Гарантії мобілізованих працівників
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує нацбезпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігається місце роботи, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.
Згідно з частиною 3 статті 119 Кодексу Законів про України (далі— КЗпП України), мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100). Не проводити виплати середнього заробітку підприємство не має права.
Вищевказаною статтею визначено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Тобто ці норми передбачають, що між працівником, призваним на строкову військову службу, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, і працівник лише увільняється від виконання посадових обов’язків із збереженням середнього заробітку.
Також працівники, які добровільно укладають контракти на проходження військової служби або в разі закінчення одного та укладанні другого контракту, користуються гарантіями, передбаченими цією ж статтею та не підлягають звільненню, а роботодавець також продовжує зберігати за працівником місце роботи, посаду і виплачувати середній заробіток.
Також слід зазначити, що місце роботи, посада і середній заробіток зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми. Такі гарантії зберігаються до наступного дня після того, як їх взяли на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби, у разі закінчення ними лікування в медичних закладах, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Пунктом 2 Порядку виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.2015 року № 587 передбачено, що допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, у двох розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на перше січня календарного року.