Серйозна розмова про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС

Дійсно, для збільшення експорту потрібен час і ще раз час. І досвід Македонії це добре показує, що не можна відразу скористатися всіма перевагами зони вільної торгівлі з ЄС. Швидше за все, й Україні доведеться пройти цей етап десятиліття, поки вона навчиться заробляти на експорті до ЄС. Швидких перемог тут немає і не буде.

Зараз намагаються зайвий раз не згадувати про угоду України з ЄС про асоціацію, але це не означає, що її не існує. Ця угода підписана, і з 1 січня 2016 року почала діяти зона вільної торгівлі з ЄС. Але обіцяного економічного дива немає. Єдина зміна полягає в тому, що тепер польське посольство стало частіше видавати трудові візи українцям, те ж саме можна сказати і про посольства Чехії, Словаччини та Угорщини. Що ж стосується припливу закордонних інвестицій з ЄС, про це тільки говорять, і то вже все менше і менше.

При підписанні угоди про асоціацію з ЄС емоції переповнювали, адже заздалегідь не можна було оцінити наслідки підписання угоди про асоціацію з ЄС. На даний момент більше двадцяти країн світу мають угоди з ЄС, аналогічні до тієї, яку підписала Україна, і ще близько десяти країн світу хочуть такі ж підписати. В України є можливість порівняти досвід інших країн, які підписали угоди про асоціацію з ЄС і створили з ЄС зону вільної торгівлі. Брати для порівняння Андорру та Сан-Маріно, швидше за все, не варто, а ось близькі по духу Україні країни, які ще не є членами ЄС, а мають лише статус асоціативного члена ЄС, цілком можна і варто. Це дозволить з певною вірогідністю оцінити, що чекає економіку України в нових умовах після створення зони вільної торгівлі.

У 2011 році Сербія підписала аналогічну угоду про асоціацію з ЄС, у 2010 році – Чорногорія, у 2009 році – Албанія. Ще раніше, у 2001 році – Македонія. Багато в чому ці країни можна порівняти з Україною, і щодо успіхів, і щодо проблем економіки.

Якщо взяти за основу звичайний показник ВВП на душу населення в поточних цінах, який публікує Світовий банк, то можна помітити, що ВВП на душу населення в Сербії, Чорногорії та Албанії після підписання угоди про асоціацію з ЄС не тільки не виріс, а впав. А ось у Македонії у 2001 році ВВП на душу населення був 1875 доларів, а в 2015 році склав вже 4853 долари. Але Македонія, можна сказати, старожил угоди про асоціацію з ЄС. Що ж стосується України, то у 2013 році ВВП на душу населення був 3986 доларів, а в 2015 році тільки 2115 доларів. Україна багато в чому повторює досвід Чорногорії й Албанії. Створення зони вільної торгівлі з ЄС не тільки не дає стимул для різкого зростання економіки, а, скоріше, навпаки, створює проблеми для економіки в цілому. Доводиться перебудовувати економіку, а це завжди втрати. Те ж саме й у нас, крім російської агресії, має місце і падіння економіки, тому що старі ринки збуту Україна втратила, а нові ринки збуту в ЄС ще не знайшла. Для цього потрібні роки і навіть десятиліття. Македонія саме показала, що перший ефект від асоціації з ЄС Україна може побачити не раніше ніж в 2025 році. Швидко нічого не робиться. Ми почали цей шлях і тепер треба його пройти. Не так швидко, як хотілося б, але, в цілому, є надія, що в майбутньому угода про асоціацію з ЄС допоможе Україні через десять-п’ятнадцять років за рівнем ВВП на душу населення досягти рівня Македонії.

На сайті Світового банку є також дані про динаміку зарубіжних інвестицій. З них можна зробити висновок, що наявність асоціації з ЄС ніяк не стимулює зростання зарубіжних інвестицій. Та ж Македонія в 2000 році отримала від іноземних інвесторів 215 млн дол., а в 2015 році всього 257 млн дол. Інвестори асоціацію розглядають лише як один з договорів про співпрацю. Прийняття рішення про інвестування грошей в ту чи іншу країну – справа більш складна і не залежить від наявності угоди про асоціацію з ЄС.

Створення зони вільної торгівлі з ЄС має стимулювати експорт країн. У даному напрямку Македонія, можна сказати, досягла найбільших успіхів. На момент підписання угоди про асоціацію з ЄС загальна сума експорту Македонії становила 1,1 млрд дол., а вже у 2015 році майже 5 млрд дол. Що ж стосується Сербії, Чорногорії та особливо Албанії, то зростання експорту було невеликим й істотно на економіку цих країн не вплинуло. В Україні взагалі сталося падіння експорту після створення зони вільної торгівлі з ЄС майже удвічі. Дійсно, для збільшення експорту потрібен час і ще раз час. І досвід Македонії це добре показує, що не можна відразу скористатися всіма перевагами зони вільної торгівлі з ЄС. Швидше за все, й Україні доведеться пройти цей етап десятиліття, поки вона навчиться заробляти на експорті до ЄС. Швидких перемог тут немає і не буде. А поки що, ми всі втрачаємо.

Завжди хочеться швидкого економічного дива. Але економіка не любить суєти, а, тим більше хаосу і безладу. Так що Україні і, насамперед, українцям, потрібно зрозуміти, що перші позитивні результати від асоціації з ЄС будуть помітні тільки через десять років, у кращому випадку. Але вони будуть. А поки українці мають можливість тимчасово попрацювати на заробітках у ЄС. До речі, саме це і робить велика частина населення Македонії, Сербії, Албанії та Чорногорії. Ми в цьому напрямку проводимо ту ж політику експорту робочої сили, як найбільш швидкої можливості заробити за рахунок асоціації.

Олександр Охріменко

Джерело: ua.112.ua