Чим відрізняється використання пального для власних потреб від його реалізації з точки зору податкового законодавства?

Share Button

Відповідно до п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628), з 01.07.2019 платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п. п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ в редакції з 01.07.2019).

Крім того, згідно з редакцією п. п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, яка набуває чинності з 01.07.2019, об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

  • отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних (до 01.07.2019 – від інших платників акцизного податку), що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
  • ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
  • вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, установлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

При цьому п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

  • до акцизного складу;
  • до акцизного складу пересувного;
  • для власного споживання чи промислової переробки;
  • будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

  • у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
  • при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання, вважається особою, що реалізує пальне, за умови, що є розпорядником акцизного складу.

Джерело: Головне управління ДФС у Тернопільській області

Коментарі