Спільна заява української та європейської сторони Дорадчої групи на Форумі громадянського суспільства

Українська та європейська дорадчі групи (далі – ДГ), які створені згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (далі – Угода про асоціацію), зустрілися 14 листопада 2018 року в Києві, під час другого Форуму громадянського суспільства, присвяченого впровадженню положень Глави 13 «Торгівля та сталий розвиток» Угоди про асоціацію.

Учасники Форуму були поінформовані представниками державних органів України та Європейської Комісії про спільну заяву Підкомітету Україна – ЄС з торгівлі та сталого розвитку (далі – Підкомітет).

Під час Форуму відбулися дискусії з питань, пов’язаних з торгівлею та зайнятістю, довкілля, сталого управління лісами та іншими питаннями, пов’язаними з торгівлею та сталим розвитком.

Представники громадянського суспільства ЄС наголошували на ролі цінностей та принципів демократії, таких як свобода слова, запобігання та боротьба з корупцією, доступ до інформації та правосуддя, а також дотримання високих соціальних та екологічних стандартів у рамках торговельної та інвестиційної політики ЄС щодо України.

Глава 13 «Торгівля та сталий розвиток» Угоди про асоціацію передбачає можливість перегляду, моніторингу та оцінки впливу впровадження торговельних положень на сталий розвиток. ЄС має практику проведення таких оцінок на етапі реалізації торговельних угод. Україна ще не застосувала такий підхід, на чому акцентували увагу представники громадянського суспільства.

Прогрес у створенні вітчизняної консультативної групи

Члени ДГ, зокрема представники ДГ ЄС, привітали створення ДГ України (у жовтні 2018). Для того, щоб забезпечити належну підготовку майбутніх Форумів громадянського суспільства, обидві сторони погодилися працювати разом над розробкою спільних положень шляхом проведення взаємних консультацій щодо вдосконалення правил і процедур кожної зі сторін. Представники громадянського суспільства України відзначили необхідність налагодження ефективної взаємодії ДГ України з ДГ ЄС та Підкомітетом з метою поглиблення співпраці з організаціями громадянського суспільства та контролю за виконанням Глави 13 «Торгівля та сталий розвиток» Угоди про асоціацію.

Торгівля та сталий розвиток

Питання сталого розвитку є важливим елементом торговельної політики, і такий підхід закріплений у відповідних стратегічних документах ЄС. Торговельні відносини України з ЄС також повинні супроводжуватись дотриманням принципів сталого розвитку, що має бути чітко закріплено в торговельній політиці України.

Стала торгівля потребує системного інформування споживачів та товаровиробників про її засади та інструменти. Велику роль в цьому відіграють єдині підходи щодо принципів та методів оцінювання з метою ідентифікації екологічних характеристик та загальних переваг продукції протягом її життєвого циклу згідно з міжнародними стандартами.

В Україні ринкова доля екологічних товарів і послуг становить близько 1%. Розпочато впровадження сталих публічних закупівель, але застосування цього підходу на національному рівні потребує розвитку ринкового потенціалу, певних змін у законодавстві, розробки методичних рекомендацій, інформації та підвищення обізнаності державних замовників і постачальників.

У зв’язку з цим члени ДГ відзначили необхідність:

• Приєднання Уряду України до переговорного процесу, який зараз ведеться в рамках СОТ щодо Угоди про екологічні товари;
• Імплементацію Директиви 24/2014 щодо запровадження екологічних, соціальних та економічних критеріїв (критеріїв сталості – англ.) у якості критеріїв відбору (у технічних специфікаціях) та вибору (нецінові критерії);
• Проведення інвентаризації стану ресурсів, особливо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та формування актуальної бази інвестиційних пропозицій;
• Дотримання сторонами положень Угоди про асоціацію згідно з пунктом 2 статті 136 «Автомобільний, залізничний та внутрішній водний транспорт» з метою практичної лібералізації транспортних операцій, що дозволить вільний рух товарів і збереження робочих місць в автомобільній промисловості;
• Забезпечити участь українського бізнесу в проектах і програмах, що підтримуються ЄС, спрямованих на сприяння сталій торгівлі, зокрема продукції та послуг, що відповідають міжнародним екологічним і соціальним стандартам;
• Забезпечити реалізацію навчальних програм що спрямовані на пошук партнерів, а також з маркетингу, митних процедур, галузевих напрямів технічного регулювання, оцінки відповідності (сертифікації) продукції, підвищення кваліфікації (перепідготовки) персоналу.

