СТУДЕНТИ ОЧИМА РОБОТОДАВЦІВ, або ДЕ ВЗЯТИ АКТИВНИХ ТА НАПОЛЕГЛИВИХ ФАХІВЦІВ?

Закінчилася вступна кампанія до вишів, незабаром пролунає перший дзвоник для студентів. ЗНО, подача документів, моральне напруження вже позаду. Починається для молодих людей непроста та відповідальна пора дорослого життя. І тут потрібно правильно розставити пріоритети, скористатися новими можливостями вже в контексті конкурентних суспільних відносин. Водночас, залишившись без тотальної батьківської опіки, важливо не зійти на манівці, вважає кандидат філологічних наук, доцент НТУУ «Київський політехнічний інститут» Надія ФІГОЛЬ.

Люди старшого покоління зі щемом у серці згадують часи, коли усе було стабільно, прогнозовано. Здобуття робітничої професії гарантувало робоче місце, гуртожиток та довгоочікуваний перший заробіток. А далі – зростання кар’єрними сходами, блага, квартира тощо.

Наразі молодь залишена сам на сам зі своїми планами, амбіціями, проблемами. Диплом у кишені абсолютно не гарантує перше робоче місце, зарплатню і те, що вкладені в чадо кошти сім’ї колись повернуться. Обов’язкового розподілу випускників як такого не існує, лишилося тільки формальне звітування про працевлаштування, та і його сприймають як пережиток минулого й воно асоціюється лише зі збором оригінальних та не дуже довідок про працевлаштування.

Сьогодні на ринку праці спостерігаємо кардинальну зміну переліку затребуваних професій. Фахового теслю, автомеханіка, слюсаря набагато важче знайти, ніж дипломованого спеціаліста з вищою освітою. Сталося це з причини нищення спеціальної фахової освіти, коли суцільно почали зникати ПТУ, в яких вчили робітничим професіям; натомість як гриби після дощу з’являлись коледжі, ліцеї, в яких освіта давалась більш теоретичного ґатунку. Крім того, в суспільстві поширилась тенденція до обов’язковості вищої освіти, було запроваджено контрактну форму навчання, що відкривала двері альма-матер для всіх бажаючих.

Економічна криза, безробіття, низькі заробітні плати батьків та водночас зростання оплати за навчання роблять вищу освіту менш загальнодоступною, адже не кожна середньостатистична родина зможе виділити зі свого бюджету близько 20-30 тисяч гривень за рік навчання її дитини престижній спеціальності. Тому порада для багатьох молодих людей – повертатись до робітничих професій, не боятися цього, адже краще отримати реальну професію, практичні навички, завдяки яким завжди буде можливість заробити собі на прожиття.

Батьки часто припускаються поширеної прикрої помилки – реалізувати власні мрії, амбіції на своїх дітях. При цьому часто не враховують, що це вже інша особистість, у якої інші здібності, уподобання, призначення. Тому батькам не слід відбирати мрію, долю у своїх дітей. Не варто силувати дитину протирати п’ять років штани, якщо в неї не лежить душа до обраної професії.

А тепер поради для майбутніх студентів. Ось ви вже вступили до омріяного вишу. Не хотілося б розчаровувати, але у системі вищої освіти сьогодні багато невирішених проблем. Тому насамперед варто бути вимогливим як до оточення, так і до себе, намагатися ввібрати увесь обшир знань, що вам буде запропоновано. Досить часто навіть дисципліни, які, здавалося б, на той момент нецікаві та непотрібні (наприклад, курс економіки для філологів), можуть нести корисну й необхідну інформацію у майбутньому.

Крім вимогливості, наполегливості варто бути активним у громадському, студентському житті, брати участь у різноманітних проектах, конференціях. Адже це дає навички комунікації, роботи в команді, здобуваються нові знання.

Більше того, ніщо так не закріплює, не поглиблює теорію, як практика. Запам’ятайте вислів: «Теорія без практики безплідна», тому чим більше курсів ви прослухаєте, чим більше тренінгів, семінарів пройдете, тим краще насамперед для вас. А якщо є можливість поєднати навчання з роботою (без шкоди для освіти), то це взагалі буде оригінальний і лише ваш досвід, а в майбутньому стане значною перевагою серед інших претендентів на робоче місце.

