Чим запам’ятався бізнесу глава МЕРТ Айварас Абромавичус
Несподівано міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус заявив, що подав у відставку. Про звільнення повідомили і члени його команди: заступники Максим Нефьодов, Юлія Клименко, торговий представник України Наталія Микольська. Рішення Абромавичуса викликало величезний резонанс. Мабуть, вже всі висловили своє ставлення до заяви міністра. Одні главу МЕРТ захищають, відзначаючи “мужність” його вчинку. Інші говорять про те, що відставка напередодні запланованого у Верховній Раді звіту уряду – це спроба зняти із себе відповідальність за відсутність реформ. 112.ua розібрався, чого (не) встиг досягти Айварас Абромавичус на посаді глави МЕРТ
Абромавичус підкреслював, що він є “дуже ліберальним” і ставить перед собою завдання “дерегулювати максимально всі процеси в економіці, щоб дати бізнесу дихати”. А згідно з коаліційною угодою і “Стратегією реформ 2020”, Україна до 2020 р. має піднятися зі 112-го місця в рейтингу легкості ведення бізнесу та увійти до першої двадцятки, а в рейтингу глобальної конкурентоспроможності увійти до топ-40.
Бізнес задоволений дерегуляцією
Виступаючи у Верховній Раді через рік і місяць після свого призначення, 29 січня Айварас Абромавичус підбив підсумок: “Загалом за рік ми разом з вами скасували понад 100 регуляторних бар’єрів, на 40 відсотків скоротили кількість дозвільних документів. План дерегуляції виконано на 72%. Але це тільки початок. З того ж плану з дерегуляції у Верховній Раді є 30 законопроектів. Ми чекаємо тематичних днів у парламенті, дня економічного розвитку і дня поліпшення бізнес-клімату, щоб розглянути і прийняти ряд необхідних документів. Економічний ефект від дерегуляції обчислюється мільярдами гривень”.
Експерти відзначають, що одне з найважливіших досягнень МЕРТ в цьому напрямі – спрощення торговельних процедур. Міністр Абромавичус заявляв, що це одне з основних завдань його відомства. МЕРТ підготувало, а Рада 4 листопада ратифікувала Угоду СОТ про спрощення процедури торгівлі, яка, зокрема, передбачає ряд спрощень і прискорення процедур митного контролю. Наприклад, створення “єдиного вікна”, тобто установи, куди експортер або імпортер буде подавати пакет документів. Або дозвіл на митне оформлення за копіями документів, а не оригіналів. За словами торгового представника України Наталії Микольської, це значно скоротить, а головне – здешевить процедуру для перевізника, оскільки товар не буде затримуватися на митниці, а оборотні кошти не будуть заморожені.
Справа в тому, що здійснення зовнішньоторговельних операцій в Україні займало до 30 днів, витрати на нього досягають 2-2,5 тис. дол., а кількість необхідних для цього документів – 8-9. Це все вдвічі повільніше, дорожче і складніше, ніж у розвинених країнах світу. Тепер же оформлення експорту скоротилася з 29 до 8 днів, а імпорту – з 28 до 11.
Основні зусилля в дерегуляції МЕРТ направило на створення умов для збільшення експорту. Крім того, були домовленості з окремими країнами про спрощення торговельних процедур. Наприклад, з Єгиптом домовилися спростити процедуру переміщення та митної оцінки експортно-імпортних операцій. Почалися переговори про ЗВТ з Туреччиною, Канадою.
Серйозним кроком, за словами виконавчого директора Європейської бізнес-асоціації Ганни Дерев’янко, стало скасування монополії “Укрекоресурси”. Ця компанія стягувала збір з імпортерів за ввезення продукції в упаковці нібито на створення і роботу потужностей для переробки відходів цієї упаковки. З цією компанією безуспішно боровся попередник Абромавичуса Павло Шеремета. “Одного разу мені сказали, щоб не чіпав її, тому що ця компанія потрібна для потоку грошей для виборчої кампанії однієї з партій. Іншого разу мені сказали, щоб не чіпав її, бо вже дві партії отримували фінансування через неї”, – обурювався екс-міністр на саміті YES.
