Протидія можливості бізнесу для спекулювання податковими ставками, режимами та статусами: “глобальні” зміни до ПКУ

З метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (далі – План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів, у Верховній Раді зареєстровано “Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (законопроект № 1210).

Законопроектом пропонується внесення наступних змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

  • запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи – фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії.

Під контрольованою іноземною компанією вважається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ;

  • уточнення порядку врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, а саме пропонується розповсюдити обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб. Також пропонується залишити один критерій застосування зазначеного порядку – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за згаданими зобов’язаннями перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
  • уточнення визначення постійного представництва, зокрема, через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні;
  • запровадження можливості реєстрації платниками податків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність через розташоване в Україні постійне представництво без його реєстрації платником податків;
  • запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе:
  • документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл),
  • глобальну документацію (майстер-файл) та
  • звіт у розрізі країн (country-by-country reporting);
  • імплементація положень 8-10 кроків Плану дій BEPS щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості  використовувати котирувальні ціни на такі товари;
  • уточнення критеріїв визнання осіб пов’язаними та запровадження штрафних санкцій, пропорційних порушенню норм законодавства;
  • визначення порядку проведення процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу, тощо;
  • запровадження концепції оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування за методологією, передбаченими для контролю за трансфертним ціноутворенням, при здійсненні операцій з нерезидентами;
  • запровадження в межах ПКУ принципу винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення;
  • визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів, а саме передбачаються в якості обов’язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення;
  • закріплення переліку податкових правопорушень контролюючих органів, які серед іншого, будуть включати недотримання ними процедури реєстрації платників податку чи порушення у сфері відшкодування податку на додану вартість;
  • визначення в ПКУ невиключного переліку збитків, яких можуть зазнавати платники податку;
  • закріплення матеріальної відповідальності органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів.
  • реформування пені: пеню пропонується розглядати не як штрафну санкцію, що при її одночасному застосуванні із штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей в часі, тобто приведення їх до реальної вартості в часі;
  • запровадження колегіального розгляду матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень та встановлення чіткого переліку обставин, які підлягають встановленню під час розгляду матеріалів;
  • створення при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику постійно діючого колегіального органу Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

За матеріалами buhgalter.net

Коментарі

kazmetal l.com