і звітності перед донорами. А їм делеговане право представляти групу донорів в нашій наглядовій раді. Це ще й через те, що ЄБРР сам по собі є установою, метою якої є фінансування розвитку країн. В Україні він активно працює з бізнесом, і в нього також є власна думка стосовно процесів.

Честь – головний актив

– А чи не розглядалася можливість громадського сприяння діяльності Ради бізнес-омбудсмена?

– Ви не перша фахова людина і не перша бізнес-асоціація, яка порушує цю проблему.

– Та ми і не порушуємо.

– Я і мої колеги, і омбудсмен на зустрічах і на публічних заходах отримували такі запитання: а чи не розглядали ви доцільність утворення регіональних осередків. По-перше, це питання наглядової ради. Ми думаємо над цим, але поки ми не завершили перший етап оновлення організації, що має відбутися за законом. По-друге, переймаємося зростанням наших  проблем, тому розширили персонал інспекторів. Це не проблеми  Ради збільшуються, а зростає довіра до неї. Оскільки ж маємо внутрішні індикатори якості, то відчули потребу у збільшенні персоналу інспекторів. А кожна додаткова особа й увесь бюджет на це погоджений з наглядовою радою на світовому рівні. Тож ми працюємо над внутрішніми процесами і готуємо закон, а коли все буде працювати як годинник, подумаємо над цим.

Зараз важко розмірковувати про делегування в регіони. Ота довіра, яка до нас сформована, може бути знищена одним діянням делегованої нами особи. Ми бережемо свою репутацію, бо це – наш головний актив.

– Честь?!

– Так, честь. По-друге, ресурси, контроль, нагляд, всі організаційні питання, як це все зробити. Тому й не розглядаємо питання про створення місцевих делегацій. Хоча на місцях уже з’явилися люди, помічники, радники, представники громадських організацій, як кажуть – самопроголошені, які себе називаються представниками бізнес-омбудсмена чи представниками бізнесу, уповноважені. Взагалі-то ми не заперечуємо, нехай ці люди працюють, якщо вони висунуті громадськістю, до них питання від громадськості, хто вони, що вони роблять. Що стосується радників бізнес-омбудсмена, то ми делегувати нічого не плануємо. Хоча ми знаємо про це і думаємо, яка конфігурація могла би бути.

У нас взагалі з місцевими органами влади намітилася негативна тенденція, яку ми бачимо, і це дуже насторожує. Часто-густо на рішення місцевих рад немає жодної управи крім судових рішень.

–… і на суд вони мають вплив.

– А отримуючи таку ухвалу, вони відміняють одне своє рішення і тут же змінюють на інше з таким же текстом. Отут якраз питання їхньої відповідальності, їх юристів, які готують проекти рішень, які ставлять підписи.

– Можливо, коли судове рішення є, то там має бути вказано, що до цього питання суд не може взагалі повертатись до зміни чинного законодавства?!

– Ми не судимось з місцевими органами. Ми можемо лише дати рекомендації. Не можна казати, що всі місцеві органи не прислухаються до наших рекомендацій. Є професійні люди, які готові працювати і у яких є здоровий глузд та сумління. Але буває й інакше. Ми якраз думаємо над тим, де нам винести це питання, бо воно пов’язано з питаннями децентралізації, передачею повноважень, функцій.

– А в умовах децентралізації – це особлива проблема, бо місцеві князьки залишилися в авторитарно-командному баченні своєї ролі, і в той же час громади не розуміють ані своїх прав, ані можливостей. Вони не навчені цьому. І це, звичайно, є проблемою майбутнього України.

– Ми обговорювали – а як же вирішуються ці питання в Європі. Навіть була розмова з бізнес-омбудсменом. Зокрема, про стан справ в його країні, хоча вона більш молода за інші.

–… Але ж філософія свідомості, ментальність, ностальгія за батьківське втрачене, вони дали якісний поштовх.

– Саме так. Але у нас є робота поточна, чим ми займаємося. Хоча й про цю тенденцію у звітах звертаємо увагу, адресуємо і журналістам, і організаціям, яким ми надсилаємо наш звіт. А розходяться звіти, щоб ви знали, квартальні  і річні, не лише на нашому сайті, у Фейсбуці, а й по всьому світу, бо всі країни отримують їх…

– українською та англійською.

– Так, у нас дві робочі мови в офісі, бо світова спільнота не лише фінансує наш офіс. Хоча ми сподіваємося, що в наступних роках долучиться і наша держава, а цього вимагають наші донори і бізнес-асоціації, можливо, не в повному обсязі, а якимось чином, тобто зараз триває ця робота, щоб планувати наступні періоди. Ми хотіли б бути такою порядною організацією, яка має середньострокове планування і прагнемо його впровадити. У законопроекті передбачені різні джерела фінансування, але не такі, щоб залежати від держави. А питання полягає в тому, що адмініструвати це може також ЄБРР, де всі кошти будуть акумулюватися разом, і управляти ними буде порядна організація, що веде аудит.

– У мене жевріє надія, що настане час, коли Україна зможе фінансувати бізнес-омбудсмена, не озираючись на фінансові можливості донорів.

