Грігол Катамадзе: «Треба робити вибір – податкова реформа чи хаос»

Вже не перший рік продовжується дискусійний ажіотаж навколо податкової реформи в Україні. Та замість нового Податкового кодексу, який би мотивував бізнес вийти з тіні, щороку приймаються точкові зміни до діючого. Хоча вони більше нагадують прагнення окремих лобістів та експертних угрупувань обстоювати певні корпоративні інтереси далеко не з державницьких міркувань

На запитання, яким чином зробити податковий кодекс мотиватором відродження національної економіки, відповідає президент Асоціації платників податків України Грігол КАТАМАДЗЕ.

– Гріголе Шалвовичу, Ви багато років були Надзвичайним і Повноважним послом Грузії в Україні, а зараз є президентом Асоціації платників податків України. Чи не було це для Вас занадто різкою зміною сфери діяльності? 

– Асоціація платників податків України нараховує понад 7000 малих і великих платників податку – підприємців, підприємств і банків. Це велика мережа територіальних організацій. А для мене – величезна відповідальність! До прийняття рішення її очолити мене підштовхнули друзі – колишні однокурсники. Звісно, були складнощі. Але я грузин з українським серцем. Коли моїй рідній Грузії були потрібні мої сили і досвід, я був пліч-о-пліч зі своєю Батьківщиною. Коли настав час допомогти Україні – моїй другій Вітчизні, – я разом із нею. Я дуже люблю Україну і вірю в український народ.

Зміни, яких потребує країна, назріли вже давно, і тільки лінивий або незрячий не усвідомлював цього. А дехто принципово протистояв модернізації рівня життя простих людей, євроінтеграції спільноти. Ці зміни були хворобливі для чиновників, бо усіх все «влаштовувало».

– Яких значних зрушень вдалося досягти за Вашого керівництва?

– Скажу так: Україна – не Грузія. І географічно, і ментально. Але проблеми однакові. Наприклад, податкове законодавство Грузії після радикального реформування, звільнення великої кількості урядників-канцеляристів стало досить зручним, простим і прозорим. У податковому кодексі зникли двозначності та щілини для корупційних проявів. А суть законотворчої мови стала зрозуміліша кожному пересічному громадянину, навіть малоосвіченому. Натомість українське законодавство, особливо податкове, – це пастка для бізнесу, насамперед, середнього і малого. Усі підприємці нарікають на недосконалість і плутанину, на міжрядковий зміст податкових статей, на знекровлення, а не оптимізацію бізнесової діяльності тощо.

Чим я можу похвалитися вже зараз? Напевно, невирішених питань залишилося ще дуже багато, але й позитивні зрушення є. Найголовніше, що законодавці почали нас чути, прислухатися до нас. Комітети Верховної Ради і Комісії Кабінету Міністрів України почали ретельно вивчати проблематику бізнес-середовища, зважати на прогалини й побажання. Адже сучасний Податковий кодекс України (ПКУ) не повинен більше містити різноманітних тлумачень, розмитих думок. Це – звід норм і правил, за якими має жити і діяти бізнес. Не ховатися, не шукати манівців, не виживати, а, дотримуючись правил, впевнено й успішно працювати – нарощувати економічні м’язи. В усіх розвинутих країнах світу здоровий бізнес-клімат – це запорука процвітання і впевненості у дні прийдешньому. І лише за таких умов будь-який «вірус» на кшталт корупції, бюрократії, лобізму не матиме ознак хронічної хвороби чи рецидиву.

– Вже багато написано про розробку Асоціації – ліберальний Кодекс. У чому його принципова відмінність від сучасного?

