7 найпоширеніших міфів щодо субсидій

З 1 травня 2018 року в Україні діє нова програма житлових субсидій. За 3 місяці у суспільстві з’явилося чимало міфів навколо програми субсидій. В Уряді дали роз’яснення щодо найпоширеніших припущень.

Про це повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

7 найпоширеніших міфів щодо субсидій та пояснення до них:

Міф 1: Субсидію тепер не дають безробітним.

Насправді, безробітні й надалі можуть отримати від держави допомогу у сплаті комунальних послуг. Тим, хто не стоїть на обліку в центрі зайнятості, запропоновано 2 варіанти:

• Чесно декларувати свої доходи, отримані за кордоном чи в тіньовому секторі економіки та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду.
• Або органи соцзахисту автоматом рахуватимуть таким людям працездатного віку у дохід три прожиткові мінімуми – 5286 гривень (1762*3). + необхідно буде сплатити ЄСВ за три місяці у розмірі, що не менший ніж мінімальний (819*3=2457 грн).

Якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, в розрахунок сукупного доходу такого домогосподарства включається середньомісячний дохід таких осіб у розмірі:

• половини одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – у разі, коли такі особи протягом цього періоду перебували на строковій військовій службі;
• одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – у разі, коли такі особи протягом цього періоду навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості;
• одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, – в окремих випадках за рішенням комісії у разі, коли такі особи перебувають у складних життєвих обставинах;
• фактично отриманих такими особами доходів – у разі, коли такі особи протягом цього періоду отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по огляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю;
• фактично отриманих такими особами доходів – у разі, коли такі доходи протягом цього періоду отримувала особа, яка станом на кінець такого періоду не досягла 18-річного віку.

Міф 2: У субсидії одразу відмовляють особам, що перебували за кордоном більш ніж 60 днів.

Насправді, «усна» відмова працівника управління соціального захисту населення є незаконною.

Згідно із законом «Про звернення громадян» орган соцзахисту зобов’язаний оформити заяву і декларацію і лише після їх розгляду офіційно (письмово) повідомити заявника – виходить чи не виходить йому субсидія.

Сам факт перебування за кордоном не є підставою відмовляти у субсидії якщо людина:

1. отримує в Україні пенсію чи інші офіційні доходи, такі як стипендія, допомога при народженні дитини.
2. перебуває на лікуванні, навчанні чи у відрядженні
3. декларує в Україні доходи і сплачує ЄСВ

До останнього випадку відносяться заробітчани, які вправі задекларувати в Україні свої заробітки, сплатити ЄСВ і на основі цього отримати субсидію.

Міф 3: Державна фіскальна служба не надає реквізитів для сплати ЄСВ.

Насправді, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому фахівці Державної фіскальної служби зобов’язані, за зверненням громадян, надати їм реквізити для сплати єдиного соціального внеску.

Для призначення субсидії ЄСВ має бути сплачено не менше ніж за три місяці періоду, за яких беруться доходи для розрахунку розміру субсидії. Тобто ЄСВ має бути сплаченим двічі – для «літньої» субсидії окремо, для «зимової» – окремо.

Сплата ЄСВ відображається у базі даних Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду і цей період зараховується громадянам до страхового стажу.

Міф 4: Доходи офіційно розлученої сім’ї плюсуються.

Насправді, якщо подружжя розлучене і немає неповнолітніх дітей, то ні чоловік, ні дружина не повинні відображати в декларації своїх «колишніх», які зареєстровані і проживають окремо.

Однак, якщо сім’я розлучена, але є неповнолітні діти, в декларації потрібно відобразити маму чи тата дитини (в залежності від того з ким проживає дитина).

І звернутися до Комісії з питань призначення житлових субсидій, щоб доходи того з батьків, що не зареєстрований та не проживає разом з дитиною, не включається до сукупного доходу домогосподарства. Разом із заявою необхідно надати також документ (довідка з ЖЕКу, сільської/селищної ради), що дитина проживає із заявником.

Міф  5: Непотрібно сплачувати свій обов’язковий платіж у разі, якщо вода чи газ не використовувалися.

Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, з 1 травня 2018 року зобов’язані щомісячно сплачувати обов’язкову частку платежу, навіть у разі якщо на особовому рахунку є зекономлена субсидія.

