Тенденції державної регуляції у першому півріччі 2019-го
На рівні центральних органів виконавчої влади удвічі зросла кількість регуляторних органів, жоден з проектів регуляторних актів яких не відповідав принципам державної політики, повідомляє прес-служба Державної регуляторної служби (ДРС) у своєму аналітичному огляді за 2018 і перше півріччя 2019 років.
Що це означає на практиці? За інформацією ДРС, цього року вісім державних агенцій – Держгеонадра, Держекоінспекція, Укртрансбезпека, Держпродспоживслужба, ФДМУ, Держатомрегулювання, Держрибгосп та Укравтодор – генерували не зовсім відповідні нормативні документи.
Далі ДРС наводить приклади «забракованих» регулювань, прийняття яких могло погіршити умови провадження господарської діяльності, негативно вплинути на бізнес-середовище, обмежити права вітчизняних виробників та створити передумови для зловживань в окремих сферах господарської діяльності.
Серед них, наприклад, проект постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання організації заходів у галузі лісового господарства та забезпечення проведення прозорого продажу деревини», розроблений Мінагрополітики. За оцінкою ДРС, змістовне наповнення цього проекту не відповідало назві та тягнуло за собою появу безпідставних додаткових фінансових витрат для суб’єктів господарювання, а прогнозні витрати постійних лісокористувачів складали б лише за перший рік дії регулювання 48 млн. грн.
Ось ще один приклад невдалого регулювання. Проект наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що передається суб’єктами здійснення обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних» не відповідав вимогам Законів України «Про дорожній рух» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а вся діяльність сервісних центрів МВС була би протиправною.
І останній шокуючий приклад. Проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах», розроблений Держпраці, за оцінкою ДРС, коштував би суб’єктам великого та середнього підприємництва 197 млн. грн., а суб’єктам малого підприємництва – 32,1 млрд. грн. додаткових матеріальних витрат.
А хто ж із регуляторних органів виконавчої влади працював добре?
ДРС стверджує, що у 2019 році лише у Держенергоефективності, Мінюсту, Держспецзв’язку, НКРЗІ, Держгеокадастру, Держкомтелебачення та радіомовлення всі проекти регуляторних актів були визнані такими, що відповідають принципам державної регуляторної політики.
Більше читайте за посиланням