– Після року роботи в Асоціації ми прийшли до висновку, що зміни, які вносяться кожного року до податкового законодавства, – косметичні. Вони не дають результату, на який очікує бізнес та суспільство загалом. Існуюча податкова система абсолютно не відповідає сучасним викликам і вимогам. Світ змінюється, а податкова система України не дає можливості конкурувати українським виробникам і розвиватися бізнесу. Рік тому фахівці та експерти Асоціації вирішили створити новий проект. Ми вирішили повністю змінити структуру існуючого ПКУ, який, до речі, у всьому світі називають «другою Конституцією». Ми презентували його 23 листопада 2016 року на великому економічному бізнес-форумі, де були присутні понад 600 представників бізнесу. Було багато запитань, і ми вирішили, що потрібно продовжувати спілкуватись із бізнесом не тільки в Києві, але й по всій країні, для того щоб отримати відповідь на одне з найважливіших запитань: «Як думає бізнес?».

Ми провели 19 круглих столів, зустрічаючись з бізнесом у 15-ти областях України. Аудиторія всіх зустрічей склала щонайменше 3000 учасників – представників великого, середнього та малого бізнесу, фахівців, вчених, громадських діячів та ін. Після обговорення ми отримали на 75% змінений проект ПКУ. На сьогоднішній день ми вже готові передавати його законодавчій владі на розгляд і дуже сподіваємось на впровадження його в дію.

– У чому полягає ліберальність пропонованого ПКУ?

– Ми говоримо про лібералізацію з точки зору зменшення кількості податків. Наразі існує 13 податків, які варто скоротити до 9. Ми говоримо про зменшення тиску на бізнес. Це можливо завдяки об’єднанню двох податків в один: податку на фізичних осіб та єдиний соціальний внесок. І разом зі вступом в дію ліберального ПКУ цей податок буде встановлено на рівні 32% замість існуючих 42%. Наступні роки ми пропонуємо поступово скорочувати даний податок: 28% у 2019 р., а у 2020 р. вивести його на рівень 20%. Саме такий підхід дасть можливість вивести з «тіні» український бізнес.

Лібералізація ставок, нове ставлення до мікробізнесу, податок на виведений капітал, дерегуляція – все це сприяє лібералізації. Крім того, потрібно негайно організувати фінансовий контроль в Україні. Для цього треба об’єднати економічні підрозділи Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ і податкової міліції у Службу фінансових розслідувань, яку необхідно зосередити на аналітичній роботі та розслідуваннях. Звичайно ж, у такої структури буде і поліцейська функція, але це вже відійде на другий план.

Після прийняття нового ліберального ПКУ і вступу його в дію з 1 січня 2018 року ми пропонуємо оголосити мораторій на зміни  податкового законодавства на 3 роки, щоб не було «шарпанини», аби бізнес і суспільство підготувались і зрозуміли нові правила.

Це сприятиме комплексній лібералізації економіки. Ми розуміємо, що лібералізація призведе до зменшення доходів до бюджету, але, за нашими розрахунками, не більше ніж на 6-10 місяців. Є багато компенсаторів для мінімізації цих втрат.

– Які переваги від ліберального ПКУ отримає бізнес?

– На руках у населення перебувають кошти у розмірі від 60 до 100 млрд. доларів. Упровадження проекту дасть можливість вивести ці кошти з «тіні» у банківський сектор, і з’явиться ресурс для отримання кредитів мікробізнесу, малому та середньому бізнесу.

Прийшов час відмовитись від спрощеної системи оподаткування (ССО) і створити новий підхід до мікро- та малого бізнесу. Мікробізнес ми поділили на дві категорії: перша – бізнес, який має обсяг доходу на рік до 2-х млн. грн., друга – до 5-ти млн. грн. Перша категорія буде сплачувати фіксований податок у розмірі 500 грн. на місяць. Друга категорія – 2% від обороту. Ці дві категорії три роки, за нашими пропозиціями, не повинні застосовувати розрахунковий апарат. Це буде величезний крок з боку держави по відношенню до мікробізнесу, до самозайнятих людей. Цим держава продемонструє бізнесу свою довіру. Бізнес, у свою ж чергу, відновить до держави довіру, якої на сьогоднішній день просто не існує. У ліберальному ПКУ чітко прописані умови існування мікробізнесу, задля уникнення зловживання ССО. Оскільки, ми бачимо, що нею «користуються» великі компанії, переймаючи всі її пільги.

