Планові перевірки підприємців у 2017 році

З’ясуймо, чи може підприємець не допустити до перевірки за відсутності графіка перевірок на сайті ДФС

Ситуація: Підприємець на загальній формі оподаткування отримала повідомлення на перевірку від ГУ ДФС області з 20 лютого 2017 р.

Наказ підписано начальником ГУ ДФС, а виконання наказу покладено на його заступника. У наказі сказано, що перевірка призначена згідно з планом-графіком на перший квартал 2017 року. Остання перевірка була в 2015 році за 2014 рік.

Як визначити статус перевіряльників — хто має підписати направлення?

Немає уніфікованого акта про результати перевірки. Графіка перевірок ГУ ДФС на сайті також немає — ні на перший квартал, ні на перше півріччя 2017 року.

Чи правомірна перевірка та чи можна не допускати до неї?

Останні зміни щодо проведення перевірок — без ДПI?

Фактично маємо першу ластівку з питань оформлення та призначення планових перевірок ФОП. Спробуймо з’ясувати, як платник податків має читати документи, що надаються (надсилаються) фіскальним органом до початку перевірки.

Почнімо з роз’яснень ДФСУ щодо організації контрольно-перевірочної роботи фіскальними органами в нових умовах.

ДФСУ в листі від 17.01.2017 р. №1005/7/99-99-14-03-03-17 зазначила, що через внесені зміни Законом №1797 до ПКУ визначено перелік функцій ДПI лише у межах сервісного обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівня.

Отже, з 01.01.2017 р. організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ, за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Але це не означає, що всіх працівників ДПI взагалі усунено від перевірок. Так, у цьому самому листі ДФСУ пояснює таке. Стосовно проведення перевірок працівниками структурних підрозділів аудиту ДПI, в яких реорганізація та переведення посадових осіб до обласного апарату не завершилися, то звертаємо увагу, що при організації перевірок доцільно керуватися пп. 1.2.1.2 та 1.2.1.3 Методрекомендацій №22 у частині порядку залучення таких посадових осіб до проведення перевірок.

Отже, що маємо на сьогодні: ДПI самостійно не призначає та не проводить документальних та фактичних перевірок. Але працівники ДПI, в яких не закінчилася реорганізація, можуть брати участь у перевірці у складі перевіряльників.

Тепер логічне запитання: як платник податків має визначити, яким чином вони залучені, — їх має бути вписано до направлення на перевірку? Скористаймося порадами ДФСУ, наданими у вищезазначеному листі.

Так, відповідно до пп. 1.2.1.3 Методрекомендацій №22, рішення про проведення документальної планової перевірки приймає керівник органу ДФС із зазначенням найменування органу ДФС, який прийняв рішення, та дати рішення, найменування та реквізитів суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог ПКУ оформлюється наказом, який підписується керівником або його заступником та скріплюється печаткою територіальних органів ДФС в областях, м. Києві, регіонального підрозділу Центрального офісу — для проведення документальних планових перевірок платників податків із залученням працівників органів ДФС відповідного регіону.

I до проведення документальних планових перевірок платників податків, що проводяться за рішенням керівника органу ДФС, на обліку в якому перебувають такі платники податків, працівники органів ДФС цього регіону можуть залучатися за письмовим дозволом (погодженням) керівника територіального органу ДФС в областях, м. Києві.

Враховуючи вищенаведене, можна дійти таких висновків:

1) оскільки в наказі на перевірку визначено особу, на яку покладено контроль за виконанням цього наказу, то, певно, ця особа — заступник начальника ГУ ДФС області — і буде підписувати направлення на перевірку посадових осіб ГУ ДФС області з її печаткою;

2) якщо до такої перевірки буде залучатися працівник ДПI (чи ОДПI), то, як каже пп. 1.2.1.3 Методрекомендації №22, — лише за письмовим дозволом (погодженням) керівника ГУ ДФС області.