Проблему з утилізацією відходів ще до кінця не врегульовано, зазначає Ганна Дерев’янко. Для її вирішення необхідно ухвалення Верховною Радою нової редакції Закону “Про відходи”, а також спеціалізованого закону про відходи упаковки. “Проте полегшення полягає в тому, що компанії тепер можуть вибирати операторів з утилізації, співпрацювати з приватними структурами, в цьому напрямі з’явилася конкуренція”, – зазначила вона.
Спільно з Мінагропродом було скасовано майже 13 тис. радянських ГОСТів, розроблених до 1992 р.
При цьому міністерство практично відмовилося від державного регулювання цін на продукти харчування. У попередні роки розробником більшості регуляторних актів такого плану було саме Міністерство економіки. У підсумку навіть пекарі зважилися на підняття відпускних цін на свою продукцію. У принципі, харчовики повинні бути вдячні команді Абромавичуса, але ось кишені українців від такої політики ще більше спорожніли.
“МЕРТ у період перебування на посаді Абромавичуса разюче відрізнялося від того, яким Мінекономіки було раніше. Безумовно, у нас були певні розбіжності, але ми бачили, що міністерство працює ефективніше, ніж раніше. Були принципові зміни, і ми не бачили корупції, особистих інтересів. Команда міністра йшла назустріч, намагалися дослідити, розібратися”, – зазначив голова асоціації “Укркондпром” Олександр Балдинюк.
За його словами, у відповідь на звернення Асоціації міністерство сприяло затвердженню у Верховній Раді документів, необхідних для створення Зони вільної торгівлі з Таджикистаном. Після того як у цій країні приймуть всі необхідні формальності, українські кондитери зможуть ввозити свою продукцію без мита.
Крім того, за словами Балдинюка, розпочато роботу з впровадження в дозвільній системі принципу “мовчазної згоди” у тому вигляді, в якому він діє в Євросоюзі. Тобто у разі якщо у встановлений строк державні органи не дали обґрунтованої відмови, можна працювати так, якби було отримано дозвіл. “В Україні донедавна держоргани могли дати відмову і після того, як сплив відведений термін, і це створювало передумови для вимагання хабарів. Коли підприємець починав роботу, а через тиждень до нього приходили та казали, що він повинен призупинити її, людина ставала поступливою”, – зазначає Балдинюк.
Відкритість для діалогу бізнесу і МЕРТ відзначають і в асоціації “Укргорілка”. За словами гендиректора асоціації Володимира Остапюка, було виконано величезну роботу. Зокрема, був підготовлений законопроект про скасування імпортної та експортної ліцензії на алкоголь і тютюн, який поки що прийнято в першому читанні (реєстр. № 2498а). МЕРТ з 20 вересня дозволив імпорт алкоголю без обов’язкової сертифікації УкрСЕПРО. Також були внесені зміни в наказ від 14.02.2002 N 42 про скасування узгодження в ДФС одержання імпортної чи експортної ліцензії. “Раніше компаніям доводилося чекати місяцями узгодження й отримання ліцензій”, – зазначає Остапюк.
Серед важливих для бізнесу кроків він зазначає скасування обов’язкової сертифікації на внутрішньому ринку, роботу над внесенням необхідних змін у галузеві держстандарти. “Ще дуже багато ініціатив у роботі, і дуже шкода, якщо її буде припинено”, – говорить Остапюк.
Є й категорії бізнесу, в яких діяльністю МЕРТ не цілком задоволені.