Торгівля і робоча сила

За даними Індексу глобальних прав (ITUC), Україна є однією з країн з найбільшими порушеннями прав профспілок та працівників. Держава ратифікувала основні конвенції МОП, зокрема конвенції про мінімальну заробітну плату та захист заробітної плати, правила безпеки праці, управління та соціального забезпечення, але практична реалізація їх положень поки лишається на низькому рівні. Пріоритет у сфері трудових відносин має надаватися впровадженню міжнародних трудових стандартів, законодавства та практики ЄС щодо соціальної політики, зайнятості та праці, безпеки та охорони здоров’я на виробництві, колективних переговорів, соціального діалогу, реформи трудового права з метою забезпечення балансу інтересів соціальних партнерів та захист прав працівників відповідно до основних пріоритетів конвенції МОП (81, 122, 129, 144, 167). Україна також ратифікувала Європейську соціальну хартію, але з дев’яти статей Хартії (статті 1, 5, 6, 7, 12, 13, 16, 19 і 20) вона не ратифікувала статті 12 (право на соціальне забезпечення), 13 (право на соціальну та медичну допомогу) та 19 (право трудящих-мігрантів та членів їх сімей на захист та допомогу). Не ратифікований також і Додатковий протокол 1995 року про порядок колективних скарг.

Повна реалізація прав і свобод організацій роботодавців і профспілок в Україні повинна враховувати тенденції розвитку українського суспільства, такі як децентралізація, підвищення ролі інститутів громадянського суспільства та європейської інтеграції.

Реформування трудового законодавства України повинно відбуватися з широким залученням соціальних партнерів. При прийнятті проекту нового Трудового кодексу України важливо не допустити обмеження прав профспілок. Запропонований Урядом України проект Трудового кодексу обмежить права працівників на захист заробітної плати та зменшить соціальний захист громадян взагалі.

Виходячи з цього члени ДГ:

• Підтримали розширення можливостей усіх зацікавлених організацій, зокрема інститутів громадянського суспільства в участі у соціальному діалозі на галузевому та національному рівнях, поступове наближення національної моделі соціального діалогу до кращих європейських практик; закликали до публічних дебатів і консультацій профспілки при прийнятті законів і підзаконних актів, що можуть порушувати права робітників і профспілок;
• Акцентували увагу на тому, що середня мінімальна заробітна плата в Україні становить 4173 грн. (131 EUR) на місяць. Державним бюджетом України на 2019 рік встановлений прожитковий мінімум майже на половину фактичного розміру від розрахованого Мінсоцполітики України. Отже, всі інші показники, розраховані на основі прожиткового мінімуму, виявляються нижче їх реальних власних значень.
• Відзначили, що в Україні є найнижчий середній дохід від заробітної плати серед країн Європи. У листопаді 2018 року середня заробітна плата в державі становила 9161 грн. (288 євро). Середньомісячна заробітна плата жінок у третьому кварталі 2018 року знизилася до 76,1% заробітної плати чоловіків. Працівники державного сектору складають основну групу працюючих за найнижчу зарплату. Це стосується головним чином працівників охорони здоров’я та соціальних працівників, заробітна плата яких станом на листопад 2018 року становила лише 65% від середньої заробітної плати по країні.
• Акцентували увагу на тому, що Україна залишається однією з найбідніших країн у світі за рівнем життя. Згідно з Програмою розвитку ООН (UNDP), понад 60% населення України живе за межею бідності. Україна посіла 84 місце у рейтингу індексу розвитку людського потенціалу 2016 року порівняно з 55 місцем у 2015 році.
• Відзначили, що низька заробітна плата в офіційній економіці також пов’язана з ситуацією коли більшість працівників отримують додаткову винагороду від роботодавців «у конверті». Обсяг таких виплат як правило перевищує рівень офіційної заробітної плати. Також багато працюючих прагнуть доповнювати свою низьку офіційну заробітну плату працюючі в однієї організації, додатковими неофіційними надходженнями в інших місцях. Ситуація що склалась на практиці має негативні наслідки як для надходжень до бюджету, так і для адекватності соціальних виплат для багатьох українців.