Проте ми не впевнені, що разом із направленням на перевірку посадова особа ДПI (чи ОДПI) принесе такий письмовий дозвіл (погодження). Адже недопуск до перевірки відповідно до п. 81.1 ПКУ є можливим за непред’явлення копії наказу, направлення та посвідчення посадової особи органу ДФС — про якісь там погодження чи дозвіл ані слова.

План-графік перевірок — на сайті ДПI чи ГУ ДФС області?

Згідно зі змінами, внесеними до п. 77.1 ПКУ, план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Але ця норма діє лише з 01.01.2017 р., тож ГУ ДФС, попри зазначення про наявність такого плану перевірок на перший квартал 2017 року, фізично цього зробити не змогло.

Фактично, судячи з роз’яснення у ЗIР (підкатегорія 136.01), ця норма запрацює для 2018 року: на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.

I тут постає запитання: якщо у 2016 році ще були права контролю у ДПI, яка, скажімо, оприлюднила графік таких перевірок, то чи може цей графік використовуватися ГУ ДФС області? На це запитання наразі відповіді немає, — як і немає самих планів-графіків на веб-сайтах органів ДФС.

Про оприлюднення інформації про здійснення планового заходу в Iнтегрованій автоматизованій системі йдеться й у ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд. I хоча ця вимога поширюється і на органи ДФС, проте наразі не може застосовуватися за відсутності цієї системи, де мали б оприлюднювати свої контрольні заходи всі контролюючі органи. Тому наразі план-графік має оприлюднюватися на власному веб-сайті кожним контролюючим органом окремо.

Попри очевидне порушення закону, відсутність плану-графіка не дає права на недопуск до перевірки відповідно до ПКУ.

Відсутність уніфікованого акта перевірки

Органи, що здійснюють державний нагляд (контроль), — а це ДФС згідно з ч. 4 ст. 2 Закону про держнагляд, — під час перевірок зобов’язані забезпечити дотримання вимог, зокрема, ч. 1 — 4 ст. 5 Закону про держнагляд.

Згідно з ч. 2 ст. 5 цього Закону, уніфіковані форми актів із переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом 5 робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

А у разі якщо орган держнагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, то це є підставою для недопуску до перевірки (ст. 10 Закону про держнагляд).

Позиція ДРС

У контексті зазначеного цікавою є позиція ДРС, викладена на її офіційному веб-сайті*: вихід на перевірку СГД органів державного нагляду (контролю), які не мають затверджених та оприлюднених на власних офіційних веб-сайтах уніфікованих форм актів з переліком питань залежно від ступеня ризику, не відповідатиме вимогам законодавства.

Такі дії органів державного нагляду (контролю) не відповідатимуть вимогам законодавства навіть у разі, якщо в цих органах державного нагляду (контролю) затверджено уніфіковані форми актів, у яких передбачаються переліки питань залежно від ступеня ризику, але вони не оприлюднені на офіційних веб-сайтах цих органів державного нагляду (контролю). Причому уніфіковані форми актів з переліком питань, які затверджуються органом державного нагляду (контролю), мають бути оприлюднені на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади та не потребують додаткового оприлюднення на офіційних веб-сайтах його територіальних органів.

Про уніфіковані форми актів не згадується у п. 81.1 ПКУ, проте зазначено у ст. 10 Закону про держнагляд. На нашу думку, ці норми доповнюють одна одну, а отже, дають право не допустити до перевірки за відсутності оприлюднених на веб-сайті ДФСУ уніфікованих форм актів перевірок із переліком питань залежно від ступеня ризику. Утім, офіційної позиції ДФС щодо цього досі немає.

Насамкінець додамо, що зняття з 01.01.2017 р. мораторію на перевірки органами ДФС відкрило їм величезні горизонти для «виправлення» — тепер вони можуть перевірити всі попередні періоди, які не мали змоги перевірити через мораторій на перевірки у 2015 — 2016 роках. Тим часом новий змінений порядок призначення перевірок не тільки не відпрацьований, а й не визначений на нормативному рівні.

Проте чи не допускати податківців до перевірок з огляду на порушення в документах на перевірку, — вирішувати виключно платнику податків.

Джерело: https://news.dtkt.ua/

 

Коментарі
kazmetal l.com