ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ — ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Забезпечити регіональний розвиток та економічне зростання можливо за допомогою індустріальних парків. Такої думки за результатами парламентського засідання «круглого столу» під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва дійшли голови профільних парламентських комітетів та інші небайдужі парламентарі, мери, керівники індустріальних парків, представники найбільших галузевих асоціацій та виробничих підприємств, провідні економічні експерти, у тому числі з «Великої четвірки».
«Нещодавно прийняті у першому читанні законопроекти № 2554а-д і 2555а-д щодо податкових і митних інвестиційних стимулів для нових виробництв в Україні через механізм індустріальних парків передбачають мінімальний перелік преференцій, необхідних для забезпечення відродження вітчизняного виробництва», — поінформував відкриваючи захід голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. Парламентарій наголосив — потреба України в індустріальних парках передусім викликана «інвестиційним голодом»: «Показник прямих інвестицій на душу населення в Україні у п’ять-шість разів нижчий, ніж в європейських країн-сусідів, та у 12 — ніж у США. Це означає інвестиційну ізоляцію України — у нас створена «залізна завіса» для інвестицій та «зелений коридор» для еміграції талантів з України, а має бути навпаки. Ситуацію можна виправити, у тому числі й за допомогою такого інструменту, як індустріальні парки».
Як підкреслила голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, зазначені законопроекти в жодному разі не призведуть до створення внутрішніх офшорів чи дискреції податкового навантаження, адже в них міститься настільки багато інструментів контролю, що їх більш ніж достатньо, щоб не допустити зловживань учасниками індустріальних парків.
Секретар Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Олег Кришин наголосив, що малому і середньому бізнесу на момент початку виробництва життєво необхідно максимально зменшити дефіцит грошового потоку: «Приймаючи ці законопроекти, ми отримуємо легальний механізм субсидіювання власного виробництва, який зрозумілий і партнерам у ЄС, і МВФ».
«Ті, хто виступають проти створення нормального економічного середовища в Україні — злочинці! Інвестор сьогодні не бачить жодних зовнішніх чинників заходити у нашу державу — прийнятий же закон дає деякі переваги», — зазначив мер м. Тростянець, ініціатор створення ІП «Тростянець» Юрій Бова, нагадавши, що у Польщі держава повертає до 50% інвестицій за умови створення певної кількості робочих місць, а також повністю забезпечує комунальну інфраструктуру — воду, газ, дороги.
У свою чергу, мер м. Житомир Сергій Сухомлин розповів, що у місті індустріальний парк ще не створений, але вже підписано шість меморандумів з європейськими компаніями, дві з яких готові переносити виробництво до Китаю: «У нас абсолютно нормальні умови для того, аби перетворитися на майданчик збору Європи — запустити виробництво та економіку. Якщо за два-три роки не створимо точки зростання економіки, однією з яких є індустріальні парки, — не буде кому працювати. Тоді про цей проект можна буде забути — перетворимося на аграрну країну — у «город Європи», з якого будуть вивозити зерно».
Як розповів голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, індустріальні парки визначені важливим інструментом залучення інвестицій у більшості регіональних стратегій розвитку: «Під час спілкування з інвесторами, особливо іноземними, поруч із питанням про захист інвестицій завжди лунає інше — про наявність підготовлених територій і стимулів, адже така практика існує в багатьох країнах. Якщо справді хочемо поборотися за іноземний капітал — повинні мати, що запропонувати. Тож ухвалення цих законопроектів вкрай важливе. Маємо надію, що ці ініціативи будуть проголосовані. Цього справді чекає і місцева влада, і бізнес».
На підтримку такої позиції виступив і перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан: «Якщо законопроекти будуть прийняті у листопаді — отримаємо реальні інструменти залучення інвестицій у наші міста і це створить можливості для того, щоб ми не дивилися у центр з простягнутою рукою, не зустрічалися постійно у бюджетному комітеті, аби ділити фонд регіонального розвитку, а насправді б мали інструмент, який робить нас незалежними. До того ж цей інструмент дозволить органам місцевого самоврядування конкурувати на глобальній арені».
