Системні зміни в соціальному діалозі: стратегія чи тактика?
12 лютого Бюро соціальних та політичних розробок провело спільне засідання експертів Громадської ради при комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці та зайнятості населення Мінсоцполітики та НАН України.
В засіданні взяли участь експерти Федерації профспілок України, Федерації роботодавців України, незалежні експерти.
Учасники обговорили проект «Стратегії сприяння соціальному діалогу в Україні» та внесли свої пропозиції щодо його удосконалення. Учасники відзначили необхідність Стратегії для створення в усіх зацікавлених сторін спільного бачення шляхів виходу з кризи та забезпечення соціально-економічного розвитку країни.
Окремо учасники торкнулися питання залучення організацій «третього сектору» до процесу переговорів та прийняття рішень в системі соціального діалогу. Учасники неодноразово відзначали, що залучення недержавних організацій, деякими соціальними партнерами може сприйматися як «розмивання кордонів» соціального діалогу та загроза «трипартизму». Була висловлена думка, що громадські та благодійні організації повинні залучатися лише з правом дорадчого голосу та для незалежної експертизи з конкретних питаннь, пов’язаних з їх діяльністю.
МОП в своїх документах говорить про «репрезентативність» недержавних організацій, які залучаються до соціального діалогу. Звісно, що репрезентативність для НУО ніхто вводити не збирається, але потрібно розробити критерії участі недержавних організацій в процесах соціального діалогу, щоб розуміти, кого саме ці організації представляють. До консультацій та обговорення проблем в рамках соціального діалогу з профспілками та організаціями роботодавців слід залучати лише ті організації, які дійсно представляють ту чи іншу соціальну групу, мають вплив на громаду та відповідний досвід.
Також важливим питанням для обговорення стала роль «Стратегії сприяння соціальному діалогу в Україні» в забезпеченні гармонізації положень різних Стратегій, які вже затверджені на рівні Президента України. Мова йде про «Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»», Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні», «Національної стратегії у сфері прав людини», тощо. Всі ці документи, так чи інакше, зачіпають дотичні до соціального діалогу теми, але не мають системних пропозицій щодо розвитку тих представників громадянського суспільства, від яких залежить соціально-економічний баланс в країни: профспілок та організацій роботодавців.
Без системної роботи з підвищення ефективності соціального діалогу та виходу на нові концептуальні підходи щодо вироблення спільних рішень, вплив соціальних партнерів на вирішення соціально-економічних проблем буде постійно зменшуватись.
Учасники домовилися в найближчий час узгодити всі правки до проекту «Стратегії сприяння соціальному діалогу в Україні» та винести його на обговорення більш широкого загалу зацікавлених сторін. Для цього буду 26 лютого 2016 року у Києві буде проведено круглий стіл.
Джерело: http://www.bureau.in.ua