Роботодавці на сьогодні хочуть бачити активних, ініціативних, наполегливих, здатних до саморозвитку, незашорених спеціалістів, які сприятимуть зростанню компанії. Про це працедавці розказали в наведених нижче коментарях.

Оксана БОБРОВСЬКА, рекламне агентство «ОSA»

Чого Ви очікуєте від студентів?

– Нових думок, пропозицій, напрямів діяльності та бажання працювати. Рекламний ринок зараз дуже активно розвивається, і саме студенти перебувають на вістрі подій. Є речі, які нам не зрозумілі, а молодь розбирається в них дуже добре. Молоді люди є тією свіжою кров’ю, яка не дає нам зачахнути.

Чи задоволені Ви професійним рівнем студентів?

– Усе залежить від них самих. Я регулярно беру на практику студентів із різних університетів (КПІ, КНУ ім. Тараса Шевченка, КНУКіМ) і щоразу переконуюсь, що якщо молоді люди мають бажання працювати та відповідально ставляться до справи, то все складається добре, й після практики вони виходять дійсно професіоналами або навіть залишаються працювати в нас. А у випадку, коли у ВНЗ їх влаштували батьки чи в них немає бажання вчитись або працювати надалі в цій галузі, результати зовсім не тішать.

Зі студентів, з якими доводилось мати справу, найбільше мені сподобався рівень освіти КПІ. Але знов-таки, все залежить від самих людей і їхнього бажання.

Ксенія РОЖАНСЬКА, ІТ-компанія «Lusky Soft»

Чого Ви очікуєте від студентів?

– IT-ринок є одним із найдинамічніших. Студенти – це саме та категорія працівників, в яких ми зацікавлені та яких готові підтримувати ще на етапі навчання. Великі компанії практикують стажування талановитих студентів починаючи з 3-го курсу, готуючи таким чином собі нових фахівців. Ми очікуємо перш за все постійного прагнення до нових звершень, особистісного зростання та готовності присвятити себе улюбленій справі.

Чи задоволені Ви професійним рівнем студентів?

– Усе залежить від самих студентів. На жаль, рівень знань, який дають у більшості ВНЗ, не є достатнім, це факт. Але якщо студент сам обрав свою професію і бачить надалі своє майбутнє саме в ній, то практично не має значення, з якого університету він принесе свій диплом, оскільки на момент завершення навчання такі молоді люди встигають закінчити ще декілька курсів та попрацювати хоча б в одній із компаній. Саме таким студентам надають перевагу роботодавці з нашої сфери.

Анна САВИЦЬКА, ресторан «Любовь и Голод»

Чого Ви очікуєте від студентів?

– Уважність, привітність та стресостійкість. Це основні вимоги до студентів, які хочуть у нас працювати. Офіціанти, бармени, хостес – всі вони впливають на загальне враження відвідувачів про заклад. А як відомо, перше враження не можна справити двічі.

Чи задоволені Ви професійним рівнем студентів?

– Ми готові навчити будь-кого, хто хотів би працювати в ресторанному бізнесі. Головне – це власне бажання. Чесно кажучи, ми не звертаємо увагу на диплом, оскільки фактично кожна мережа має свої школи, і перш ніж вийти працювати в зал, всі співробітники проходять навчання.

Олег БОЙКО, юридична компанія «Правовий стандарт»

Чого Ви очікуєте від студентів?

– Уважності та наполегливості, бажання зростати й розвиватись у своїй професії. Але в першу чергу – скрупульозності та витримки. Помилки юристів можуть коштувати дуже дорого.

Чи задоволені Ви професійним рівнем студентів?

– Для нас важлива базова освіта, яку отримав студент, проте я не можу стверджувати, що її рівень нас задовольняє. Це багато в чому залежить від ВНЗ. Під час працевлаштування ми надаємо перевагу випускникам КНУ ім. Тараса Шевченка, КПІ, Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Рівень цих університетів задовольняє наші базові потреби навіть не стільки за знаннями, скільки за дисциплінованістю студентів, які звикли багато учитися й наполегливо працювати.