Як відповідатимуть ФОП 1 та 2 груп за несплату єдиного податку?

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 295.1 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

Згідно з п. 122.1 ст. 122 ПКУ несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (платники єдиного податку першої і другої груп), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення – рішення (п. 116.1 ст. 116 ПКУ).

У разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов’язань складається податкове повідомлення-рішення за формою «Ш», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ (абзац другий п. 58.3 ст. 58 ПКУ).

Отже, у разі порушення платниками єдиного податку першої та другої груп строків сплати авансових внесків єдиного податку, нарахування штрафних санкцій здійснюється за результатами акта перевірки (камеральної або документальної) контролюючими органами, в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку, за кожний випадок несвоєчасної сплати або несплати авансових внесків єдиного податку та складаються податкові повідомлення-рішення за формою «Ш», в яких зазначається сума штрафної (фінансової) санкції.

Алгоритм такий: несплата-перевірка-акт-ППР-сплата штрафу! Тож, як колись промовисто закликала реклама ДФС у 90ті роки, сплатіть податки і відпочивайте без турбот!

І на сам кінець ложечка дьогтю — сплату ЄСВ ніхто не відміняє, по те маємо пам’ятати, бажаючи отримати бодай якесь пенсійне забезпечення на старість. Усі підприємці, у тому числі єдинники, є платниками ЄСВ. Єдинник сплачує ЄСВ за себе в розмірі не менше від мінімального страхового внеску за кожний період перебування в статусі платника ЄП. Законом не передбачено звільнення єдинників від сплати ЄСВ за себе на період відпустки.

За порушення законодавства по ЄСВ, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум.

За матеріалами Бухгалтера 24