Масові перевірки з праці гальмують розвиток малого бізнесу

Share Button

Комплексні перевірки роботодавців, що проводяться органами виконавчої влади з 5 жовтня 2018 року задля виявлення неоформлених працівників, не сприяють розвитку малого бізнесу. Це питання було порушене під час семінар-наради у м. Хмельницькому представниками малого та середнього бізнесу.

Предметом обговорення стали законодавчі зміни в ст. 95, 96 та 265 КЗпПУ, котрі внесені Законом України №1774 – VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», постанова Кабінету Міністрів України № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України» та розпорядження «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення».

«Запроваджені (від ред. – нормативними актами) ставки фінансових санкцій не відповідають рівню реальних доходів бізнесу. Окрім того, необхідно враховувати, що фізичні особи- підприємці у випадку несплати штрафів за виявлені порушення відповідають власним майном», – йдеться у листі-зверненні учасників семінару-наради від особи президента Ліги роботодавців Хмельниччини Ростислава Семківа до Спілки орендарів і підприємців України.

Справа в тому, що у період зменшення економічної активності та спаду купівельної спроможності громадян України, зниження рівня доходу підприємництва, забезпечення виконання кадрового та бухгалтерського діловодства збільшує фінансово-адміністративне навантаження на бізнес до неадекватного рівня.

Відсутність чіткої, простої позиції щодо переліку обов’язкових типових документів для ведення кадрового обліку (з коментарями та роз’ясненнями) провокує збільшення кількості правопорушень, котрі передбачають застосування штрафів.

«Вважаємо, що закладена система перевірок може стати складовою схем рейдерського захоплення успішного бізнесу, інструментом неправомірної боротьби з конкурентами», – зазначається у листі.

Найбільше обурення підприємців викликає те, що активність контролюючих органів не розповсюджуються на нелегальний бізнес, який сьогодні успішно працює. Оскільки цих суб’єктів господарювання немає у реєстрі, відповідно – в органів влади не має законодавчої бази щодо їх перевірки.

Учасники семінару-наради вимагають:

  • Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 р. «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачивши, що за результатом інспекційного відвідування інспектором з праці складається припис про усунення порушень законодавства у визначені строки без накладання штрафних санкцій, а при виявленні неоформлених трудових відносин – складається Акт із застосування штрафних санкцій.
  • Ініціювати перед Мінсоцполітики питання щодо розробки для малого бізнесу, що використовують працю найманих працівників, типових форм документів спрощеного кадрового діловодства та зведення їх до мінімуму.
  • Відмінити 3 види відповідальності (адміністративну, фінансову і кримінальну) за порушення трудового законодавства. Адже ніхто не може бути двічі притягнений до відповідальності за те ж саме правопорушення (ст. 61 Конституції України, ст. 4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
  • Законодавчо визначити, що означає в ст. 265 КЗпПУ термін «недопущення до перевірки» та «створення перешкод у проведенні перевірки».
  • Надати повноваження Державній службі України з питань праці проводити перевірки громадян, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та здійснюють господарську діяльність.
  • – Усі законодавчі зміни, що впливають на роботу бізнесу, повинні вводитись у дію не раніше 6-ти місяців після їх оприлюднення.

Спілка орендарів та підприємців України запрошує долучитися до обговорення цього питання задля прийняття найбільш оптимального рішення.

Коментарі