– Можливо, але фінансування – це й відповідальність, і не лише фінансова, але й за результати, яких від нас чекають. Тому зараз є баланс у наглядовій раді.

– З нашої точки зору, баланс недостатній і він домінує в інтересах транснаціональних компаній, в інтересах великого капіталу…

– ??? Ми теж не формалісти, і якщо випадково дали рекомендацію, яка не зовсім в такому варіанті може бути вирішена, але жодних проблем – ми готові визнати, бо ми не є фахівцями з цих питань.

2

– Дякую за цей Ваш коментар стосовно моєї сентенції, але, скажімо, питання про співпрацю з громадськістю – це невипадково. В 2000 році, 13 квітня, за нашою ініціативою було створено Національний клуб лідерів громадських об’єднань підприємців. Це авторитетне представництво. Нам здається, що було б доцільно використати такий формат для співпраці …

– Ми думаємо про це, тому що до нас звертаються достатньо багато громадських об’єднань.

– І це небезпечно.

– І великих, і маленьких, про які ніхто не знає, крім них самих. Ми просто навіть спочатку не усвідомлювали, що у нас громадських об’єднань, які тим чи іншим чином пов’язані з галузями бізнесу або з розміром бізнесу, – сотні. Тобто ми навіть не уявляли собі, коли до нас почали надходити різного роду звернення і прохання зустрітися і приїхати до нас, взяти участь у з’їзді, виступити на конференції, ну й інші формати, які хочуть у наглядову раду. Я вам скажу, що ми про це знаємо. Причому одні асоціації ставлять питання гостро, так сказати, звинувачуючи нас, нашу протидію їхній взаємодії з нами, і достатньо, до речі, потужні асоціації, які не представлені ніде. І ті, що м’яко нам кажуть, як ви, що «треба якось краще співпрацювати». Але враховуючи, що у нас є процедурні питання, там, де є питання голосування, це все відносимо до нашого корпоративного управління, до наглядової ради. Там є три сторони …

– А які це три сторони?

– Уряд, який на сьогодні представляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі (але це право Прем’єр-міністра призначати, хто з Уряду буде його представляти), міжнародні фінансові організації. У кожної сторони є один голос: з Уряду один, з міжнародних фінансових організацій, де сьогодні дві сторони: це IBRD і організація ЕРК – економічно розвинених країн, вони мають один голос, їх представляє WRD, тому що OSD розташовано в Парижі. Тут є представники, делегати, і вони бувають на обговореннях, але голосує від них один. І п’ять організацій нашої наглядової ради також мають один голос на п’ятьох, вони між собою узгоджують їхню позицію і головування та право озвучувати у них щоквартально переходить від однієї до іншої.

Тобто на кожному нашому квартальному звіті вони присутні, але думку за них висловлює одна делегована організація. Адже ми попередньо розповсюджуємо всі наші матеріали для того, щоб або узгодити їх, або щось висловити у такий спосіб. При цьому іншим асоціаціям ми запропонували, щоб зробити більш відкритим формат наглядових рад або окремі зустрічі з бізнесом, щоб була присутня також бізнес-сторона нашої наглядової ради. Ми просували цю ідею, тому що не проти зустрітися, завітати в гості і поговорити.

От мені омбудсмен каже: «Тетяна, ти відповідальна за спілкування з ними, запитай, чим вони можуть допомогти. Якщо у них є якась проблема бізнесова, то давай ми зосередимося на цьому». Де ми можемо співпрацювати або у вас є якісь напрацювання, ми можемо їх підтримати, можливо, якщо вони мають сенс. Або у вас якась проблема спільна, давайте ми її будемо вирішувати, не як скаргу, а просто так, окремо, як додаток до нашої роботи. Співпрацю ми ніколи не заперечуємо, ми розуміємо, що є питання, які треба вирішувати, і ми будемо це робити.

Що стосується формалізації нашої співпраці, то у нас є наглядова рада, яка приймає рішення, про нас все записано, що ми можемо робити, а що ні, у тому числі наш бізнес-омбудсмен – це людина, яка дуже поважає правила, правила етичні і формалізовані, він дивиться, що ми можемо робити, а що не можемо. Тому я вам не можу сказати: «Давайте підпишемо меморандум», це просто виходить за рамки.

– … а ми ж і не пропонуємо.

– Але якщо у вас є напрями, за якими ви відчуваєте, що наша співпраця була б корисна, давайте будемо просувати якісь певні питання, які ми можемо зрушити з місця разом.

– Я Вам дуже дякую за цей меседж.

– Тобто можна більш тісно поспілкуватись з нашою наглядовою радою.

– З наглядовою радою доцільно спілкуватися лише за присутності бізнес-омбудсмена, і у цьому засіданні буде мати право взяти участь представник організації не з наглядової ради. Тому що лише за такої присутності можна розраховувати на розуміння  з державницьких, а не корупційних міркувань. Особливо коли йтиметься про інтереси  малого та середнього бізнесу. Адже в раді фактично представлений лише великий бізнес та іноземні компанії.

На сьогодні ви єдина інституція, завдяки якій в державі можуть розвиватися демократичні цивілізовані відносини між бізнесом і владою.

Коментарі