“Як керівник галузевого об’єднання роботодавців підприємств гірничо-металургійного комплексу можу сказати, що особисто у мене від співпраці з міністром Абромавичусом та його заступниками залишилося двояке враження. З одного боку, це досить відкрита команда, яка завжди демонструвала готовність до діалогу, в тому числі й з великим промисловим бізнесом. Вони дуже серйозно просунулися в сфері дерегуляції, держзакупівель, зовнішньоекономічної діяльності. Це факт, і ми вдячні їм за це. Окремі позитивні результати від їхньої діяльності ми ще навіть не встигли відчути, вони проявляться з деякою затримкою в часі. З іншого боку, я не повною мірою поділяю ліберальні або навіть лібертаріанські погляди нинішнього керівництва МЕРТ на роль держави в економіці. На мій погляд, на даному етапі розвитку національної економіки роль держави повинна бути більш активною, і не можна все віддавати на відкуп ринку. На конкретному прикладі більшість учасників галузі, яку я уповноважений представляти, залишилися незадоволені тими експериментами, які проводилися МЕРТ на ринку брухту і відходів чорних металів, що у підсумку призвело до рекордних обсягів експорту цього найважливішого металургійного сировини на шкоду внутрішньому споживачеві”, – заявив голова Ради Федерації металургів України Сергій Біленький.
За його словами, металурги “очікували і більш дієвої підтримки МЕРТ у протистоянні вантажовласників з Мінінфраструктури та “Укрзалізницею” з приводу доцільності підвищення вантажних залізничних тарифів.
STOP-приватизація
Після приходу на посаду Абромавичус заявив, що сотні неефективних держпідприємств країні не потрібні, і МЕРТ збирається їх позбутися. Однак міністр, мабуть, не зрозумів, що приватизація в Україні – це головний камінь спотикання, яблуко розбрату, камінь, на який натрапляє коса будь-якої влади. Догодити всім олігархам, які хочуть урвати більш жирний шматок, практично нереально, не кажучи вже про “продати по-чесному”.
Власне, олігархи, в тому числі від влади, і заблокували приватизацію. Формально головною перешкодою для приватизаційних процесів була відсутність законодавства, яке б відкривало шлях до професійної прозорої приватизації”. Насправді ж активи, очевидно, поки не поділили, а тому добро на приватизацію “сірі кардинали” не дали. Виступаючи в Раді, Абромавичус іронічно дякував депутатам за те, що “з 16-ї спроби все-таки був прийнятий, хоча, на жаль, тільки в першому читанні, законопроект 2319а-д”. Це вже потім міністр відкрито заявить, що йому заважали працювати в цьому напрямі, нав’язували “потрібних” людей.
Законопроект, розроблений МЕРТ, розширює вимоги до розкриття інформації з боку потенційних покупців держкомпаній, накладає заборону на участь у приватизації фізичних та юридичних осіб країни-агресора (Росії).
“Хотілося б в ідеалі зробити таку приватизацію, де не тільки росіяни не могли б брати участі, але й наші олігархи не могли б брати участі”, – сказав Абромавичус у жовтні 2015 р. За його словами, досвід передачі держпідприємств олігархам показав неефективність управління такими підприємствами. Поки це тільки мрії міністра-романтика. У Раді законопроект вдало заблоковано.
Відзначимо, що в проект держбюджету на 2016 р. Кабмін заклав 17,1 млрд грн надходжень від приватизації. На продаж можуть бути виставлені підприємства добувної промисловості, енергетичної та нафтогазової, транспортної та будівельної галузей, сільського господарства, а також хімічної промисловості. У 2015 році Кабінет міністрів затвердив перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації (постанова Кабінету міністрів № 271 від 12 травня 2015 року). За пропозицією уповноважених органів управління до переліку було включено понад 300 державних об’єктів.
