Округлена сума є сумою розрахунку за фіскальним чеком та включається до Z-звіту

Відповідь на це запитання ДФСУ надала в підкатегорії 109.10 ресурсу «ЗІР», і це фактично перше роз’яснення податківців стосовно правил округлення копійок та його відображення у фіскальному звітному чеку.

У роз’ясненні насамперед вказується на те, що розрахункові документи, які друкуються РРО  на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, (зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО).

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

• після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
• в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пп. 15 та 17 Вимог №199 має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після округлення.

А як складати податкову накладну і видаткові накладні? 

У листі від 16.07.2018 р. №3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ проконсультувала щодо складання податкових накладнихв разі застосування заокруглень загальних сум у чеках та інших документах.

Податківці нагадали, що суб’єкти господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, під час проведення готівкових розрахунків повинні зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені в п. 4 Постанови №25 (п. 5 Постанови №25).

А п. 44.1 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов’язаний на дату, визначену ст. 187 ПКУ, визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, та скласти податкову накладну у порядку, визначеному Наказом №1307, і зареєструвати її в ЄРПН.

На жаль, алгоритму заповнення табличної частини такої податкової накладної податківці у зазначеному листі не наводять. Однак, можна дійти до висновку, що ціна товару/послуги має відповідати ціні, зазначеній у первинному документу, зокрема, у фіскальному касовому чеку. При цьому, на відміну від касового чеку, податкова накладна не містить рядків для зазначення наданої покупцю знижки або застосованої надбавки. Отже, відображати в податковій накладній ціну товару/послуги слід вже із урахуванням такої знижки (надбавки), і загальні підсумки податкової накладної мають збігатися із загальним підсумком розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), про які йдеться у роз’ясненні податківців, наведеному вище.

Головна проблема в тому, як дійти до такого збігу. Адже в результаті закруглення знижка (надбавка) застосовується до загальної суми розрахунків, а в податковій накладній її треба врахувати в ціні конкретного товару (послуги). Як це зробити, податківці не відповідають. З питання порядку складання первинних документів (видаткові накладні, замовлення-наряди, тощо) та відображення у бухгалтерському обліку заокруглених у чеках та інших документах сум ДФСУ пропонує звернутися до Мінфіну. А час іде і складати такі документи і вести облік слід зараз.

На нашу думку, оскільки знижка (надбавка) застосовується до всієї суми чеку, то її слід «розкидати» по всіх товарних позиціях такого чеку. Але це логіка, яку важко втілити на практиці, якщо чеки містять у собі велику номенклатуру товарів (фахівцям, які створюють та обслуговують програмне забезпечення, яке дозволяє на підставі даних РРО скласти податкові накладні, буде складно сформулювати технічне завдання). Не говорячи вже про те, що існують види товарів, ціни на які регулює держава і продавати які дорожче або дешевше заборонено. Звісно, простіше було б відкоригувати ціну лише однієї товарної позиції, тим більше, що мова йде про різницю в копійки. За відсутністю роз’яснень від контролерів, який шлях складання первинки та податкових накладних обрати, кожен вирішує для себе сам. А коли податківці і Мінфін нарешті дійдуть до згоди і нададуть більш конкретні роз’яснення, можливо, за сумною вже традицією, доведеться вносити коригування до складених податкових накладних і бухгалтерського обліку.