Чому поляки змогли, а ми – ні?

Швидке створення нових робочих місць у країні – вкрай актуальна проблема. Беззаперечно, що ключову роль у цьому питанні відіграє регуляторно-податкова політика держави. У цьому Україні міг би стати у пригоді досвід нашого найближчого сусіда – Польщі, вважає голова Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області Іван ДУНЕЦЬ

Понад два роки тому ми зверталися із пропозиціями щодо прискореного створення нових робочих місць у нашій державі. Для цього пропонували залучити внутрішні і зовнішні інвестиції із досвіду найближчої держави – сусідської Польщі, яка ще у 1995 році започаткувала спеціальні території економічного розвитку, фактично „списала” цей досвід у Китаю. У Польщі ці території, створені рішеннями уряду і сейму, називаються спеціальними економічними зонами (СЕЗ). У теперішній час їх є 14 і на цих територіях розміщені виробництва, де фактично створені понад 60 тис. нових робочих місць.

Суттю СЕЗ є наступне. Держава надає інвесторам пільги на податок з прибутку та деякі інші податки, регіональна влада укладає договори з інвестором. Наприклад, інвестор вкладає 4 млн. Євро (створення нового виробництва), створює 100 робочих місць, а саме така вартість сучасних робочих місць і отримує податкові пільги. Таке ж виробництво ми вивчали в польському місті Сталева Воля, що в 70 км від нашого кордону, на той час депресивному місті щодо економіки і зайнятості, так як раніше там було багато військових заводів, які закрили. Головне у цій справі, – сучасні робочі місця, у першу чергу, для молоді, у нашому прикладі, на цьому заводі працюють люди віком до 30 років. На таких підприємствах інвесторів передбачений європейський рівень зарплати. Ніхто нічого не втрачає, а навпаки, люди, в основному молодь, мають достойну роботу і зарплату. З’являються додаткові надходження від зарплати працюючих до місцевого бюджету, частково і до державного бюджету. Інвестор має пільги, робить свій бізнес, а він, як правило, ніколи збитковим не буває, тому що інвестор знає, що і для кого виробляти, і як за це отримати відповідні гроші. Інвестор може бути із-за кордону, чи свій – вітчизняний, у нас таких також немало. Зараз гроші вкладають в аптеки, спорудження будинків, а могли б створювати сучасні, перспективні бізнеси, на роки, чи виробництво, чи щось подібне, де могли б бути зайняті люди.

Чому ми не переймаємо цей досвід для нашої держави? Держава, у цьому випадку, ні копійки не витратить, щоб побудувати, створити нові виробництва і робочі місця. Своїх грошей не маємо і судячи по найближчій перспективі, мати не будемо, постійно просимо позички на Заході. Але, як бачимо з вищевикладеного, є у світі механізми і досвід, як збільшувати економіку і не менш головне, нові робочі місця, не витрачаючи власних коштів!

Необхідно зазначити дві проблеми, які допоміг би вирішити польський досвід щодо залучення інвестицій.

– Перше, – необхідно дивитись правді у вічі, молодь занепокоєна своїм майбутнім, яку професію здобувати, де їх чекає робота і ті блага, які вони можуть мати, як їх однолітки, у розвинених країнах світу.

– Друге, – Україна приречена робити кроки з „детінізації” економіки, у першу чергу, з легалізації зайнятості. Держава не може бути успішною, якщо понад 50% працездатного населення працюють в умовах нелегальної зайнятості або мінімізованих зарплат. Це може бути тільки тимчасовим явищем і Україна впритул наблизилась до усвідомлення необхідності вирішення цієї загальносуспільної проблеми.

Але, одночасно із кроками з легалізації зайнятості та іншого, у містах, регіонах повинні бути запропоновані альтернативні робочі місця. Якраз це могло б вирішуватись при створенні нових виробництв і бізнесів інвесторами на пільгових умовах. Ще раз і ще раз задаємось питанням, чому ми не запроваджуємо досвід, у даному випадку Польщі, яка завдяки  таким реформам досягла 12662 дол. США на одного поляка у 2015 році, а у 1995 році це було – 7428 дол. США. Нагадаємо, що зараз в Україні ВВП на душу населення складає 2109 дол. США. (в 1995р. – 3172 дол. США). Безумовно, цей матеріал стосується нас як інформація, ознайомлення з досвідом, але вирішувати таке питання можна лише на центральному рівні, – Уряді, Верховній Раді.

Під час виборчої компанії до місцевих Рад, у 2014 році, на одному з білбордів популярної політичної партії, у центрі міста Хмельницького, було написано приблизно так: „Хмельницький може бути першим містом на Україні, де можуть бути започатковані території пріоритетного економічного розвитку”. Це було восени 2014 року. Багато хто із мешканців міста, людей, які чули про це, зраділи, що нарешті –  „крига зрушила”, але пройшло вже понад два роки, змінився ще один уряд, але ні народних депутатів, ні керівництво Уряду, ця тема, ще раз наголошуємо, – створення десятків тисяч нових робочих місць, зміцнення економіки, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, нікого не турбує. Чому? Яке знайти пояснення?

Коментарі
kazmetal l.com