Найбільш привабливі для інвесторів активи, як відзначають експерти, це: “Одеський припортовий завод” – одне з найбільших підприємств хімічної галузі України, безуспішні спроби продажу якого робляться з 2009 року; ПАТ “Сумихімпром” – завод хімічної промисловості; “Центренерго” – одна з найбільших енергогенеруючих компаній. Серед привабливих для інвесторів – державні пакети акцій ВАТ “Тернопільобленерго”, ВАТ “Запоріжжяобленерго”, АК “Харківобленерго”, ПАТ “Хмельницькобленерго”, ПАТ “Миколаївобленерго”, ПАТ “Одеська ТЕЦ”, ПАТ “Херсонська ТЕЦ”, ПАТ “Миколаївська ТЕЦ”, ПАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”.
Нескінченний потік розслідувань українських ЗМІ говорить про бажання людей з керівництва країни і наближених до них осіб також взяти участь у переділі цієї власності. Тому в цьому напрямі зусилля МЕРТ були нівельовані Верховною Радою і групами впливу в ній.
“Абсолютно очевидно, що саме приватизація, точніше, її відсутність, стала причиною відставки міністра економіки. Саме критична маса сплетіння інтересів більш ніж двохсот фінансово-промислових груп навколо кадрових питань за 70 найбільшими держпідприємствами країни і видавила принципового іноземця з посади. Ініціатива щодо переведення найбільших підприємств країни під крило Мінекономіки порушила хитку рівновагу, потрібно терміново зміцнити Міністерство, що стало ключовим, перевіреними кадрами, литовсько-український міністр взбрикнув і…”, – написав на сторінці у Facebook Олексій Зубрицький, радник міністра аграрної політики та продовольства України, член конкурсної комісії, яка вибирала главу “Укрспирту”.
“Збиткова” держвласність
У перші місяці на посаді міністра Абромавічус заявляв, що стурбований збитковістю більшості державних компаній. Але насправді з них отримують пристойні доходи їх “тіньові” власники. Простою мовою, підприємства “доїли” впливові клани, а в формальної звітності малювали збитки.
“У державних компаніях на даний момент є певна асиметрія інформації. Це означає, що ті люди, які керують цією компанією і ті, які мають вплив на цю компанію, вони мають повністю інша якість інформації про фінансове становище компанії, ніж власники – то є держава. І це звичайно потрібно змінити”, – говорив Абромавічус.
Міністр активно змінював менеджмент на державних підприємствах. Сам він виділив “призначення кількох дуже ефективних керівників, таких як Олег Прохоренко в “Укргазвидобування”, який вже заощадив мільярди гривень для держави”.
У компанії була підвищена заробітна плата працівникам, а оклад Прохоренко склав 398 тис. гривень. “За 6 місяців роботи компанія заробила 1,6 млрд грн. У нас повністю нова команда керівників, які прийшли з приватного бізнесу і міжнародних компаній. Для нас високі оклади – це нормальна справа. Для того, щоб цей ефект можна було підтримувати, людям потрібно давати нормальні зарплати”, – прокоментував сам Прохоренко розмір свого окладу.
Втім, за словами міністра, в держкомпаніях були і “проблеми з призначеннями” і кілька кадрових конкурсів “було зірвано”. “Не можу позбутися від трьох керівників держкомпаній “Укрхимтрансамиак”, “Гірничо-хімічна корпорація” і “Електроважмаш”. Не знаю, навіщо ці товариші тримаються за свої крісла. Вчетверте керівник “Електроважмашу” повертається на підприємство шляхом внесення до реєстру свого імені – це чисто рейдерська схема середини 90-х, як я вже сказав, не знаю, що він там забув: чи спортивний костюм він там забув і джим не може сходити, або якісь грамоти, які “попередники” там понадавали йому, або “золотий батон”, або “золоту ручку”. Але це звичайно показує безпорадність влади, на жаль, і це не добре”, – заявив він, виступаючи з трибуни Верховної Ради. Пізніше звинувачення вивели на ім’я Ігоря Кононенка, який нібито займався деякі держкомпанії. Сам депутат, ясна річ, це все заперечує.
