Мінімізація витрат на сплату податків в період карантину для ФОП-єдинників

Впровадження жорстких карантинних заходів в країні призвело до вимушеного зупинення роботи більшості підприємств як державної так і приватної власності, в тому числі і функціонування ФОПів. Однак, незалежно від того чи працює ФОП чи перебуває на карантині, він повинен сплатити відповідні податки, як за себе так і за найманих працівників.

Проте, законом №533-ІХ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року запроваджено деякі послаблення для малого бізнесу. Саме про ці можливості, а також про можливості, які існували і раніше, але використовувались не часто, ми хотіли б повідомити в сьогоднішній статті.

Єдиний податок

Платники єдиного податку 1 або 2 групи (а це нагадаємо – підприємці, які торгують на ринку, надають побутові послуги населенню, шиють одяг, взуття, виготовляють меблі, надають перукарські та інші послуги салонів краси)за умови відсутності у них найманих працівників можуть оформити для себе відпустку тривалістю в межах одного місяця. Під час перебування у відпустці ФОП може не платити ЄП за такий календарний місяць один раз на рік. Крім цього ФОП може оформити і лікарняний та на період хвороби (тривалістю не менше 30днів), а за положеннями ЗУ №533-ІХ від 17.03.2020 року також і на період самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) теж не сплачувати єдиний податок, розмір якого у 2020 році складає 210,20 грн. на 1-й групі ЄП та 944,60 грн. на 2-й групі ЄП.

Важливо, щоб чи відпустка, чи лікарняний підтверджувались фактично, а саме, у книзі обліку доходів підприємця не було вказано виручки у всьому періоді, коли він перебував у відпустці чи на лікарняному, оскільки,якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то відсутні підстави для звільнення від сплати ЄП (роз’яснення в ЗІР категорія 107.05). ФОП також повинен пам’ятати, що на період відпустки він не повинен отримувати дохід платника ЄП, але може отримувати інші непідприємницькі доходи, оскільки податківці підчас перевірки не тільки перевіряють факти отримання доходів але і здійснення ними підприємницької діяльності, особливо, якщо підприємець оформлював період відпустки. У разі встановлення факту виконання робіт (послуг), надання актів, видачі товарних чеків, такі ФОП  втрачають право на звільнення від сплати ЄП у періоді перебування у відпустці та, відповідно, будуть змушені сплатити і суму єдиного податку і штраф за його несвоєчасну сплату у розмірі 50 %.

Для оформлення власної відпустки платник ЄП подає до органів ДПС за місцем обліку у довільній формі заяву про свою відпустку. Контролюючі органи радять подавати таку заяву до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності разом з копією лікарняного  подавати одразу після його закінчення(роз’яснення в ЗІР категорія 107.05). Також якщо відпустка чи лікарняний починаються в одному місяці і закінчуються в іншому то звільнення від сплати єдиного податку здійснюється тільки за один місяць.

ПКУ не містить норм щодо звільнення  ФОП платника ЄП (3 групи) від сплати такого податку, оскільки він сплачується у відсотках до отриманого доходу. Відповідно, якщо у ФОПа 3-ї групи не буде в якомусь звітному періоді виручки, то і сума його ЄП буде нульовою.

Слід зазначити, що ФОПи –  платники ЄП, у яких є наймані працівники, не звільняються від обов’язку сплати ЄП в період своєї відпустки чи лікарняного.

Подати відповідні документи до органів державної податкової служби  можна скориставшись меню  «Листування з ДПС» в Електронному  кабінеті платника податків  (адреса: http://cabinet.tax.gov.ua) використавши електронний цифровий підпис.

ЄСВ

Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX ФОПи (незалежно від системи оподаткування), самозайняті особи та члени фермерського господарства мають право не сплачувати за себе ЄСВ за березень та квітень 2020 року. При цьому такі періоди будуть включені до страхового стажу та вважатиметься, що страхові суми були сплачені у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів(нагадаємо, що у 2020 році – мінімальна сума місячного внеску ЄСВ не може бути  менше за 1039,06 грн.).

А ось, у разі наявності найманих працівників, за них все ж таки доведеться сплатити ЄСВ (за наявності хоча б одного робочого дня в місяці) в розмірі не менше 1039,06 грн. Хоча Законом України від 17.03.2020 № 530-IX найманим працівникам надано додаткову можливість за погодженням з роботодавцем оформити відпустку без збереження заробітної плати на весь період дії карантину, для найманих працівників не передбачено можливості зарахування до страхового стажу періодів, за які не сплачувався ЄСВ на період карантину. Відтак, працівник може піти у неоплачувану відпустку на весь період дії карантину, проте страховий стаж за цей період за ним не збережеться.

Зауважимо, що відпустка без збереження заробітної плати можлива тільки у випадку коли працівник надає відповідну заяву роботодавцеві. У разі відправлення роботодавцем працівників у відпустку за власний рахунок у примусовому порядку,таких ФОП на підставі перевірки Держпраці  може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності. У випадку, якщо відсутня згода найманого працівника йти у відпустку без збереження заробітної плати, роботодавець має можливість розглянути факт оформлення простою не з вини працівника, під час якого найманому працівнику має бути виплачено не менше 2/3 посадового окладу та сплачено ЄСВ в розмірі, не меншому за мінімальний внесок.

Олег Добровольський, адвокат, голова Комітету ААУ з податкового права, партнер ID Legal Group, член Спілки орендарів і підприємців України