Керуючий директор Horizon International Ltd (Сінгапур) Пітер Стадлер, який має широкий досвід допомоги урядам та інвесторам різних країн у створенні індустріальних парків, запевнив — привілеї від такого інструменту отримує малий і середній бізнес. Експерт констатував: на жаль, наразі відсутні підстави для того, щоб радити Україну іноземним інвесторам — нам вкрай потрібно подбати про конкурентоспроможність, адже поруч та ж сама Польща. Пан Стадлер порадив зробити стимули для інвесторів сміливішими — запровадити податкові канікули на 10-20 років, розгляд судових справ передати міжнародним арбітражним судам тощо. На думку фахівця, також слід попрацювати над тим, щоб запустити ефективну маркетингову стратегію просування України у світі та створення її позитивної репутації.
Директор ІП «Біла Церква» Андрій Бринзило поінформував — 80% зустрічей з інвесторами включають дискусію про податкові пільги в Україні: «Вони добре знають ринок Центрально-Східної Європи, де діють різноманітні як податкові, так і фінансові стимули. Коли ж ми порівнюємо Україну з Польщею, повинні розуміти, що, крім податків, ми неконкурентні і в кредитуванні — лише близько 5-10% компаній можуть задовольнити вимоги EBRD, IFC, які кредитують. Ми повинні зробити Україну конкурентоспроможною з точки зору іноземного інвестора».
Аби щонайшвидше вивести Україну з економічного колапсу слід перш за все зайнятися реанімацією промисловості та пошуком шляхів залучення інвесторів. Одним із драйверів, які допоможуть підняти економіку, є індустріальні парки, — переконаний заступник Голови Ділової Ради Туреччини з Україною Расім Бекмезджі: «До цього обов’язково слід додати конкурентні преференції. Це має бути зона, в якій інвестор відчує себе максимально захищеним від реалій України. Це особливий, але лише перший крок на шляху складної і дуже важливої реформи, який вже пройшли багаті держави. Якщо хочемо досягти їх рівня — маємо пройти цією ж дорогою».
Українська бізнес-асоціація розглядає індустріальні парки як стартер економічної машини України. Про це поінформував президент УБА Володимир Чеповий: «Ми заснували нову прогресивну модель регіонального розвитку Черкаської області, що буде ключем до цього стартеру. Команда, яка працює над даною моделлю, бачить перспективу створення кількох індустріальних парків у цьому регіоні».
Член наглядової ради ПрАТ «Єврокар», директор ТОВ «Сезпарксервіс» Володимир Панов заявив, що питання індустріальних парків в Україні треба ставити радикально: «Україні потрібні прямі іноземні інвестиції чи ні? Якщо так — то негайно маємо створювати умови, інакше ж — будемо вічно відстаючою країною. Нам потрібен закон про індустріальні парки. Негайно. Це лише натяк Європі, що ми повертаємося до інвестора».
«Надалі слід розглянути можливість розвитку депресивних регіонів, адже індустріальні парки використовуються в інших країнах й для того, щоб розвивати території», — поінформував директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк. Крім того, на його думку, в політиках індустріального стимулювання, які зараз проводяться, дуже важливим є синергетичний ефект — потрібні додатково забезпечувати розвиток базової інфраструктури, спрощення процедури підключення до неї та процедури надання землі.
Директор Науково-дослідного інституту фінансового права Дмитро Серебрянський резюмував, що стимулювання економічної активності бізнесу можливе за рахунок використання інструментів монетарної та фіскальної політики. Разом з тим в Україні перші абсолютно не працюють в даних цілях. Серед фіскальних же інструментів одним із найбільш дієвих можна вважати механізм індустріальних парків.
Нагадаємо, з усього арсеналу стимулів, що успішно використовуються у світовій практиці індустріалізації економіки, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, збалансованого регіонального розвитку, підтримки місцевих виробників, сприяння малому і середньому підприємництву, пакет законопроектів № 2554а-д і 2555а-д передбачає: звільнення на п’ять років від податку на прибуток і на наступні п’ять років половинна ставка і лише за умови реінвестування цих коштів у розвиток виробництва; звільнення від ввізного мита на обладнання та устаткування для облаштування і здійснення господарської діяльності у межах ІП; розстрочку на п’ять років імпортного ПДВ на виробниче обладнання та устаткування для облаштування і здійснення господарської діяльності у межах ІП; можливість отримання фіскальних стимулів із податку на нерухоме майно, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної форм власності, на якій створено ІП, за рішенням місцевої влади.