“Поки Мінекономіки займалося безглуздою роботою з побудови холдингових надбудов над головними підприємствами – годівницями країни, воно нікому не заважало. Точкою перелому, визначила відставку прибалтійського реформатора було рішення забрати у профільних міністерств під своє управління 70 найбільших держпідприємств країни, а, відповідно, і право призначати менеджмент цих підприємств. Якщо раніше профільні міністри отримували свою околосмертельную порцію компромату під час кадрових баталій за 3-4 великих підвідомчих підприємства, то концентрація в одному міністерстві кадрових повноважень по сімдесяти найбільшим годівниць країни означало одночасно перейти дорогу приблизно двомстам вітчизняним фінансово-промисловим ОЗГ з усіма наслідками”, – написав у своєму блозі радник міністра аграрної політики і продовольства України Олексій Зубрицький.
Абромавічус зазначає, що за попередніми підрахунками, збитки держкомпаній в минулому році скоротилися з 117 млрд грн-до 16 млрд грн. Скорочення відбулося на 100 млрд грн.
Серед особливо значущих кроків міністр також виділив реформу корпоративного управління НАК “Нафтогаз України”, який був переданий з багаторічного управління Міненергетики в підпорядкування МЕРТ. І на якому проводять експериментальну реформу управління держвласністю. За експериментом стежать в ЄБРР.
“До кінця березня ми очікуємо формування наглядової ради з п’яти членів. Троє з них будуть абсолютно незалежними. Над цим працює найкраща рекрутингова компанія з підбору незалежних директорів з Лондона”, – повідомив Абромавічус, зазначивши, що мета реформи – ізолювати “Нафтогаз України” і ключові держкомпанії від політичного впливу “згідно найкращим принципам світової практики”. В ідеалі, “Нафтогаз” стане працювати за тими ж принципами, що і звичайне комерційне підприємство.
Директор з досліджень Центру економічної стратегії Андрій Бойцун в інтерв’ю порталу “Дело” відзначає, позитив у тому, “що з визначення акціонерів прибрали Міненерговугілля, вирішивши фундаментальний конфлікт інтересів Міненерговугілля як “полисимейкера” (органу, відповідального за вироблення політики для енергетичної галузі) і як власника однієї з компаній, що працюють в цій же галузі”. При цьому він не схвалює передачу “Нафтогазу” у відання МЕРТ. “По-перше, це не відповідає принципу централізації функції власності — не зовсім ясно, хто здійснює права акціонера і, відповідно, не вирішується проблема відповідальності. Сподіваюся, це тимчасове рішення, і в найближчому майбутньому буде створено держхолдинг, який передадуть “Нафтогаз”, – говорить він.
До реформи “Нафтогазу” Україну підштовхнули брак грошей і міжнародні кредитори. Кредити ЄБРР на реконструкцію газопроводів видавалися з умовою реформування цієї держмонополії. ЄБРР навіть найняв консультантів: PricewaterhouseCoopers (в частині зміни організаційної структури) і Baker & McKenzie (в частині змін у законодавстві). Так пішов процес розробки плану реформи корпоративного управління. Зокрема В газовому секторі, корпоративне управління в держкомпаніях має бути приведене у відповідність з принципами ОЕСР. Кабмін буде зобов’язаний змінити статут і чітко записати, хто є акціонером “Нафтогазу”.
Подібним шляхом у МЕРТ мають намір діяти і щодо реформування управління в інших держкомпаніях. До речі, кворум зборів акціонерів у компаніях з участю держави Рада змінювала без участі МЕРТ. Це був проект депутатів по боротьбі з Ігорем Коломойським, який потім плавно перетік в політичний скандал.
В період перебування на посаді міністра Абромавичуса було припинено справу про банкрутство ДП “Укрбурштин”, основним активом якого є найбільше родовище бурштину в Україні – Олексіївка в Рівненській області, площею – 1 027 га. За даними ЗМІ, оціночні запаси родовища – більше 200 тонн бурштину.