Члени ДГ висловили занепокоєння у зв’язку з невиконанням підвищення мінімальної заробітної плати та вчасних виплат заробітної плати в Україні. Заборгованість з виплати заробітної плати в Україні продовжує зростати, і станом на 01 грудня 2018 року перевищила 2,8 млрд. грн. (89 млн. Євро). 113,6 тисяч працівників підприємств не отримують заробітну плату вчасно; заборгованість становить 1,6 млрд. грн. (51 млн. євро).

• Щодо інспекції з питань праці, учасники Форуму вітають ратифікацію конвенцій МОП 81 (Інспекція з праці в промисловості та торгівлі) та 129 (Інспекція з праці в сільському господарстві), але підкреслюють, що такі інспекції обмежені положеннями Закону України «Про основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності».
• При цьому важливо зазначити, що понад 400 нормативно-правових актів і 5000 національних стандартів пов’язаних з охороною та безпекою праці було скасовано у 2015-2018 роках, що призвело до збільшення кількості професійних захворювань і масових порушень прав працівників у сфері охорони праці. Формат колективного договору не включає ані положень щодо залучення соціальних партнерів до розробки макроекономічної політики, політики ринку праці, ані заходів щодо запобігання подальшого зубожіння працюючого населення, заходів щодо підтримки зайнятості молоді та зменшення неправомірної зайнятості. Крім того, робота національного тристороннього соціально-економічного комітету не є регулярною, а його рішення мають консультативний характер.
• Члени ДГ висловили свою стурбованість надмірно складним механізмом реалізації права на страйк, включаючи ряд обмежень, що ускладнює застосування цього права робітниками.

Торгівля, довкілля та клімат

Україна повинна прискорити процес наближення свого законодавства з питань довкілля та клімату відповідно до графіку, встановленого Угодою про асоціацію, і звернути особливу увагу на ті сфери, де досі не досягнуто прогресу, зокрема, промислове забруднення, охорона атмосферного повітря та захист природи.

У цьому відношенні члени ДГ:

• Привітали запровадження таких інструментів, як стратегічна екологічна оцінка та оцінка впливу на довкілля, і підкреслили необхідність завершення реформи системи державного екологічного нагляду та моніторингу довкілля;
• Вважають надзвичайно важливим, щоб Підкомітет з торгівлі і сталого розвитку виокремив питання зміни клімату як одне із надважливих в контексті торгівлі та сталого розвитку. Зазначили що відсутність в Україні тарифікації вуглецю унеможливлює прискорення розвитку низьковуглецевого ринку та залучення в цей сектор додаткових інвестицій;
• Висловили занепокоєння:
• нераціональним використанням ґрунтів та лісових ресурсів, що призводить до порушення балансу екосистеми та посилює чинники впливу на зміни клімату, що має транскордонний, і, навіть, глобальний характер;
• неупорядкованим використанням пестицидів та інших отрутохімікатів при обробці сільськогосподарських угідь, що призводить до значного зростання загрози життю та здоров’ю людей та тварин, погіршенню стану довкілля та забрудненню поверхневих і ґрунтових вод в значних масштабах.

Стан добробуту тварин, фітосанітарні та санітарні норми в Україні

Відповідно до пункту 2 статті 290 глави 13 Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ) щодо торгівлі та сталого розвитку, Україна має наблизити свої закони, правила та адміністративну практику до acquis ЄС. Це є основою для прийняття нормативно-правової бази із врахуванням та забезпеченням дотримання економічних, соціальних та екологічних інтересів (ст. 289 § 2).

Наближення до acquis ЄС не лише призводить до збільшення експорту Україною товарів і послуг, а також до участі в європейських і глобальних ланцюгах цінностей, збільшення обсягів виробництва товарів і послуг за рахунок збільшення прямих іноземних інвестицій ЄС, які є більш інноваційні, екологічні та враховують соціальні стандарти. ДГ ЄС вітає реформи, впроваджені Україною протягом останніх років, і закликає до їх прискорення. ДГ ЄС також визнає, що існує низка інструментів, розроблених ЄС, які доступні для України, такі як підтримка Фонду енергоефективності на суму 50 млн. Євро.

