Бізнес-омбудсмен не дав державі помилково стягнути з підприємців 3 мільярди гривень
Уряд пропонує Верховній Раді ухвалити закон, який окреслить повноваження бізнес-омбудсмена. Рада бізнес-омбудсмена працює в Україні протягом 10 місяців. В її функції входить захист інтересів підприємців у відносинах із державними органами. Ця структура фінансується міжнародними донорами і з отриманням повноважень, прописаних в законі, зможе працювати ефективніше, вважає бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета. Попри те, що після Майдану влада декларує курс на дерегуляцію малого і середнього бізнесу, підприємці в Україні потребують захисту, вважають фахівці.
Рада бізнес-омбудсмена є, так би мовити, посередником у вирішенні проблемних питань між бізнесом та державними органами і зараз працює в Україні на підставі постанови Кабінету міністрів.
Протягом 10 місяців в організації приймають звернення зі скаргами від підприємців. За цей час отримали 703 скарги, відкрили 404 провадження із розслідуваннями і вирішили проблеми представників бізнесу у 267 випадках, повідомив в коментарі Радіо Свобода бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета. Всього в організації працюють 15 людей. Фінансування отримують від міжнародних донорів.
Повноваження для бізнес-омбудсмена
Закон щодо діяльності інституту бізнес-омбудсмена в організації очікують, бо він надає повноваження, яких у співробітників наразі немає.
В першу чергу з’явиться доступ до конфіденційної інформації, яка необхідна у службовому користуванні для проведення розслідувань, зазначає омбудсмен. По-друге, закон зобов’язує державні органи реагувати на рекомендації організації, по-третє – за відмову від співпраці із інститутом бізнес-омбудсмена для державних органів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.
Також законом передбачається недоторканість співробітників Ради бізнес-омбудсмена, що є міжнародним принципом діяльності і складовою незалежності органу, наголошує Альгірдас Шемета.
«Дуже часто силові структури використовуються не за їх прямим призначенням. Закон перешкоджає поведінці такого типу. Ми отримували певні натяки, але як таких погроз на даний момент ми не мали. Та треба враховувати, що ми розглядаємо скарги підприємців на ті самі силові органи: чи то поліція, чи то прокуратура або СБУ. До речі, силові структури за кількістю скарг посідають друге місце. Їх випереджає лише державна фіскальна служба. І, звісно, положення закону мають захищати співробітників інституту бізнес-омбудсмена від можливого тиску», – зазначає Альгірдас Шемета.
Помилились на 3 мільярди гривень
Рада бізнес-омбудсмена є нейтральним органом і не має відношення до виконавчої влади. Якщо в організації вирішують, що закон на боці заявника, то надають державним органам рекомендації щодо вирішення проблеми. Кажуть, що зазвичай вони виконуються. Спочатку взаємодія відбувається на місцевому рівні, якщо немає реакції, то бізнес-омбудсмен підіймає питання вище по ієрархічній лінії. Так проблема може дійти й до рівня міністрів, пояснює Альгірдас Шемета. Взаємодія Ради бізнес-омбудсмена із такими органами як Державна фіскальна служба, Міністерство юстиції, Національне антикорупційне бюро, Державна регуляторна служба відбувається на підставі меморандумів, які уклали інституції.
«Ми підраховуємо прямий фінансовий ефект нашої діяльності, тобто коли бізнесу був відшкодований ПДВ, анульовані штрафи, результати перевірки переглянуті – тобто там, де можна підрахувати у цифрах. Так от, на даний момент фінансовий ефект нашої діяльності складає 3 мільярди гривень», – повідомив в коментарі Радіо Свобода Альгірдас Шемета.
Працівниками інституції можуть бути іноземці із відповідною освітою. Після прийняття закону передбачається переобрання бізнес-омбудсмена та членів ради.