“Позиція Мінекономрозвитку залишається незмінною. Ми вважаємо, що держава повинна, зрештою, встановити контроль над власними активами. Тому необхідно негайно припинити справу про банкрутство “Укрбурштына” і почати сплату боргу кредиторам компанії з фінансового ресурсу її власника: ДАК “Українські поліметали”. Ми також вважаємо доречним жорсткий громадський контроль над виконанням рішення суду”, – прокоментували тоді це рішення в МЕРТ.
Держзакупівлі: ProZorro і ProStto?
Втрати від прямої корупції та неефективного управління у сфері держзакупівель становили близько 20% всього їх обсягу – 50 млрд грн щорічно. В таку цифру оцінив тендерну корупцію в країні глава уряду Арсеній Яценюк 17 січня у своєму недільному зверненні.
За словами Абромавичуса, реформа системи проведення держзакупівель стояла окремим викликом для його команди. Тут було зроблено дві резонансні речі. Перший – це створення електронної системи ProZorro. Система працює з лютого 2015 року в пілотному режимі на довгострокових закупівлі. У систему зведено майже 39 тис. тендерів від понад 2,3 тис. державних замовників. За даними МЕРТ, загальна економія бюджетних коштів вже перевищила 500 млн грн.
На 2016 рік запланований повний перехід усіх тендерів на систему ProZorro – з 1 квітня на неї в обов’язковому порядку переходять всі великі замовники послуг – міністерства, відомства, найбільші держкомпанії. Із серпня почнуть переходити всі інші.
“За 2015 рік система держзакупівель ProZorro, і в тому числі входить в неї майданчик електронних торгів NEWTEND, заощадили для країни 500 млн грн, а в 2016 році, коли закон запрацює, будуть економити 50 млрд грн”,- написав у блозі на “Українській правді” Олексій Стародубов, співзасновник майданчики електронних торгів NEWTEND, учасник системи ProZorro.
Закон, про який написав Стародубов, це розроблений у МЕРТ № 2087а “Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів щодо подолання корупції”. І це друга необхідна річ.
Новий закон підтверджує відкриття доступу до всієї інформації щодо державних тендерах, включаючи пропозиції ціни, перелік власників компаній-учасників, протокол оцінки. Ліквідована можливість навмисного блокування торгів шляхом процедури оскарження в суді, а приймати участь у тендерах стане простіше – повну документацію повинні подавати тепер тільки переможці, а вимагати від учасників довідки, які є в публічному доступі, заборонено.
Закон підвищив поріг закупівель, які підпадають під його дію: для товарів – зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, для робіт – з 1 млн грн до 1,2 млн грн.
Технічні поправки, які вніс закон, дозволять Україні приєднатися в рамках Угоди Світової організації торгівлі до угоди про держзакупівлі – Agreement on Government Procurement (GPA). Це відкриє українським компаніям доступ до ринку держзакупівель за кордоном загальним обсягом 1,7 трлн дол.
Інвестиції – проблема складна
Одне із завдань МЕРТ – сприяти залученню інвестицій в економіку. І відсутність цих самих інвестицій політики ставлять в провину міністру Абромавичусу, забуваючи при цьому, що інвестори дивляться в першу чергу на загальний розгул корупції та беззаконня в країні.
За даними Абромавичуса, інвестиції в минулому році склали трохи менше 3 мільярдів доларів. “Безліч компаній продовжує інвестувати”, – сказав він. Однак в якості прикладів конкретних інвесторів навів тільки представників аграрної галузі, які вже давно працюють в Україні: “Bunge” (експортує зернові, виробляє в Україні соняшникову олію під маркою “Олейна”) – 200 млн дол., КWS (вирощує зернові) – 100 млн дол., NCH (вирощує зернові) – 100 млн дол., Alseeds (один з найбільших виробників і експортерів олії та шроту) – 200 млн дол.