ПВЗВТ місить положення, що закликає торгівлю сприяти сталому розвитку (стаття 293). За змістом ця стаття підкреслює, що торгівля «повинна сприяти сталому розвитку у всіх її вимірах» і що «Сторони намагатимуться сприяти торгівлі продуктами, які сприяють сталому розвитку». Добробут тварин пов’язаний як безпосередньо, так і опосередковано зі сталим розвитком. Згідно зі статтею 404 ПВЗВТ між Україною та ЄС, добробут тварин чітко визнається як особливість сталого сільського господарства. Він також сприяє сучасному розвитку сільському господарству на основі передового досвіду, однак ДГ ЄС зазначає що Україною не було зроблено жодних зусиль для реформування фітосанітарного та ветеринарного контролю, щоб наблизити його до стандартів ЄС.

Тому важливо, щоб Україна досягла прогресу щодо узгодження своїх стандартів добробуту тварин з ЄС з точки зору сталого розвитку. Преференції, надані, зокрема, м’ясу птиці, молокозаводам, яйцям та яєчним продуктам, навіть у формі тарифних квот, були зроблені беззастережно і призвели до значного збільшення українського імпорту цієї продукції до ЄС. Збільшення імпорту, особливо яєць і яєчних продуктів, відображає прогрес у санітарних умовах. Однак українське законодавство про благополуччя тварин є все ще дуже слабким. Це є ще більш актуальним питанням, оскільки м’ясо птиці та яєчні виробництва здебільш постачається від фермерських господарств інтенсивного методу виробництва, де тваринам відмовляють в самих основних умовах добробуту. Інтенсивні методи ведення сільського господарства також негативно впливають на довкілля, щоденне використання антибіотиків сприяє розвитку антимікробної резистентності, що вважається великою загрозою як для здоров’я людини, так і для тварин. Таким чином, ПВЗВТ дотепер стимулювала торгівлю дуже нежиттєздатними продуктами, і обидві сторони повинні працювати над виправленням цієї тенденції.

• Члени ДГ ЄС закликають Україну скоротити поточний передбачений перехідний період до наближення законодавства ЄС щодо захисту тварин від 2026 року до 2023 року. Виходячи з вимог статті 404 ПВЗВТ щодо сприяння сучасному сільському господарству та впровадженню передового досвіду, вони зазначають що в цьому напряму не було зроблено жодних зусиль для реформування фітосанітарного та ветеринарного контролю в Україні, щоб наблизити їх до стандартів ЄС. На практиці оператори, які відповідають стандартам ЄС, вважали, що більшість технічних і сертифікаційних вимог не потрібні, але на полях не існує ефективного управління.

На цьому етапі для України стало актуальним проведення реформи фітосанітарних та ветеринарних контрольних органів, створення нової загальнонаціональної системи контролю та моніторингу рослин, а також прийняття нових національних стандартів якості зернових та олійних культур відповідно до міжнародних стандартів.

Торгівля та стале управління лісами

Не існує ринкових інструментів для досягнення сталого управління лісами, які мають важливе значення в контексті Угоди про асоціацію, зокрема, добровільну лісову сертифікацію. Розвиток такої сертифікації дозволяє враховувати інтереси інститутів громадянського суспільства та місцевих громад, поважати норми МОП, зберігати біорізноманіття, забезпечувати невичерпне використання лісових ресурсів і підтверджувати виконання цих та інших вимог третьою незалежною стороною.

• Члени ДГ вказують на відсутність незалежної багатосторонньої та єдиної дискусійної платформи щодо сталого лісового господарства та формування національної лісової політики та стратегії розвитку та закликають до вимог щодо законності та сталості походження деревини відповідно до Регламенту лісового господарства. При виконанні своїх вимог імпортери стикаються з відсутністю інформації про законність походження деревини та численні непорозуміння через недостатню обізнаність щодо змісту регулювання, низьку відповідальність перед партнерами по всьому ланцюгу поставок, відсутність пояснювальної роботи. та комунікації з цих питань, а також відсутність координації з боку органів влади.

Торгівля та відновлювані джерела енергії

Члени ДГ відзначають значний вплив енергетичного сектору на стале економічне зростання з точки зору довкілля, клімату та безпеки, і підкреслюють необхідність продовження програм розвитку альтернативних джерел енергії та підтримки проектів з енергоефективності, збереження ресурсів та впровадження технологій чистого виробництва.

Співпраця у сфері управління рибними ресурсами Чорного моря

• Члени ДГ підтримують рекомендацію ЄС щодо дотримання міжнародних зобов’язань України та розгляду можливостей стати повноправним членом Генеральної комісії з рибальства в Середземномор’ї, тим самим зміцнюючи її позиції в організації.

Див. також мовою оригіналу