Як підприємцю уникнути подвійного оподаткування

Коли підприємець досягає пікової точки зростання свого бізнесу в Україні, на думку приходить логічне рішення: потрібно виходити з товаром або послугою на міжнародні ринки. Починається масштабна, майже титанічна робота, адже треба багато продумати: вибрати цікавий регіон, знайти партнерів, скласти бізнес-план, вивчити юридичні та економічні умови запуску іноземних бізнес-проектів в кожній конкретній країні.

У цьому списку експансіоністських завдань особливе місце займає питання подвійного оподаткування – адже нікому не цікаво двічі ділитися своїми доходами. Ми з експертами розібралися, як уникнути сплати одних і тих же податків в Україні та за кордоном.

КЛЮЧІ. Податкові умови роботи українських підприємців за кордоном регламентуються наявністю або відсутністю договорів про уникнення подвійного оподаткування. За словами юристів, такі двосторонні договори між державами означають, що один і той же дохід або один і той же об’єкт не може двічі бути оподаткований в двох країнах – тільки один раз і тільки в одній країні. Як правило, оподаткування стосується будь-яких зарубіжних операцій, які приносять підприємцю прибуток: реалізація товару, продаж частки в бізнесі або отримання роялті (перерахування винагороди, скажімо, від роботи інподразделеній компанії по франшизі. – Авт.).

Якщо договору про уникнення подвійного оподаткування між країнами немає, на практиці це може призвести до подвійної сплати одного і того ж податку. “Схема подвійного оподаткування виглядає так. Людина отримала дохід від бізнесу в країні А і сплатив з нього, наприклад, 20% податку. Потім завів гроші в свою країну Б – і знову заплатив 20% податку, тільки вже в бюджет іншої країни”, – пояснює глава представництва юркомпанії Immigrant Invest в Україні Ярослав Буличов.

У нашій країні норми про уникнення подвійного оподаткування регулюються Податковим кодексом і нормами кожної угоди між країнами. У НК визначено: доходи платника від певного виду діяльності обкладаються або в країні походження доходів, або в країні, резидентом якої є платник податків. “Це означає, що зарахування сплачених за межами України сум податків провадиться за умови письмового підтвердження податковим органом відповідної іноземної держави щодо факту сплати податку – із зазначенням суми сплаченого податку або збору, бази, об’єкта оподаткування”, – уточнює Буличов. І наводить приклад: припустимо, у підприємця є бізнес з пошиття одягу в Польщі і Україні.

“Власник – кінцевий бенефіціар, він резидент України. Одяг шиється в Польщі, але реалізується в Польщі і Україні. Виникає дохід в двох країнах, але з одного об’єкта – продажу одягу. Якщо між країнами підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування, підприємець заплатить податки тільки в одній країні – тій, де отримав прибуток. тобто якщо компанія продала товари в Польщі – значить, там вона отримала дохід і там же сплатила з нього податок. А коли компанія буде платити податки від всієї діяльності (всі операції в Україні і Польщі) , то податки, сплачені в Польщі, вже будуть враховані в загальних звітах. І компанія не буде платити ще раз дохід з продажу одягу в Польщі в Україні “, – зазначає Буличов.

ЄВРОПА. За словами експертів, зараз наші підприємці все частіше вивчають можливості просування товарів саме в ЄС. Причини прості: наявність платоспроможною клієнтури, можливість реалізації якісної і різноманітної продукції, доброзичливе ставлення евровластей до українського бізнесу. “З точки зору податкового поля цей вибір цілком прийнятний: в цьому регіоні Україна підписала договори практично з усіма країнами. Винятки – Сан-Марино, Гібралтар, Ліхтенштейн. Але варто враховувати, що в різних країнах ЄС ставки по одному і тому ж виду податків можуть відрізнятися. Це залежить від багатьох факторів: чи є в державі податкові пільги, яким видом діяльності займається підприємець і т. д. “, – уточнює економіст Іван Нікітченко.

Тому краще звернути увагу на країни з низьким податковим навантаженням. Згідно Євростату, середня ефективна ставка податку на прибуток в ЄС в кінці 2016- го виявилася на рівні 20,9%. У той же час в Болгарії ставка податку – 9%, а у Франції – 38,4%. Для порівняння: в Україні податок на прибуток для юросіб – 18%, ПДВ – 20%.

“Треба не тільки подивитися, чи є між країнами договори про уникнення подвійного оподаткування. Треба уважно вивчити умови цього договору, адже в різних країнах можуть бути свої особливості обліку та сплати податків, наявності специфічних роялті і т. Д. Також не завадить порівняти ставки податків в цих країнах “, – говорить Буличов.

При цьому, за його словами, якщо підприємець зможе зробити правильний вибір країни з метою подальшого розвитку бізнесу, це дозволить в найближчі 5-10 років забезпечити збут товарів по всьому цікавить регіону.

http://infochas.com/yak-pidpryyemtsyu-unyknuty-podvijnogo-opodatkuvannya/