Серйозними стримуючими від рішення інвестувати в Україну факторами служать, на думку Ганни Дерев’янко, низька ефективність у боротьбі з корупцією, відсутність судової реформи, відсутність ознак лібералізації валютного ринку. Зокрема, негативно на інвестиційний клімат впливають саме валютні обмеження, встановлені НБУ. Зазначається, що в разі рішення іноземній компанії покинути ринок або перевести зароблені дивіденди у разі продовження роботи на ринку, вони будуть перешкодою у виведенні її коштів з України.
“Протягом 2015 року Індекс інвестиційної привабливості України не перевищив середнього значення, і весь рік зберігався в негативній площині. У першому кварталі індекс був 2,51 бала з 5 можливих, 2,66 у другому, 2,56 в третьому, і 2,57 у четвертому”, – йдеться в офіційному прес-релізі Асоціації. 3 бали – це нейтральний рівень, а все, що нижче, представляє негативне значення.
“Дослідження демонструє, що переважна більшість – 80% бізнесменів – незадоволені ситуацією в українському інвестиційному кліматі. Директори компаній-членів Асоціації підтверджують, що багато часу витрачено на розмови щодо реформ, однак занадто мало було зроблено за цей рік”, – відзначають в ЄБА.
Щоб вирішити цю проблему, необхідні скоординовані дії Мінекономрозвитку, Мінфіну і НБУ, яких зараз немає.
Експорт-імпорт-ВВП
З 1 січня 2016 року набула чинності Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі Україна-ЄС. В рамках угоди ЄС знімає митні обмеження щодо українських виробників, а Україна отримує право зробити це протягом семи років. Однак рішення про запуск ЗВТ було прийнято в 2014 році, ще до призначення Абромавичуса на посаду міністра. Тоді наголошувалося, що позитивний ефект нам варто очікувати не раніше, ніж через два-чотири роки після її старту.
Незважаючи на всі ризики, МЕРТ вже Абромавичуса не відмовився від плану запустити ЗВТ в зазначені терміни. Це послужило причиною розриву торговельних відносин між Росією та Україною. 25 грудня Рада Федерації РФ схвалила закон про призупинення дії Договору про зону вільної торгівлі щодо України з 1 січня 2016 року. Крім того, Росія з 1 січня ввела продовольче ембарго проти України.
У відповідь Україна обмежила ввезення продуктів і побутової хімії з РФ. Раніше 16 вересня президент України Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти Росії, під який повинні були потрапити більше 400 фізичних і 90 юридичних осіб, які відповідальні за здійснення злочинної діяльності проти України. Виконавчим органом тут виступає саме МЕРТ. Після заяви Абромавичуса про відхід у відставку фігурант скандалу Ігор Кононенко звинуватив міністра в тому, що санкції проти РФ так і не були введені.
За даними Держстату, в цілому за 2015 рік експорт з України впав на 21,2% – до 34,52 млрд дол., а імпорт скоротився на 22,7% – до 34,27 млрд дол. Серед причин зниження обсягів імпорту в 2015 році: девальвація гривні, зниження купівельної спроможності (за даними Держстату, реальний дохід населення, розрахований з урахуванням цінового фактора, порівняно з відповідним періодом 2014 року знизився на 26,6%) і додатковий імпортний збір, зазначає Ганна Дерев’янко.
Причинами зниження експорту, на її думку, є несприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків, зокрема низькі ціни на сільгосппродукцію і метали. Анексія Криму і окупація частини Донбасу стали причиною втрати підприємствами частини орієнтованої на експорт виробничої інфраструктури, а також призвели до розриву економічних відносин з РФ, на які в минулі роки були орієнтовані чимало українських підприємств. Так швидко знайти заміну великого ринку МЕРТ РФ поки що не зміг. Хоча робота тут йде, переговори про ЗВТ ведуться відразу з кількома країнами (Туреччина, Канада та ін).