У кодексі є розділ, що стосується податку на виведений капітал (ПВК). В основі його лежить проста ідея: бізнес, що реінвестуватиме прибуток у власне виробництво, буде звільнятися від сплати податку на прибуток. Але у випадку виведення капіталу, дивідендів або роялті ПДВ залишиться.

Нещодавно я натрапив на статистику, що свідчить: за часи незалежності з України виведено 148 млрд. доларів. Якщо припустити, що такі цифри існують, то це надзвичайні суми. Тож треба приймати такий закон, який стимулюватиме бізнес залишати гроші в країні, а не ухилятись від сплати податків. Ці пропозиції дадуть можливості раз і назавжди вирішити питання кризи економіки України, дадуть можливості вивести економіку та бізнес з «тіні».

– Ви також пропонуєте визнати всі задекларовані фізичними особами доходи законними. Чи справедливо це?

– Може й несправедливо. Але «все забрати і усім роздати», мабуть, теж не мудро. У той час, коли буде мораторій на зміни, ми пропонуємо провести добровільне «нульове» декларування. Це потрібно для того, щоб всі громадяни України задекларували все, що у них є: добровільно, протягом 6 місяців. І держава не буде мати питань до цих людей, а визнає, що все, що вони задекларували, – це чесно зароблені кошти та майно.

Без ліберального підходу до декларантів великих і особливо великих статків, рухомого й нерухомого майна може настати колапс. А відтак, усі наші зусилля й очікування податкової реформи, детінізації капіталу не матимуть ніякого сенсу. Так вчинили й інші країни. Тож треба робити вибір: податкова реформа чи хаос?

– Яким чином активізувати платформу ліберального ПКУ в інтересах українського суспільства?

– Мова йде про те, щоб вперше за останні багато років прийняти новий ПКУ за півроку до початку фіскального року. Ця умова зафіксована у діючому ПКУ, але, на жаль, вона не враховується та порушується при внесенні змін. Ми відстоюємо думку, що новий ліберальний ПКУ повинен вступити в дію за 6 місяців до нового бюджетного року, а саме до 1 січня 2018 року. Це повинно дати суспільству та бізнесу час для підготовки до нових правил гри.

– Скільки часу потрібно буде, щоб відчути результат?

– При впровадженні ліберального ПКУ через 3 роки ми будемо мати долю малого і середнього бізнесу у ВВП України замість 10-15%, що є зараз, – 55%. А взагалі перший результат будь-яких реформ можна показати вже за підсумком 6 місяців. Інший результат може бути помітний через рік, а якийсь – через 10 років. Деякі реформи, проведені в Грузії 12 років тому, дають результат лише сьогодні.

– Чому взагалі саме Ви вирішили узятися за проект ліберального ПКУ та почали змістовну роботу над ним?

– Ми профільна організація. Ми не хочемо просто критикувати владу, а намагаємося створити нову систему. Звичайно, може ми десь помиляємось – це не виключено. Вважаю, що ми як громадська організація робимо цим свій внесок. Я не хотів би просто сидіти в Асоціації і нічого не робити. Я прагну зробити свій внесок для того, щоб Україна стала сильною державою. І я бачу цю можливість, підготувавши проект ліберального ПКУ.

– Яка роль сервісних громадських об’єднань у процесі становлення України?

– Ми зараз живемо в абсолютно іншій країні, ніж вона була ще 3 роки тому, не кажучи вже про 5-10 років. Влада все більше відкривається під тиском громадськості. Ґрунтовнішим стає діалог між владою, з одного боку, та суспільством, громадськістю і бізнесом, з іншого. Якщо громадські організації будуть більш відкритими, більш активними, це сприятиме розвитку країни.

Україна не буде успішною, якщо контроль за діями влади не буде впливовим. Це і є головною метою громадських організацій, у тому числі й профільних.

Коментарі
kazmetal l.com