Зараз ведуться переговори із міжнародними донорами про незначне збільшення штату та продовження проекту ще на три роки, адже фінансування даного проекту завершується у березні наступного року. Також почалися переговори із урядом та бізнес-асоціаціями щодо їхнього поступового включення у фінансування організації, адже міжнародні донори не можуть все життя фінансувати інституцію, яка діє в Україні, зазначає бізнес-омбудсмен.
Два роки тому влада поставила завдання щодо дерегуляції бізнесу в країні, і це завдання виконується, стверджує Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України.
«Ми вже маємо скорочення багатьох сертифікатів, дозвільних документів, переведення їх на декларативний спосіб. Крім того, всі підприємці малого і середнього бізнесу відзначили позитив щодо відкриття реєстрів і доступ до тих реєстрів, скоротилася кількість документів які треба приносити. Ніяких виписок не треба ходити брати в реєстрі фізичних та юридичних осіб, як це було раніше на кожен крок господарської діяльності», – зазначає Ксенія Ляпіна.
Видача дозволів і різноманітних адміністративних послуг передається до адмінцентрів на рівень місцевої влади, що є ближчим до бізнесу і дозволяє як боротись із корупцією, так і контролювати чиновників, пояснює голова Державної регуляторної служби.
А от щодо ефективності діяльності бізнес-омбудсмена в Україні, то Ксенія Ляпіна вважає, що вона зросте «як тільки буде більше активності самого бізнесу в боротьбі за свої права».
Колишній віце-прем’єр та міністр економіки Володимир Лановий не згоден з позитивними характеристиками вдалих кроків із дерегуляції бізнесу. Зокрема він зазначив, що за новою системою підприємці мають проходити перереєстрацію, що передбачає відповідне відвідування всіх інстанцій особисто. Але найбільшим гальмом у розвитку бізнес-середовища в країні Володимир Лановий вважає саме економічні та фінансові чинники.
«Не можна бізнесу працювати, коли продовжується девальвація гривні й інфляція цін, це підриває можливості капіталу – отримання кредитів, ввезення обладнання, купівлі імпортної техніки. Неможливість отримання кредитів веде до високого ступеня банкрутства. Не все добре у малого і середнього бізнесу з точки зору контакту із міжнародним капіталом – іноземні інвестиції не приходять в Україну, багато іноземних банків закривають свою діяльність, і це обмежує можливості бізнесу. Без інвестицій та без прибутків, без кредитів, без доступних відсоткових ставок можливо деякий бізнес і процвітає, особливо той, що наближений до влади», – підкреслює економіст, колишній віце-прем’єр та міністр економіки.
Щодо інституту бізнес-омбудсмена, Володимир Лановий вважає, що це важлива і необхідна організація. Сама наявність незалежних експертів, готових оприлюднити результати розслідування, на його думку, обмежує «нахабність чиновництва».
Закони носитимуть лише декларативний характер доти, поки не запрацює виконавча влада вважає депутат «Блоку Петра Порошенка», заступник голови парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Борислав Розенблат. На його думку, малий і середній бізнес на 70 % перебуває сьогодні практично в тіні, і спричиняє це робота уряду.
«Єдиний позитивний фінал – це зменшення єдиного соціального внеску із 42% до 22%. Але для того, щоб він ще і платився, треба було розробити систему, щоб товарообіг став «білим». Якщо і відбуваються якісь позитивні зрушення, то вони нівелюються тим чи іншим законодавчим актом, який вноситься урядом для контролювання. Наслідки ніхто не прораховує», – вважає депутат.
Інституцію омбудсмена в Україні з будь-яких питань Борислав Розенблат так само вважає лише декларативними, але не дієвими.
Наразі Україна посідає 83 місце у світі між Саудівською Аравією (82) та Брунеєм (84) за умовами ведення бізнесу, відповідно до рейтингу Світового банку. Із пострадянських держав найкраща в рейтингу Грузія – 24 сходинка. А абсолютним лідером багато років поспіль є Сінгапур.