Не сховається ніхто: яких податкових змін очікувати підприємцям
Кіпр, Оман, Гонконг, Чорногорія та інші держави з низькими податковими ставками більше не будуть прихистком для грошей українських підприємців. Цього року Президент України розпорядився розробити законодавство, що допоможе боротись із розмиванням податкової бази й виведенням прибутків з-під оподаткування. Тому наступного року податківці приділятимуть цим проблемам більше уваги – зокрема, відстежуватимуть спроби сховати прибутки в офшорах. Tvoemisto.tv у співпраці з юридичною компанією HD Partners розібралось із тим, яких змін слід очікувати підприємцям і до чого варто починати готуватись уже.
Не сховається ніхто
За підприємствами, що ховають прибутки від оподаткування в офшорах, стежать на міжнародному рівні. Організація економічного співробітництва та розвитку розробила для цього механізм автоматичного обміну інформації. Працює він дуже просто: якщо компанія відкриває рахунок закордоном, до податкових органів держави, де вона зареєстрована, відразу приходить сповіщення.
Це стосуватиметься й таких гігантів світової економіки як Amazon, Apple, E-bay, Google, Facebook, Hewlett-Packard, Microsoft і Starbucks, яких не раз звинувачували в намаганні ухилитись від сплати податків. Наприклад, у тому, що рекламодавці в Facebook не сплачують податок на додану вартість за послуги, на відміну від клієнтів будь-якої рекламної агенції.
Це не жарти – корпорацію Apple вже оштрафували. Річ у тому, що Ірландія дозволила компанії платити податок на прибуток за ефективною ставкою в 1%, і 2016 року Європейська комісія звернулась до Apple з вимогою виплатити Ірландії 13 мільярдів євро за ці незаконні податкові преференції.
Українці платитимуть податки з грошей, зароблених закордоном
Бізнес, що належить українцю, але зареєстрований в іншій країні, вважається контрольованою іноземною компанією, і з прибутку такої компанії доведеться платити від 5 до 18%. Також, за певних умов, іноземні компанії, які заробляють не більше 20 мільйонів гривень на рік, можуть звільнитись від цього податку.
Трирівнева документація
Така документація з трансфертного ціноутворення – це мрія всіх податкових служб. Тепер для звітності доведеться готувати буквально всю інформацію про діяльність компанії.
Зараз підприємства подають звіт, де вказують операції, проведені компанією з пов’язаними особами, ціну продукту, метод ціноутворення та інші деталі роботи. Такий звіт податкова служба очікує щорічно до 1 травня. Крім цього платники податку готують документацію з трансфертного ціноутворення. За новими правилами це стане лише першим рівнем.
Другий рівень цього зразка передбачатиме глобальну документацію, або, як її називають, «майстер-файл». У цьому документі буде зафіксована структура міжнародної групи (компаній, представлених у більш ніж одній країні та пов’язаних між собою відносинами), опис основних ринків тощо.
Третій рівень – так званий «звіт у розрізі країн» міжнародної групи компаній. У ньому має бути розкрита інформація про всі компанії групи – сума доходів, прибутку, податку на прибуток, кількість працівників, вартість нематеріальних активів та інша інформація. Такий звіт подаватимуть не всі, а лише міжнародні групи з доходами, вищими за певний, поки що не встановлений, ліміт.
Поки що такої документації фіскальна служба не вимагає, проте з підготовкою звичайного звіту та документації теж не варто затягувати. Готуючи звіт, слід ретельно дотримуватись правил, адже за порушення правил подання звіту підприємство може сплатити штраф близько 400 000 гривень – або вдвічі більше, якщо зросте мінімальна зарплатня.
Така сувора звітність стосується не всіх підприємств, а лише тих, річний прибуток яких перевищує 50 мільйонів гривень, а отже, їхні операції вважаються контрольованими. Цю суму, можливо, збільшать до 150 мільйонів – тоді кількість контрольованих платників зменшиться. Обсяги контрольованих операцій з контрагентом можуть зрости з теперішніх 5 млн гривень до 10 млн.
Простіше оформлення послуг
Водночас, документацію послуг, що надані компаніями, які належать до однієї міжнародної групи, одна одній, компаніям дозволять подавати за спрощеною формою. Їх називатимуть «послугами з низькою доданою вартістю». При замовлені у компаній, що належать до тієї самої групи, фінансових, ІТ, HR, маркетингових та інших, ціну за них виставлятиме компанія-відправник з надбавкою 5 % до вартості наданих послуг.
Усі ці зміни можуть очікувати на українських підприємців із 1 січня 2017 року.
Явище розмивання податкової бази й виведення прибутку з-під оподаткування називають BEPS. План дій, спрямований на боротьбу з ним розробляє Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка співпрацює спільно із країнами G20 (країнами великої двадцятки). Настанови, видані OECP не є обов’язковими, проте містять настановний характер, отже урядам країн рекомендовано до них прислухатись та імплементувати їх у чинне законодавство, відтак вони можуть очікувати на платників податків у 2017 році.