В умовах загальної кризи ВВП країни в 2015 році, як очікують експерти МВФ, впаде на 11%. У Мінекономіки називають цифру 10,4%, вказуючи, що в четвертому кварталі зростання склало 0,2%. У Кабміні вважають, що результатом проведення антикризової політики у другому півріччі 2015 року стало досягнення макроекономічної стабілізації з поступовою активізацією виробничої діяльності, відновлення міжгалузевих зв’язків, поліпшення споживчих і підприємницьких настроїв у суспільстві.
Прогноз МВФ щодо українського ВВП на наступний рік – зростання на 2%. У фонді розраховують, що відновлення економіки підтримають поступове поліпшення споживчих та інвестиційних настроїв, розширення кредитування, збільшення експортних операцій.
Рейтингова туга
Любителі цифр можуть відслідковувати роботу Мінекономіки з допомогою руху України в міжнародних рейтингах.
Так, в рейтингу Doing Business Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Україна в 2015 році піднялася з 96 на 83 місце серед 189 країн. В рейтингу країна опинилася між Саудівською Аравією (82 місце) і Брунеєм (84 місце). Так, це саме той рейтинг, в якому до 2020 року ми повинні бути в першій двадцятці.
А ось у рейтингу глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index 2015), який щорічно складається Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ), Україна і зовсім опустилася c 76-го на 79-е місце, розташувавшись точно між Гватемалою і Таджикистаном. На захист Абромавичуса відзначимо, що даний рейтинг формується на основі статистичних даних за попередній рік (2014-й) і опитувань бізнесменів на початку року. Хоча завдання увійти в топ-40 цього рейтингу все одно ніхто не відміняв.
У рейтингу податкового навантаження на бізнес, який складають Світовий банк спільно з аудиторською компанією PricewaterhouseCoopers, Україна посіла 107 місце з 189, опинившись між Ганою (106 позиція) і Фіджі (108 позиція).
У світовому рейтингу Global Open Data Index (відкритості державних даних) Україна піднялася до 58 позиції з 134 країн світу, тоді як в 2014 році країна посідала 68 місце.
За підсумками 2015 року Україна опустилася у світовому рейтингу щодо захисту прав власності і тепер займає 109 місце з 129 країн.
У Світовому рейтингу сприйняття корупції CPI в 2015 році Україна змогла заробити лише один додатковий бал і досягла результату у 27 балів зі 100 можливих. Це дозволило Україні зайняти 130-е місце із 168 позицій. У 2014 році країна була на 142-му місці з 175 позицій.
Останні рейтинги, звичайно, побічно відносяться до діяльності МЕРТ, але все ж якась оцінка роботи цього міністерства в них відображена. А висновок з цих цифр можна зробити наступний – з такими темпами реформування ми ще не скоро потрапимо в двадцятку Doing Business і топ-40 конкурентоспроможності.
* * *
На діяльність Айвараса Абромавичуса на посаді глави Мінекономіки можна дивитися двояко. З одного боку, опитані 112.ua експерти та представники бізнесу відзначають його відкритість, готовність до діалогу з бізнесом, дерегуляцію, відсутність корупції в МЕРТ, кроки по створенню умов для зростання експорту і очищення держзакупівель. З іншого ж боку, системні проблеми, які багато років отруюють інвестклімат в Україні, нікуди не поділися. Залучити інвестиції в корумповану країну виявилося не під силу навіть досвідченому литовцю. Не вдалося також зломити олігархічне лобі, яке заблокувало приватизацію держкомпаній за правилами, встановленими МЕРТ. В силу різних причин ВВП країни в 2015 році падав три квартали поспіль, і лише в четвертому вдалося переламати ситуацію і повернути економіку до повільного зростання. Міжнародні рейтинг поки не радують український очей, проте, головний індикатор для роботи МЕРТ – Doing Business – говорить про поліпшення умов для роботи бізнесу в Україні. Опитані 112.ua експерти схильні погоджуватися – виконану Мінекономіки в минулому році роботу варто все ж оцінювати позитивно.
Олена Голубєва