Водночас, субсидіанти й надалі мають право використовувати зекономлену суму субсидії у наступних місяцях на оплату послуг, спожитих понад соціальні нормативи.

Міф 6: Якщо подарувати квартиру доньці, субсидії можна позбутися.

Насправді, якщо громадянин подарував або передав те чи інше майно у спадок, він не позбавляється субсидії.

Натомість допомогу уже не зможе отримати той, хто отримав такий дарунок чи успадкував якщо його оціночна вартість перевищує 50 тис гривень.

Однак і тут залишаються виключення, які зможе опрацювати виключно Комісії з питань призначення житлових субсидій, які працюють при органах місцевої влади.

Також наявність у власності двох житлових приміщень не впливає на право отримання субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно.

Якщо сім’я придбала квартиру у кредит, то при визначені її права на субсидію враховується не тільки вартість всієї покупки, але й сума першого внеску. Якщо ця сума перевищує 50 тис. гривень, субсидія може бути призначена за рішенням Комісії на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання.

Виключенням також є і медичні послуги. Якщо людина оплатила операцію і сума перевищує 50 тис. грн. – це не позбавляє її права на субсидію.

Міф 7: Транспортний причіп, якому менше 5 років за 4 тис грн. позбавляє права на субсидію.

Насправді, на субсидію впливає не сам факт наявності транспортного причепа, а його вартість. Адже він може коштувати як 4 тис. грн., так і 154 тис грн. для вантажного автомобілю, наприклад.

Тому власникам таких транспортних засобів варто звертатися на Комісію з питань призначення житлових субсидій, надавати відповідні документи про вартість купленого причепа і розраховувати та допомогу у сплаті житлово-комунальних послуг.

Ресурс каналу ZIK

Як зазначає “Бухгалтер24“, більшість відмов — це відсутність даних про сплату ЄСВ в інформаційній базі філіалів соціального захисту населення. Більшості населенню відмови навіть не надіслано поштою. Великі черги у районних філіалах служб соціального захисту населення місце (не зважаючи на літній період). Потім, коли люди потрапляють до заповітного кабінету із питанням, а чи призначено субсидію, чи відмовлено і які підстави, з’ясовується, що підприємства не платять ЄСВ за людей, а на справді це такий інформаційний трюк, котрий використовується як відмова у призначенні субсидії і перенаправлення людей до Пенсійного фонду для отримання довідок за формою ОК-7, де зазначені дані про нарахування та сплату ЄСВ. До речі цю довідку вже можна отримати без черги та штовханини.

Наводимо приклад пояснень, котрі офіційно доступні для інформування населення в одному із філіалів служби соцзахисту м. Києва

Крім того…

Українці, які не можуть впоратися з тиском сум у платіжках, постали перед новою загрозою. Тепер у боржників за рішенням суду можуть заарештувати будь-яке майно. А якщо сума боргу перевищує розмір десяти мінімальних зарплат (37 230,00 грн), виконавча служба має право в рахунок боргу продати на аукціоні єдине житло боржника, за яке той не в змозі платити.

Юристи пояснюють, що в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати в суд на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання і без виклику сторін. Тобто боржник, у якого, наприклад, збираються заарештувати машину, дізнається про це тільки після того, як в будинок нагрянуть судові пристави.

В принципі, після арешту майна ще є час для погашення заборгованості. А ось якщо за комуналку все-таки не вдалося розрахуватися, то арештоване майно піде з молотка на сайті СЕТАМ. Купити там можна заарештовані телевізори, пилососи, мікрохвильові печі, колонки та інше майно. На аукціони навіть виставлені квартири, куплені в іпотеку.

Єдиний шанс для українців, щоб врятувати свою нерухомість – це реструктуризація боргу, адже постачальники послуг теж не зацікавлені завалювати себе судовими позовами. Юристи радять реструктуризувати борги, адже стягнути суму зможуть тільки за останні три роки. Також пропонують оформляти субсидію і розстрочку платежів за опалення, яка розтягнеться на цілий рік, а не тільки на опалювальний сезон.

От після всього сказаного вище, черги до районних відділів соцзахисту вже не здаються такими страшними та великими…

За матеріалами Бухгалтер 24